Корецький закликав бізнес готуватися до найгіршого сценарію на тлі посилення атак РФ

За словами Корецького, під час спілкування з підприємцями він помітив, що частина бізнесу сподівається, що російські удари не зачеплять саме їхні компанії або галузі. Прем'єр закликав не покладатися на такий сценарій і завчасно продумати, як діяти в разі пошкодження чи знищення виробництва.

"Я би дуже просив і рекомендував мислити за найкритичнішим сценарієм розвитку подій", - наголосив він.

Корецький порадив компаніям заздалегідь визначити, де можна буде відновити виробництво, якщо основний майданчик зазнає удару.

"Думати завчасно про альтернативні виробничі майданчики: з ким можна скооперуватися, де можна зробити той чи інший private label, якщо ми говоримо про споживчі товари, якщо у ваше підприємство прилетіло", - додав він.

Також підприємцям рекомендують завчасно обговорити з постачальниками альтернативні варіанти співпраці, зокрема щодо імпортних товарів, і за можливості укласти рамкові договори.

Ще один крок - пошук запасних приміщень, куди можна буде перенести підприємство або організувати відновлення його роботи.

"Краще бути до цього готовим, і це не відбудеться, ніж опинитися в неочікуваній для себе ситуації", - підкреслив прем'єр.

Яких збитків зазнала економіка України

За даними, які навів Корецький, ворожі удари вже завдали збитків на понад 7,7 млрд доларів. Пошкоджено або знищено більш як 1 млн квадратних метрів нерухомості державного та приватного секторів.

Серед галузей, які зазнали значних руйнувань, прем'єр назвав енергетику, металургію, логістику, переробну промисловість і роздрібну торгівлю.

Через ці втрати уряд очікує, що до кінця року державний бюджет не виконає заплановані показники приблизно на 1,5 млрд доларів.

"Зважаючи на ці збитки, зважаючи на удари, ми бачимо вже, що до кінця року державний бюджет недовиконає свої плани, свої прогнози приблизно на 1,5 млрд доларів. Це той базовий прогноз, який ми маємо на сьогодні", - пояснив Корецький.

Як уряд планує підтримувати бізнес

Попри фінансові труднощі, економіка України продовжує працювати, а уряд має намір і надалі підтримувати підприємства. За словами прем'єра, можливості держави обмежені, проте влада продовжує спрямовувати кошти на пільгові кредити, гранти та дотації.

Корецький пояснив, що бізнесу, зокрема малим і середнім компаніям, потрібна допомога, аби зберігати стійкість і протидіяти наслідкам російських атак. Саме тому уряд не відмовляється від програм підтримки, навіть попри складну бюджетну ситуацію.

Зокрема, продовжить діяти програма "Доступні кредити 5-7-9%". Від початку її роботи підприємцям видали кредитів на загальну суму 580 млрд гривень. Наразі залишок основного боргу за ними становить близько 200 млрд гривень.

Крім того, уряд раніше ухвалив рішення, за яким великий бізнес зможе отримувати пільгові кредити обсягом до 2 млрд гривень на одну групу компаній зі ставкою близько 10%.

На 2026 рік у бюджеті для програми "Доступні кредити 5-7-9%" спочатку передбачили 18 млрд гривень. Тепер уряд очікує, що до кінця року фінансування зросте до 22 млрд гривень. Для цього потрібно знайти ще 4 млрд гривень.

"По чотирьох мільярдах поки що в нас є певний дефіцит, але так чи інакше ми його покриємо, тому що вважаємо, що це одна з фундаментально важливих правильних програм, яка реально підтримує бізнес", - зазначив Корецький.

Як працюватиме компенсація збитків від ударів РФ

Окремо прем'єр наголосив на необхідності створити механізм страхування воєнних ризиків і компенсації збитків, завданих російськими атаками.

Один із запропонованих варіантів передбачає створення спеціального фонду з початковим державним внеском у розмірі 1 млрд доларів. Очікується, що міжнародні партнери зможуть подвоїти або потроїти цю суму.

"Як далі це буде працювати? Спрощена процедура. 30 днів після оформлення - має бути компенсація. І тариф на цей страховий ризик має бути дуже базовим, символічним, ми цілимся приблизно в 2%. І максимальна компенсація збитків буде складати близько 5 мільйонів доларів в одній руки", - пояснив Корецький.

Водночас джерело фінансування фонду ще не визначене остаточно. Зокрема, пропозиція підвищити податок на додану вартість із 20% до 21%, щоб наповнювати фонд, поки не має достатньої підтримки серед представників великого й середнього бізнесу та в парламенті.

Корецький заявив, що уряд продовжує шукати альтернативний механізм фінансування.