Норвезький дослідницький інститут Norce визнали винним у дискримінації після того, як установа двічі відмовила у працевлаштуванні кандидату з Росії, посилаючись на безпекові міркування.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на норвезьке видання Khrono.
Чому інститут відмовив кандидату
Навесні 2023 року науковця з Росії, який на той момент уже кілька років жив у Норвегії й мав докторський ступінь норвезького університету, не взяли на посаду постдоктора в Norce.
Комісія з найму визнала його найкращим серед претендентів, однак керівництво компанії заблокувало призначення - буквально за три дні до укладення контракту.
Причиною стало саме російське походження кандидата: керівництво тоді дотримувалося практики не наймати громадян "країн підвищеного ризику", до яких зарахували Росію, Китай та Іран, посилаючись на рекомендації національних органів безпеки.
Позицію оголосили повторно, чоловік - тепер уже громадянин Норвегії - знову подав заявку, пройшов співбесіду з фахівцем із безпеки компанії, але знову отримав відмову.
Чому це визнали дискримінацією, а не безпекою
Комісія з питань дискримінації визнала: сама по собі турбота про безпеку - цілком законна підстава для обмежень, особливо коли йдеться про захист чутливих наукових даних чи інфраструктури національного значення.
Проблема в іншому - рішення компанії ґрунтувалося не на конкретній оцінці саме цього кандидата чи цієї посади, а на загальному правилі щодо цілої категорії людей за походженням.
Керівництво навіть не мало детальної інформації про родинні зв'язки чи конкретні ризики, пов'язані саме з цією людиною, і саме відсутність індивідуальної перевірки комісія назвала "гідною критики".
Що каже компанія
Юрист Norce Гельге Теннебьо заявив, що установа ніколи не мала наміру дискримінувати когось, а лише намагалася балансувати між безпекою й недискримінацією в складний період.
За його словами, компанія поважає рішення комісії й використовуватиме його як орієнтир для вдосконалення процедур найму - тим паче, що цього року на Norce також поширили дію закону про безпеку.
У компанії створили окремий комітет з безпеки, і, за словами Теннебьо, зараз загального правила про відмову кандидатам із "країн підвищеного ризику" в Norce вже немає - кожен випадок розглядають індивідуально.
Норвегія загалом посилено стежить за безпековою ситуацією, пов'язаною з Росією. У липні біля берегів країни знайшли уламки, ймовірно, російської ракети - на незвичайну знахідку в Баренцевому морі натрапили місцевий рибалка та фотограф.
Водночас Норвегія залишається одним із важливих союзників України - країна вже інвестувала понад 100 мільйонів доларів у морські дрони для ЗСУ, а до цього виділила 2,8 мільярда крон на закупівлю американського озброєння через програму PURL - загальний обсяг норвезького фінансування зброї для України в межах цієї програми перевищив 12,5 мільярда крон.