Іран тестує власний "Орєшнік": що відомо про ракету, яка вдарила по Ізраїлю
Фото: ракетний удар (Getty Images)
19 червня Іран вперше застосував по Ізраїлю нову балістичну ракету середньої дальності. Вона дуже нагадує російську ракету "Орєшнік", хоча й менш потужна та створена на простіших технологіях.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Defence Exspress.
Під час ранкового удару 19 червня Іран застосував новий тип ракет середньої дальності. Їх особливість в наявності незвичайної бойової частини - замість моноблоку в ній міститься близько 20 суб-боєприпасів.
Дана ракета влучила по місту Азор поблизу Тель-Авіва, і це стало першим випадком використання такого типу озброєння Іраном.
Новий тип - нова загроза для мирного населення
За даними командування армії Ізраїлю, кожен із суб-боєприпасів містить орієнтовно 2,5 кг вибухівки. Розкриття бойової частини відбувається на висоті близько 7 км, після чого снаряди розсіюються в радіусі до 8 км.
הבוקר חווינו פגיעה של טיל בעל יכולת פיזור של חימושים קטנים המתפזרים בשטח רחב יחסית.
— פיקוד העורף (@PikudHaoref1) June 19, 2025
יתכן שחלק מהחימושים יישארו על הקרקע ולא יתפוצצו.
לא נוגעים בנפלים או בחפץ חשוד, מיד מתקשרים 100. pic.twitter.com/5zzBW72Oww
Наразі достеменно не встановлено тип даної ракети, але серед можливих варіантів називають Khorramshahr-4 (Kheibar).
Ізраїль назвав нову бойову частину касетною. Однак з огляду на її конструкцію більше пасує порівняння з роздільною головною частиною, яку використовують у балістичних ракетах для ускладнення перехоплення та завдання ударів по кількох цілях одночасно.
Аналог російського "Орєшніка", але на мінімалках
За аналогічною схемою працює російська ракета середньої дальності "Орєшнік", а також міжконтинентальні ракети з MIRV (Multiple Independently Targetable Reentry Vehicle).
Разом з тим, іранська ракета, ймовірно, використовує більш просту систему MRV - розсіювання блоків без індивідуального наведення.
Технічне порівняння з МБР США та СРСР
Вперше система MRV була застосована на американській Polaris A-3 у 1964 році. СРСР відповів шахтною Р-36П (1970) і підводною Р-27У (1974), кожна з яких несла по три ядерні бойові частини.
Однак на відміну від цих зразків, іранська ракета розсіює суббоєприпаси на значно нижчій висоті - лише 7-8 км.
Новий виклик для ізраїльської системи протиракетної оборони
Щоб ефективно нейтралізувати загрозу, її потрібно збивати ще до розділення бойових елементів - на великій відстані, за допомогою систем Arrow-3 або THAAD. Якщо ж підрив відбудеться над містом, суббоєприпаси все одно впадуть у межах агломерації.
Таким чином, єдиною надією для перехоплення на ближчій відстані лишається система Iron Dome. Але велика кількість суб-боєприпасів може її перевантажити. Найімовірніше, саме це й сталося під час удару 19 червня, адже ізраїльська ППО не гарантує захист від масштабних атак, навіть попри активні удари ЦАХАЛу по іранських пускових установках і заводах.
Нагадаємо, іранські війська у четвер, 20 червня, атакували Ізраїль ракетами. В результаті було зафіксовано падіння ракет або їхніх уламків не тільки в Хайфі, а й у Тель-Авіві, Бней-Браку, Беер-Шеві та Ашкелоні.
При цьому іранські війська регулярно завдають ударів по цивільній інфраструктурі Ізраїлю.
Наприклад, минулого тижня внаслідок удару балістикою загинула ціла родина з Одеси. Серед них троє дітей і дві жінки.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
