6 січня в Україні відзначають Водохреще за новим церковним календарем. У цей день віряни вшановують таїнство хрещення Ісуса, яке він прийняв від Івана Хрестителя у річці Йордан.
РБК-Україна розповідає про те, як українці святкували Водохреще 100 років тому.
Традиційно на Водохреща священники відправляють спеціальне богослужіння та освячують воду у відкритих водоймах. Якщо б'ють сильні морози, то напередодні на річках чи озерах вирубують великий хрест із льоду і ставлять поруч з ополонкою. Віряни після освячення набирають воду й несуть її додому, кроплять нею оселю і зберігають її протягом року. Християни вірять, що ця вода має особливу силу.
Про традицію вирізання хреста з льоду відомо ще з етнографічних праць другої половини ХХ століття. На Закарпатті вірили, що така ополонка і навіть місце довкола має чудодійну силу. Льодовий хрест часто обливали буряковим соком, щоб забарвити його у червоний колір. Іноді поряд ставили ялинку, а сам хрест прикрашали хвойним гіллям.
На освячення води збиралась багато вірян, які йшли до водойми урочистою ходою. Там священник після молитви тричі опускав срібний хрест у воду, після чого вона вважалася освяченою.
У деяких регіонах цей обряд супроводжувався пострілами у повітря зі зброї. Вважається, що ця традиція сягає ще козацьких часів.
"Коли архімандрит уперше занурював хрест у воду, козаки одночасно гримали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала. А глядачів укривав густий дим, мов пітьма… Заспокоївшись на кілька хвилин, поки розвіювався дим, а настоятель ще раз занурював хрест у воду, козаки знов стріляли, цього разу скільки кому заманеться", - записав колись козацькі свідчення історик Дмитро Яворницький.
Згодом цей звичай поширився за межі Запорізької Січі. Є свідчення, що на початку ХХ століття на Київщині під час хрещення води у повітря стріляли селяни, а у Києві під час урочистої літургії на березі Дніпра влаштовували артилерійський салют.
Газетні публікації початку ХХ століття дозволяють сучасним українцям побачити, як проходило освячення води у Львові. Традиційно обряд проводили на Площі Ринок, де збиралися тисячі людей. Колись урочисте освячення води відбувалося в Богоявленській церкві (зараз її вже не існує) на Галицькому передмісті на березі невеликого потоку Сороки, який протікав поруч. А вже згодом головним місцем для обряду стала Площа.
Митрополит Шептицький проводить освячення води у Львові у 1906 році (вирізка газети "Nowości Illustrowane"/скриншот сайту Старі фотографії Львова)
Купання на Водохреще у відкритих водоймах не було масовим явищем на українських етнічних землях. Втім свідчення про цей обряд є в етнографічних дослідженнях Волині та Поділля, Середнього Подніпров’я, Закарпаття та Буковини.
Одним із перших цей звичай описав мовознавець, фольклорист та етнограф Олександр Потебня у середні ХІХ століття. Його дослідження свідчать, що подекуди на Водохреще в ополонках купали хворих дітей, оскільки вірили, що йорданська вода зцілить їх. Подібний обряд зафіксував і етнограф Павло Чубинський, який писав, що у Канівському повіті парубки купалися на Водохреща у річках або йшли до них святити воду.
Священник та етнограф Михайло Зубрицький також описав купання українців у відкритих водоймах на Водохреще. Цю традицію віряни пов'язували з оздоровленням та духовним очищенням від гріхів.
"Коли рано освятиться на річці вода, миються люди і друляють одні других в воду; хто більше у воді скупається, тим здоровший буде", - писав Зубрицький.
За часів СРСР усі традиції християнських свят заборонялись, купання в ополонці набуло нової популярності вже в другій половині 1990-х, але й навіть зараз не є масовим.
Читайте також про те, на яких локаціях у Києві чергуватимуть медики та рятувальники на Водохреще 2025, а також де можна скупатись на свято у Хмельницькому.
Раніше ми ділились календарем свят січень 2025 року.
Під час підготовки матеріалу використали: Волинські новини, Твоє місто, Фотографії старого Львова, Локальна історія, Наш Київ.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.