Як затягування продажу земель на Боржаві впливає на екологічну ситуацію в регіоні

У липні 2024 року ВАКС схвалив угоду, за якою приватні компанії добровільно передали АРМА ці землі для продажу, щоб спрямувати близько 90 млн грн на ЗСУ. Проте Агентство відмовилося підписувати протокол торгів через суб'єктивні “ознаки пов’язаності” учасників.

Юристи наголошують, що Постанова КМУ №719 містить вичерпний перелік підстав для відмови, і таких дискреційних повноважень АРМА не має. Наразі переможець аукціону Андрій Вінграновський оскаржує бездіяльність відомства у суді (справа №320/11196/26).

Екологічні та економічні наслідки

Тривала правова невизначеність уже призвела до погіршення ситуації на Закарпатті. Через статус "підвішеної землі" відсутній механізм інвестування у розвиток протипожежної інфраструктури, адже інвестор не має права зайти на локацію.

На тлі відсутності системного господарського управління регіон уже зіткнувся з масштабною стихією: у травні 2026 року в урочищі Кілиця вигоріло понад 75 га лісу.

Паралельно туристичні маршрути біля Гемби та Шипоту "заростають" сміттям, а річка Боржава потерпає від пластикових заторів.

Русло Боржави, забруднене відходами (фото: pmg.ua)

Водночас місцеві ОТГ недоотримують мільйонні податки. Заблоковано реалізацію детальних планів територій: від рекреаційних та туристичних об'єктів біля відомих природних локацій до масштабних проєктів відновлюваної енергетики (ВЕС).

Усе це могло б забезпечити стабільні робочі місця для мешканців депресивних гірських районів, розвиток інфраструктури та значні інвестиції у громади.

Думки екологів розділилися: Українська природоохоронна група (UNCG) побоюється забудови Смарагдової мережі, тоді як інші експерти зазначають, що повна відсутність господаря шкодить природі значно сильніше, ніж прозорий власник із суворими зобов'язаннями з ОВД. Крапку у справі має поставити суд.