КПІ повертає навчання офлайн: хто тепер ходитиме на пари очно та за яких умов
Мета КПІ сьогодні - максимальне введення офлайн-навчання. Проте для цього недостатньо просто "наказати" всім студентам прийти на пари.
Про це розповів в інтерв'ю РБК-Україна ректор Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Анатолій Мельниченко.
Головне:
- Пріоритет КПІ: сьогодні офлайн-навчання в університеті "базується" на питанні безпеки - наявності місць в укриттях корпусів і гуртожитків.
- Змішана форма: більшість освітніх програм передбачають від 30% до 50% офлайн-предметів, але лабораторні роботи студенти повинні відпрацьовувати виключно очно.
- Гнучкий розклад: для зручності вибіркові дисципліни (філософія, психологія, риторика тощо) винесені в окремий "онлайн-день", щоб студенти не витрачали час на дорогу до університету.
- Особливості професії: підхід залежить і від спеціальності - наприклад, факультет електроніки та Інститут аерокосмічних технологій прагнуть до максимального очного навчання.
- Ситуація з IT: попри небажання деяких студентів-айтішників їздити на пари через роботу, КПІ наполягає на офлайні для майбутніх фахівців (зокрема завдяки збільшенню кількості місць в укритті).
Кому й коли у КПІ треба ходити на пари очно
"Перше, від чого ми відштовхуємося - безпека", - повідомив ректор.
Він пояснив, що університет має квоти за кількістю місць в укриттях корпусів та гуртожитків.
"Наша нинішня політика - максимальне введення офлайну. Але ми не можемо просто директивно наказати всім вийти, не забезпечивши сховищами", - констатував експерт.
З огляду на таку ситуацію, факультетам пропонують варіанти.
"Скажімо, ділити навчання на зміни. Великі лекційні потоки з міркувань безпеки ми в корпуси не виводимо, але лабораторні роботи - студенти мають відпрацьовувати виключно в офлайні", - розповів Мельниченко.
В цілому, за його словами, у КПІ:
- 24 факультети та інститути;
- 106 кафедр.
"Керівники на місцях аналізують свої програми й визначають пріоритетні дисципліни", - зауважив очільник вишу.
При цьому більшість освітніх програм має від 30% до 50% предметів саме офлайн.
"Така змішана форма дозволяє балансувати. Наприклад, вибіркові дисципліни загальноуніверситетського каталогу (філософію, риторику, психологію особистості та інші предмети для розвитку soft skills) ми виносимо в один конкретний день, який студенти проходять онлайн - щоб не їздити туди-сюди", - поділився Мельниченко.
Він повідомив також, що "є факультети, які принципово налаштовані на максимальний офлайн".
"Це - той же факультет електроніки чи Інститут аерокосмічних технологій", - зауважив ректор.
Крім того, університет зіткнувся "з цікавим феноменом серед айтішників".
"Багато студентів вже з другого курсу підпрацьовують в IT-компаніях, непогано заробляють і не хочуть витрачати час на дорогу", - пояснив очільник вишу.
Тобто не університет, а самі студенти виступали проти офлайну.
"Але ми все одно наполягли на своєму. Як це так: КПІ - флагман IT-освіти, а студенти сидітимуть вдома", - розповів Мельниченко.
Щоб повернути студентів до навчання, на найбільшому факультеті інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ), де навчається 3 500 студентів (а це - як цілий окремий університет) за рік підготували укриття спочатку на 300, а потім ще на 500 осіб.
"Тепер, коли у факультету є сховище на 800 місць, вони можуть гнучко балансувати розкладом і вчитися в офлайні", - підсумував ректор КПІ.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому студенти Національного університету "Києво-Могилянська академія" після початку повномасштабної війни спершу повністю перейшли на онлайн-навчання, однак згодом - повернулися до аудиторій.
Крім того, ми пояснювали, чому у КПІ відчутно бракує фізиків і хіміків та чи реально "врятувати" ці професії.
Читайте також, скільки коштують сімейні гуртожитки для студентів у КПІ.