Як відсудити компенсацію, якщо сусіди затопили квартиру: поради юриста

• Як отримати компенсацію через суд
• Як звертатись до суду

Як отримати компенсацію через суд

Власнику квартири, яка постраждала внаслідок затоплення, перш за все, необхідно зафіксувати цей факт.

Що обов'язково зробити:

• сфотографуйте і зніміть на відео пошкодження;
• зверніться до балансоутримувача (ЖЕД,ОСББ або ЖБК), який обслуговує будинок із заявою про пошкодження. Другий примірник заяви зберігайте у себе;
• викличте комісію від балансоутримувача для складання акту про залиття квартири. У ньому має бути зазначена причина затоплення, масштаби завданої шкоди, перелік пошкоджених речей, обсяги необхідного ремонту. Акт має бути підписаний потерпілою стороною та стороною винуватця залиття. У разі відмови винуватця поставити підпис, всі члени комісії мають письмово зафіксувати це в акті.

Відповідний акт складає комісія балансоутримувача багатоквартирного будинку (ЖЕКу, ОСББ, ЖБК). У документі має бути вказана наступна інформація:

• дата складання акту (число, місяць, рік);
• прізвища, ініціали та посади, що обіймають члени комісії;
• прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• характер залиття та його причини;
• завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
• висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття;
• підписи мешканців сусідніх квартир.

"Важливо, щоб на фото чи відео було відображено не лише наслідки залиття, але й причини, зокрема - тріщина чи розрив у трубі, крані, змішувачі, з’єднувальному шлангу тощо. Чим детальніше буде зафіксовано пошкодження, тим краще. Покази свідків також можуть бути доказом", - каже Даниленко.

У суді потрібно підтвердити фактичний розмір збитків. Причини та розмір шкоди визначає будівельно-технічне експертне дослідження, результати якого слід надати суду.

"Експерт надасть кошторисний розрахунок вартості робіт або звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, які необхідно проводити, а також загальний висновок про розмір завданої шкоди, внаслідок залиття об’єкта нерухомості", - пояснює юрист.

Як звертатись до суду

Постраждалим потрібно звернутися до районного/міськрайонного суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування винуватця (власника майна) або за місцем заподіяння шкоди.

Варто врахувати фінансові витрати, які потягне суд. Ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз це 1211,20 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз це 15 140 гривень).

"Якщо додатково заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди, то за дану вимогу оплачується судовий збір додатково окремою квитанцією у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу", - каже Даниленко.

Також до судових витрат входять оплата за адвокатські послуги. У разі задоволення позовних вимог, понесені позивачем, витрати можуть бути стягнуті судом на користь позивача у справі, який змушений був їх понести, щоб захистити свої права у судовому порядку.

"Стягуються на користь позивача і витрати за проведення експертної оцінки. Тому всі квитанції, що підтверджують вищевказані витрати слід надати до матеріалів справи", - радить юрист.

Які документи знадобляться:

• позовна заява відповідно до вимог ст.ст. 175-177 ЦПК;
• документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою (наприклад, витяг із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень, договір оренди (найму) приміщення тощо);
• акт про затоплення квартири (правильно оформлений);
• документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок залиття квартири (наприклад, кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів; висновок судової будівельно-технічної експертизи; звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт; висновок про оцінку майна);
• рахунок та квитанція про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої затопленням, акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
• документи, що обґрунтовують позовну вимогу в частині відшкодування моральної шкоди, якщо така заявляється (висновки санстанції з приводу появи плісняви у приміщенні, медичні документи, що підтверджують погіршення стану здоров’я тощо);
• документи, що підтверджують витрати на правничу допомогу;
• квитанції про сплату судового збору.

На підставі ухвали суду може також  проводитись судова будівельно-технічна експертиза щодо причин залиття та розміру заподіяних збитків.

"Ви маєте право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення ваших прав. Моральна шкода полягає у душевних, а також фізичних стражданнях у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням свого майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб", - каже Даниленко.

Важливо, що на такі правовідносини розповсюджується загальна позовна давність - 3 роки з моменту події.