Як збирати донати без блокування карт і втрати довіри: сім правил від ПриватБанку
Лише за 2025 рік та перше півріччя 2026-го клієнти ПриватБанку перерахували на благодійність понад 2,8 млрд гривень. Попри загальне виснаження, українці продовжують донувати. Але навіть одна помилка в організації збору або фінансовій звітності може зруйнувати репутацію. Член правління ПриватБанку з питань комплаєнсу Антон Разумний в ексклюзивній колонці для РБК-Україна розповідає, як не потрапити під фінансовий моніторинг, правильно оформити документи та чому прозорість стала ключовою вимогою суспільства.
Головне:
- Мільярдні обсяги: на початку 2025 року клієнти ПриватБанку спрямували на благодійність понад 2,8 млрд гривень.
- Запити суспільства: 70% українців називають регулярну та зрозумілу звітність визначальним фактором довіри.
- Ризики карт: масові надходження на особисті чи зарплатні картки можуть викликати перевірку фінмоніторингу.
- Попередження банку: про масштабні збори варто заздалегідь сповіщати банк із зазначенням мети та орієнтованих сум.
- Безпека коштів: залишкові кошти зі зборів краще не витрачати на власні потреби – їх слід повернути або перенаправити на аналогічну мету.
Понад 1,8 млрд гривень – таку суму перерахували на благодійність клієнти ПриватБанку лише протягом 2025 року. Ще понад 1 мільярд за 1 півріччя – цього року. Попри загальну тенденцію до зменшення активності донаторів, наша статистика показує протилежне.
За кожною із цих транзакцій стоїть людина, яка вирішила допомогти – військовим, медикам, дітям, людям, котрі втратили дім. Кожен такий переказ починається з довіри.
Не випадково, за даними КМІС, саме волонтерам сьогодні найбільше довіряють українці – 81% громадян. Але "довіра" це чи не найбільш крихке поняття. І втратити її значно легше ніж здобути.
Одна помилка може зруйнувати репутацію цілих фондів. Формує ж цю довіру в першу чергу регулярна та зрозуміла звітність. Саме її назвали визначальним фактором 70% респондентів нашого дослідження, проведеного спільно з Центром соціальних змін і поведінкової економіки.
Нині українцям вже недостатньо знати, що збір просто завершився успішно. Він хоче розуміти, як саме були використані кошти і який результат вони дали.
Ця зміна чітко показує, що українська благодійність дорослішає. Ми поступово переходимо від культури емоційного донату до культури відповідальної допомоги, де прозорість стає такою ж важливою, як і швидкість. І щоб довіру як актив примножувати, у неї потрібно системно інвестувати.
Що допомагає будувати довіру?
Не збирайте великі суми на особисту картку. Найчастіший формат збору, який нині є, – збір на власну картку. Та це не завжди найкращий варіант.
Регулярні надходження від великої кількості людей можуть потрапити в поле уваги фінансового моніторингу, адже банк не може здогадатися, що це надходження – донати на збір.
Фінустанови не мають права ігнорувати такі операції: це вимога законодавства, яка однаково стосується всіх. Банк мусить запитати: "Чому на карті почалася така аномальна активність?" Тому краще скористатися окремим інструментом для збору, замість того, щоб приймати кошти, наприклад, на зарплатну картку.
Попередьте свій банк про збір. Повідомте мету, орієнтовну суму та те, кількість платежів може зрости, щоб фінмоніторинг розумів, чому на ваших рахунках відбувається аномальна активність.
Подбайте про документи. Зберігайте чеки, накладні, акти передачі, банківські виписки та інші підтвердження, що кошти використані за призначенням.
Користуйтесь сучасними інструментами збору коштів. Часи, коли достатньо було опублікувати номер картки і зібрати мільйон, поступово залишаються в минулому.
Сьогодні люди хочуть бачити більше. Вони хочуть знати, хто проводить збір, яка його мета, скільки вже вдалося зібрати і скільки ще потрібно. Саме тому варто використовувати спеціалізовані інструменти збору коштів, наприклад, "Конверти". Завдяки таким інструментам людина бачить зрозумілу мету збору, його прогрес, і почувається значно впевненіше.
Працюйте прозоро. Подбайте про те, щоб збір був оформлений належним чином, й згодом податкова не визнала отримані кошти вашим доходом і не нарахувала податки чи штрафи.
Дотримуйтеся заявленої мети збору. Не змінюйте призначення коштів без пояснень й дбайте про безпеку збору. Наприклад, публікувати номер картки або IBAN можна, але нікому не повідомляйте CVV-код, одноразові паролі чи інші дані для авторизації.
І останнє: якщо ви не використали всі зібрані кошти на заявлену мету, то використовувати їх на власні потреби або з якоюсь іншою метою не варто. Краще повернути їх донаторам або, якщо це неможливо, спрямувати на аналогічну благодійну мету.
Звітуйте, звітуйте і ще раз звітуйте. Саме тут сьогодні відбувається найбільша трансформація. Раніше багато хто сприймав звіт як фінальну формальність. Насправді саме звіт визначає, чи повернеться до вас донор наступного разу.
Просто оприлюднити суму, яку вдалося зібрати, вже недостатньо. Люди хочуть побачити придбану техніку, отриману допомогу, реалізований проєкт. Вони хочуть розуміти, що їхній внесок справді змінив чиєсь життя. Тому нині звітування необхідно закладати ще на етапі планування самого збору. Якщо ви хочете, щоб люди поверталися, показуйте реальну результативність у деталях.
Чому волонтерству потрібна система
Ці прості правила – рафінована збірка запитів, які ми отримуємо від волонтерів, фондів, громадських організацій. Зазвичай запитання дуже схожі: Як правильно організувати збір? Як не допустити блокування рахунку? Як працює фінансовий моніторинг? Як оформити звітність? Коли вже час створювати благодійний фонд?
Я щиро переконанй: українське волонтерство вже давно стало частиною нашої національної стійкості, частиною ідентичності. Сьогодні воно переходить на новий етап – рівень професійних стандартів.
Коли це не просто емоційний порив, а системна робота. Тому майбутнє благодійності залежить не лише від готовності людей допомагати. Воно залежить від того, наскільки ми навчимося берегти і культивувати довіру.