Як довести помилку лікаря в суді і отримати компенсацію: поради українцям

Лікарська помилка та лікарська недбалість - у чому різниця?

Дар’я Єрьоменко зауважила, що є відмінність між лікарською помилкою та лікарською недбалістю.

Термін "лікарська помилка" слід застосовувати у випадках, коли виявлено похибку в діяльності лікаря і тільки за умови, якщо не допущено свідомої халатності та недбальства.

"Наприклад: лікар не мав достатнього рівня медичної підготовки, або ж спеціаліст неправильно тлумачив встановлений діагноз чи результати досліджень пацієнта, або йдеться про недосконалість самого способу лікування відповідного захворювання", - розповіла юрист.

Своєю чергою "лікарська недбалість", як пояснила експертка, - це про халатне ставлення лікаря до виконання своїх посадових обов’язків, унаслідок чого настала смерть пацієнта або значне погіршення стану здоров’я, що призвело до тяжких наслідків.

Яка відповідальність передбачена для лікарів?

Згідно зі статтею 140 Кримінального кодексу України до кримінальної відповідальності лікар може бути притягнутий у разі невиконання або неналежного виконання своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого (наприклад, смерть пацієнта або встановлена інвалідність).

Юрист розповіла, що передбачено таке покарання:

• позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років
• виправні роботи на строк до двох років
• обмеження волі на строк до двох років
• позбавлення волі на той самий строк

"Якщо ж діяння лікаря спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього, то це карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років", - додала Дар’я Єрьоменко.

Експертка зазначила, що передбачена й адміністративна відповідальність - у вигляді штрафу, догани чи позбавлення права виконувати професійні обов’язки.

"Зокрема, Цивільним кодексом України передбачено матеріальне відшкодування збитків, яких було завдано пацієнту", - розповіла юрист.

Щодо матеріальної шкоди вона пояснила, що стаття 1195 Цивільного кодексу передбачає відшкодування потерпілому заробітку (доходу), втраченого ним внаслідок позбавлення чи зменшення працездатності, а також додаткових витрат, зумовлених необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

"Цю шкоду відшкодовує або юридична особа, тобто медичний заклад, або фізична особа, тобто лікар. А в разі смерті пацієнта право на відшкодування мають непрацездатні особи, для яких він був годувальником - це передбачено статтею 1200 Цивільного кодексу", - пояснила експертка.

Як встановити факт лікарської недбалості?

Юрист наголошує, що дефекти надання медичної допомоги встановлюють у відділі комісійних судово-медичних експертиз у Бюро судово-медичної експертизи.

Тобто, щоб довести халатність лікарів, потрібно ініціювати проведення судово-медичної експертизи, а іноді - і кількох експертиз.

"Якщо пацієнт чи його представники вважають, що висновки експертиз є сумнівними, згідно з ч. 3 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України вони можуть звернутися до суду з клопотанням про призначення повторної експертизи із залученням іншого експерта" - зазначила Єрьоменко.

За словами експертки, важливо встановити причинний зв’язок між діями лікаря та наслідком. Потрібно довести, що шкода, заподіяна пацієнту, спричинена саме діяннями лікарів, а не іншими об’єктивними чинниками. 

Такими чинниками можуть бути недосконалість медичної науки на цьому етапі, об’єктивні труднощі діагностики, атиповий розвиток захворювання, пізнє звернення пацієнта для діагностики.

Як пацієнту захистити свої інтереси?

Дар’я Єрьоменко рекомендує такий алгоритм дій.

• У разі відсутності медичних документів варто їх витребувати у медичного закладу, що надавав послуги. Підготуйте усі медичні документи, що свідчать про проведення медичних обстежень до моменту проведення втручання, під час лікування, а також результати досліджень. Зверніться за консультацією до інших медичних спеціалістів для отримання додаткових відомостей.
• Якщо отримані докази свідчать про факт надання послуг неналежної якості, що призвели до негативних наслідків, - зверніться до медичної установи із претензією, що містить чіткий перелік вимог.
• У разі недосягнення домовленостей зверніться з позовною заявою до суду про стягнення матеріальної, моральної компенсації та витрат на правничу допомогу (якщо ви залучали юриста). Додатковими висновками лікарів ви можете підтвердити, що пацієнт звертався до інших лікарів, зокрема їх письмовими висновками; фактами виявлення інших хвороб чи переходу наявної хвороби у хронічну форму, що могло бути наслідком неправильно призначеного лікування.
• Зверніться зі скаргою до Департаменту охорони здоровʼя для проведення клініко-експертної комісії. Такі комісії контролюють якість надання допомоги та розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту - від випадків із розбіжністю діагнозів до летальних. МОЗ України затвердило нормативи надання медичної допомоги. Ці документи визначають, які саме аналізи, діагностичні дослідження та лікування мають бути призначені за різних захворювань.
• Зверніться до Інспекції з питань захисту прав споживачів.

Експертка наголосила, що всі звернення до зазначених установ потрібно фіксувати, надіславши документи поштою, або реєструвати особисто, отримавши вхідний номер реєстрації документа.