Ізраїль за підтримки США атакував Іран та ліквідував верховного лідера країни, що спровокувало удари Тегерана по всьому регіону. Велика війна вже вплинула на світові ціни на нафту та створила ризик дефіциту ракет для ППО.
РБК-Україна дає головні відповіді про те, що відбувається на Близькому Сході та як це вплине на життя українців.
Читайте також: Євро обвалилося, долар росте: курс на 3 березня та як війна з Іраном впливає на валюту
Головне:
– Чому Ізраїль, США та Іран взагалі воюють? У них же немає спільного кордону.
– Тегеран роками вів опосередковану війну проти Тель-Авіва через союзні угруповання. В Ірані заявляють, що Ізраїль як держава має бути знищений. Одночасно іранське керівництво розробляло ядерну зброю, щоб забезпечити захист від можливої відповіді на свої дії.
Все це призвело до 12-денної війни у червні минулого року. Тоді Ізраїль за підтримки США превентивно атакував іранські ядерні об’єкти, але не зміг їх повністю знищити. З червня минулого року і до початку нинішньої ескалації США намагалися досягти з Іраном угоди, яка б дозволила взяти під контроль ядерну програму Тегерана. Після того, як переговори зайшли в глухий кут, Ізраїль та США атакували Іран.
– Іран напав на Ізраїль чи навпаки? Хто перший почав?
– В ході нинішнього етапу протистояння першими завдали удару Ізраїль та США. Вони атакували низку пунктів управління та військових об’єктів Ірану. Удар по Тегерану знищив 86-річного верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Разом із ним загинули міністр оборони Азіз Насірзаде, головнокомандувач збройних сил Абдолрахім Мусаві та командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммад Пакпур.
– У Ірану вже є ядерна бомба?
– За оцінками міжнародного агентства з ядерної енергії, Іран ще не має завершеного ядерного боєприпасу. Проте країна перебуває на так званому "ядерному порозі". Згідно з останніми звітами МАГАТЕ, Іран накопичив достатньо урану, збагаченого до 60%, а на деяких об’єктах було виявлено частки, збагачені до 90%.
Це рівень, необхідний для створення боєголовки. За даними іноземних розвідок, "час ривка", тобто термін, необхідний Ірану для отримання збройового урану для одного заряду, скоротився до кількох днів.
Головною проблемою для Ірану залишався процес "металізації" та створення компактної боєголовки, яку можна встановити на ракету. Розвідка США вказує на те, що до моменту лютневих ударів іранські вчені активно працювали над інтеграцією ядерної частини у балістичні ракети серії "Шахаб-3". Наразі МАГАТЕ втратило доступ до камер спостереження на іранських об’єктах через бойові дії, тому більш актуальних даних немає.
– Чому Іран атакує інші країни Близького Сходу?
– В Тегерані розглядають сусідні арабські країни як спільників США та Ізраїлю, якщо ті надають свій повітряний простір або бази для ударів по іранській території. Офіційна позиція Ірану полягає в тому, що атаки на об’єкти в ОАЕ, Йорданії та Кувейті є "законною обороною" проти тих, хто допомагає агресору.
Читайте також: "Ми ще не починали": Трамп погрожує Ірану ще масштабнішою атакою
Водночас Atlantic Council вказує на іранську стратегію "регіоналізації хаосу": після ліквідації Алі Хаменеї режим намагається дестабілізувати світові ринки нафти та логістики, щоб змусити міжнародну спільноту до тиску на Ізраїль та США. Таким чином Іран демонструє, що попри втрату керівництва, він усе ще здатний паралізувати весь регіон і підняти ціну війни до неприйнятного для Заходу рівня.
– Іран випустив ракети по військовій базі Великої Британії на Кіпрі, яка вважається територією Об’єднаного королівства. Чому НАТО не реагує на удари по військовій базі члена НАТО?
– Ситуація з атаками на авіабазу Акротірі є юридично складною через обмеження самого договору НАТО. Згідно зі Статтею 6 північноатлантичного договору, дія механізму колективної оборони (Стаття 5) поширюється лише на атаки в межах Європи, Північної Америки, Туреччини та островів у Північній Атлантиці на північ від тропіка Рака.
Попри те, що Кіпр є членом ЄС, географічно він належить до Західної Азії, а Велика Британія при вступі до Альянсу не включала свої заморські території та суверенні бази на Кіпрі до "зони відповідальності" НАТО. Це та сама юридична причина, за якою НАТО не втручалося під час Фолклендської війни між Великою Британією і Аргентиною у 1982 році.
– Чому США допомагають Ізраїлю збивати ракети, а нам – ні?
– Вашингтон пояснює це різним статусом партнерства та ризиками прямої війни з ядерною державою. На відміну від України, Ізраїль має статус "основного союзника США поза НАТО", що закріплено двосторонніми угодами про безпеку, які зобов’язують Штати допомагати в обороні ізраїльського неба.
У Пентагоні зазначають, що участь американських пілотів у перехопленні іранських ракет над Близьким Сходом не несе загрози світової ядерної війни, оскільки Іран офіційно не володіє ядерною зброєю.
Водночас у випадку України Білий дім послідовно заявляє про прагнення уникнути прямого зіткнення з Росією, що може призвести до Третьої світової війни. МЗС України неодноразово називало таку позицію "політикою подвійних стандартів" і наголошувало, що іранські "Шахеди" та ракети в обох конфліктах є ідентичними.
– Як це вплине на війну в Україні?
– Поновлення конфлікту на Близькому Сході створює для України серйозні ризики через "розпорошення" ресурсів США. Особливо це стосується протиповітряної оборони. Як зазначає Financial Times, американські запаси ракет-перехоплювачів можуть вичерпатися надзвичайно швидко. Тож існує ризик, що США переспрямують призначені для України боєприпаси на Близький Схід.
Крім того, увага ключових американських переговірників, таких як Стівен Віткофф та Джаред Кушнер, наразі розривається між Києвом та Тегераном, що вже призводило до перенесення раундів зустрічей щодо українського питання.
Економічний вплив конфлікту українці відчують безпосередньо через ціни на пальне та стабільність гривні. Світові ціни на нафту вже сягнули семимісячного максимуму через загрозу перекриття Ормузької протоки.
Проте в довгостроковій перспективі повне усунення іранського режиму може бути вигідним для Києва: це не лише зупинить постачання "Шахедів" Росії, а й дозволить вивести на ринок великі обсяги іранської нафти. Такий обвал цін на енергоресурси здатен суттєво знекровити військовий бюджет Росії.
– Чому через цей конфлікт може подорожчати бензин в Україні?
– Прямий зв’язок між ударами по Тегерану та цінниками на українських АЗС обумовлений двома факторами – світовими котируваннями нафти та логістичними ризиками. Оскільки Україна імпортує майже 100% пального з країн ЄС, будь-який стрибок ціни на нафту марки Brent досить швидко відображається на вартості європейського бензину та дизелю.
Крім того, бойові дії в районі Ормузької протоки, через яку проходить 20% світової нафти, змушують танкери зупинятися. Це, своєю чергою, провокує зростання страхових тарифів та дефіцит сировини на світовому ринку.
На практиці це означає, що українські мережі АЗС почнуть коригувати ціни вже найближчими днями. У разі затягування активної фази війни в Ірані понад два тижні, вартість літра бензину в Україні може зрости на 5–10 гривень.
Читайте також: Що буде з цінами на АЗС в Україні через операцію в Ірані: пояснення експерта
Водночас різкого дефіциту пального в Україні не буде, оскільки накопичено достатні запаси, а європейські заводи мають диверсифіковані джерела постачання нафти. Тож основний тиск на гаманці українців чинитиме саме глобальна паніка на біржах, а не фізична відсутність пального.
– Чи допомагає Росія Ірану?
– За даними західних розвідок, РФ раніше передала Ірану сучасні засоби РЕБ та радіолокаційні системи. Вони наразі допомагають Тегерану виявляти американські літаки. Також Росія розпочала постачання винищувачів Су-35 для оновлення застарілого іранського авіапарку.
Проте The Wall Street Journal зазначає, що після початку операції США та Ізраїлю допомога Росії стала переважно інформаційною та дипломатичною. Москва не наважується на пряме військове втручання, оскільки її власні ресурси виснажені війною в Україні.
– Чи може початися Третя світова?
– Серед військових аналітиків та політиків дедалі частіше лунає думка, що Третя світова війна вже триває, проте вона не виглядає як лінійне протистояння великих армій минулого століття. Замість одного фронту світ бачить серію окремих, але пов’язаних між собою конфліктів в Україні, на Близькому Сході та потенційно навколо Тайваню.
Експерти аналітичного центру RUSI вказують на формування нової "осі зла" – Росії, Ірану, Північної Кореї за підтримки Китаю. За оцінками центру, ця вісь веде скоординовану боротьбу проти західного світоустрою не лише ракетами, а й через кібератаки, енергетичний шантаж та дестабілізацію глобальних торгових шляхів.
Водночас офіційні заяви західних лідерів залишаються обережними: США та НАТО намагаються локалізувати удари по Ірану, щоб не допустити перетворення локальної війни на більш глобальний конфлікт.
Проте, як зазначає The Economist, світ уже увійшов у період найвищої небезпеки з часів Карибської ядерної кризи. Головним ризиком є "ефект доміно". Якщо система міжнародного права остаточно перестане діяти в одному регіоні, це може спровокувати одночасний вибух конфліктів по всій планеті.
При написанні матеріалу використовувались публікації та дані Reuters, Bloomberg, Financial Times, The Wall Street Journal, The Economist, МАГАТЕ, Atlantic Council, RUSI, ISW.