ХАМАС не матиме впливу на керування Палестинською державою, - Аббас

Очільник Палестинської автономії вимушено виступав по відеозв’язку, оскільки Сполучені Штати не надали йому візу для особистого візиту до штаб-квартири ООН.

У своїй промові він чітко окреслив плани щодо майбутнього повоєнного устрою Гази. Ключовою тезою його виступу стала вимога повної демілітаризації та усунення від влади радикального ісламістського угруповання ХАМАС.

"ХАМАС не матиме жодної ролі в управлінні. ХАМАС та інші угруповання повинні здати зброю Палестинській автономії", - заявив Аббас.

Він підкреслив, що керівництво Палестинської автономії прагне "єдиної об’єднаної держави без зброї, держави з єдиним законом та єдиними легітимними силами безпеки".

"Ми наголошуємо на нашому засудженні злочинів окупації. Ми також засуджуємо вбивства і затримання мирних жителів, включно з діями ХАМАС 7 жовтня 2023 року", - зазначив Аббас.

На завершення виступу, президент автономії пообіцяв проведення реформ та демократичних виборів упродовж одного року після встановлення режиму припинення вогню.

За його словами, голосування відбудеться під міжнародним наглядом для забезпечення прозорості та легітимності його результатів.

Історія Палестинської держави

Територія Палестини у минулому входила до складу Османської імперії. Після її розпаду, в 1922 році Ліга Націй передала мандат на управління цими землями Великій Британії. Згодом усі підмандатні регіони здобули незалежність, за винятком Палестини.

Лондон розпочав реалізацію плану створення на цих землях осередку для єврейського народу. Упродовж 1922-1947 років на палестинські території активно переселялися євреї, здебільшого з європейських країн.

У 1937 році арабське населення підняло повстання, яке стало першим масштабним конфліктом між арабами та євреями, що триває досі.

В 1947 році ООН запропонувала поділити територію Палестини на дві окремі держави - арабську та єврейську, а Єрусалиму надати спеціальний міжнародний статус.

У 1948 році було проголошено створення держави Ізраїль, яка після низки арабсько-ізраїльських воєн встановила контроль над 77% підмандатної Палестини, включно з більшою частиною Єрусалиму.

Частина палестинських земель перейшла під управління Йорданії та Єгипту.

Початок визнання Палестини

У 1987 році палестинці розпочали масове повстання проти ізраїльської влади під назвою "інтифада". На його тлі 15 листопада 1988 року Ясір Арафат односторонньо проголосив створення держави Палестина зі столицею в Єрусалимі.

Алжир першим у світі в листопаді 1988 року офіційно визнав Палестинську Державу. Згодом аналогічні рішення ухвалила більшість арабських країн, більшість країн Африки, а також Індія й Туреччина.

Нова хвиля міжнародного визнання Палестини розпочалася у 2010-2011 роках після того, як Ізраїль скасував мораторій на будівництво єврейських поселень на Західному березі Йордану.

У цей період Палестину визнали низка країн Латинської Америки, зокрема Бразилія, Аргентина і Чилі.

В Європі країну офіційно визнали Болгарія, Чехія, Кіпр, Румунія, Польща та Угорщина. А в західній Європі першою країною державність палестинців визнала Швеція.