Різні синоптичні процеси можуть як посилювати забруднення повітря, так і допомагати "очищати" атмосферу. Особливо відчутні такі процеси у містах.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на статтю, підготовлену фахівцями Запорізького обласного центру з гідрометеорології.
Українцям розповіли, що на накопичення та розповсюдження забруднювачів впливають різні синоптичні процеси:
Саме вони є головним чинником, який визначає:
Читайте також: Забруднення повітря в Україні: які домішки впливають на людей і чим небезпечні для природи
Серед чинників, які сприяють накопиченню забруднювачів у повітрі, згадуються такі:
"Цей теплий шар діє як "кришка", яка блокує вертикальне перемішування повітря та замикає смог біля поверхні землі", - пояснили спеціалісти.
Ще один чинник - застійні тумани - коли краплі води в тумані розчиняють токсичні гази (наприклад, діоксид сірки).
"Це призводить до утворення небезпечних кислотних аерозолів та утримує пил у приземному шарі", - додали в обласному центрі з гідрометеорології.
За даними експертів, інші чинники - навпаки - сприяють очищенню повітря, тобто розповсюдженню забруднювачів.
Йдеться, зокрема, про циклони та атмосферні фронти, які створюють сильні висхідні потоки повітря - вони піднімають забруднювачі у верхні шари атмосфери.
"Це руйнує приземні зони високої концентрації токсинів", - пояснили українцям.
Інша "підгрупа" чинників - швидкість і напрямок вітру.
В облцентрі з гідрометеорології уточнили, що вітер зі швидкістю понад 4-5 м/с - вже переносить викиди за межі міста.
Тим часом напрямок вітру - визначає, які саме райони (підвітряні) опиняться "під ударом шлейфу промислових зон".
Крім того, на якість повітря впливають різні атмосферні опади.
Так, інтенсивний дощ або сніг:
"Це - процес природного вологого очищення атмосфери", - повідомили фахівці.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як забруднення повітря змінює мікроклімат українських міст.
Крім того, ми пояснювали, чи загрожують Україні пилові бурі та чим шкодять лісу окопи.
Читайте також, що стривожило міжнародну групу вчених, які дослідили чорнобильські "гарячі частинки" через 40 років після аварії на ЧАЕС.