Грузія протестує. Чому курс до ЄС та НАТО під загрозою і чи дійде до зміни влади

Чому почались протести в Грузії

Безпосередній привід - ухвалення грузинським парламентом у першому читанні законопроекту про іноземних агентів, що сталося 7 березня. Його суть - поставити під контроль будь-які організації та ЗМІ, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону.

Передбачається, що всі некомерційні організації та медіа мають подати декларації та зареєструватись в окремому реєстрі, якщо понад 20% від їхнього фінансування йде з-за кордону, а в іншому разі - заплатити штраф.

Фото: у Тбілісі вийшли на протести проти скандального закону про іноземних агентів (Getty Images)

Потенційно це може стати потужним важелем тиску на громадянське суспільство в Грузії та їхніх контрагентів. На розгляді знаходиться ще один альтернативний законопроект на цю є тематику. У владі стверджують, що він є повною копією відповідного американського закону, але в США це категорично заперечують.

Насправді ж - це аналогія не американського, а російського законодавства про іноземних агентів, завдяки якому Кремль зумів придушити залишки хоч якоїсь російської опозиції. Вочевидь, грузинська влада має аналогічні наміри - хоча публічно, звісно ж, це заперечує.

Але законопроект про іноземних агентів - це звичайно лише привід до протестів. Справжня причина більш системна - невдоволення грузинів тим, що їхня влада впевнено згортає курс на євроінтеграцію і стає дедалі ближчою до Росії. Яка, нагадаємо, окупувала 20% грузинської території.

Чи схоже це на український Майдан

Грузинські протести і справді дуже нагадують Революцію гідності. І не лише тому, що протестувальники вийшли з прапорами Євросоюзу та України. Так, на відміну від влади, опозиційно налаштовані грузини однозначно і безумовно підтримують Україну у її боротьбі з російською агресією.

Подібність до Євромайдану ще і в тому, що серед найактивнішої частини протестувальників, яка вступає у безпосередні сутички з поліцією, вочевидь немає лідера і координації: люди хаотично наступають на поліцейські кордони, кидають каміння та коктейлі "Молотова", згодом відступають після того, як поліція відповідає їм сльозогінним газом та водометом. Чіткого плану дій: що і як робити, очевидно, немає.

Фото: в Грузії протест під парламентом розганяли водометами (Getty Images)

Протести скликає і номінально очолює політична опозиція - але як і в Україні часів Януковича, вона розколота на кілька фракцій із вкрай непростими внутрішніми стосунками. Найактивніших протестувальників, які кидали в поліцію "Молотова", в опозиції називають провокаторами - достоту як колись на Майдані.

Минулої ночі протестувальники змогли досягти локальних успіхів, зламавши металеві огородження перед будівлею парламенту, але в кінцевому підсумку поліція їх відтіснила і розсіяла. 66 людей було затримано. Опозиція анонсувала продовження акцій "до перемоги".

Чи можуть протести призвести до зміни влади

Поки немає підстав говорити про швидку перемогу вулиці та революцію. Грузини, як і українці, завжди активно використовують своє право на мирні зібрання, сутички з поліцейськими теж не є чимось екстраординарним. Нинішні акції за масштабами, вочевидь, є найбільшими за останні кілька років. Але чи досягнув протестний потенціал критичних для влади масштабів - питання відкрите.

Безумовно, дуже багато залежить від того, як поводитиметься грузинська влада. Ще раніше вона обіцяла відправити спірні законопроекти про іноземних агентів на розгляд до Венеціанської комісії після першого читання. В теорії це могло би заспокійливо подіяти на опозицію, збити протестний імпульс.

З іншого боку, як відомо, вимоги на подібних протестах можуть швидко радикалізуватися, особливо, якщо влада не йде на поступки і намагається діяти грубою силою. Згадаймо, як під час Майдану вимоги щодо євроінтеграції швидко поступилися місцем категоричному "Януковича - геть!".

Фото: у силовиків полетіли "коктейлі Молотова" (Getty Images)

Тож правляча партія "Грузинська мрія" з одного боку, не може показати себе занадто слабкою і податливою - з іншого боку, надмірне використання сили напевно призведе ще до більшої ескалації. З непередбачуваними наслідками. Незрозумілою поки залишається і роль, яку в поточних подіях відіграє Кремль - який перетворився ледь не на союзника офіційного Тбілісі. Москва у звичному для себе стилі може примушувати грузинську владу до силового сценарію - і, як завжди, досягнути протилежного результату.

Фото: в Тбілісі поліція застосувала сльозогінний газ проти протестувальників (Getty Images)

Як на протести відреагував Захід

Західні партнери Грузії швидко і категорично відреагували на ухвалення законопроекту щодо іноземних агентів та вуличні протести. Євросоюз заявив, що його ухвалення "може мати серйозні наслідки" для відносин з Грузією. А в США назвали події "чорним днем для грузинської демократії".

Фото: мітингувальники прорвали залізні барикади біля парламенту Грузії (Getty Images)

Тож для грузинської влади настали непрості часи. Адже незалежно від партійних симпатій, вступ до Євросоюзу та НАТО підтримує абсолютна більшість грузинів. І якщо вони нарешті зрозуміють, що влада зараз веде їх у прямо протилежному напрямку - перспективи такої влади будуть дуже сумнівними.