Гроші за втрачену роботу та житло: кому потрібно подати заяву до Реєстру збитків
Кількість заяв до Міжнародного реєстру збитків поки не відповідає масштабам втрат України, тому громадян закликають активніше фіксувати збитки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк.
Головне:
- До Міжнародного реєстру збитків наразі подано лише 115 тисяч заяв, що не відповідає реальним масштабам втрат України.
- Подавати заяви можуть ті, хто втратив роботу, дохід, місце проживання або втратив близьких.
- Власники житла на ТОТ мають право на компенсацію, навіть якщо дім ціли.
- Механізм компенсації включає три етапи: Реєстр, Компенсаційна комісія та Фонд виплат.
- Заяву можна подати через застосунок "Дія" або у ЦНАПі.
- Наповнення реєстру заявами є критичною умовою для формування міжнародного фонду, з якого здійснюватимуться реальні виплати.
За її словами, станом на сьогодні до реєстру подано близько 115 тисяч заяв. Вона звертає увагу на те, що для країни, де від війни постраждав фактично кожен, це дуже мало.
Чому кількість заяв має значення
У парламенті пояснюють, що компенсаційний механізм працює поетапно, і зараз ключовим є саме наповнення реєстру.
Спочатку, у 2023 році, створили Міжнародний реєстр збитків. Наприкінці 2025 року з’явилася міжнародна Компенсаційна комісія. Наступний етап - формування фонду, з якого українці отримуватимуть виплати.
Але без достатньої кількості заяв цей процес не зможе рухатися далі.
Саме тому, наголошують у Верховній Раді, важливо, щоб якомога більше громадян, бізнесу та громад зафіксували свої втрати вже зараз.
Подаватися можуть не лише власники зруйнованого житла
Йдеться не лише про пошкоджене чи знищене майно. Подати заяву можуть:
- звичайні громадяни;
- підприємці та компанії;
- органи місцевого самоврядування;
- державні та комунальні підприємства.
Водночас сам перелік підстав значно ширший, ніж багато хто думає. У реєстрі можна зафіксувати не тільки втрату житла, а й:
- втрату роботи чи доходу;
- втрату місця проживання;
- загибель близьких;
- інші наслідки повномасштабної війни.
Важливий нюанс для людей з житлом на ТОТ
Окремо у парламенті звертають увагу на тих, чиє житло залишилося на тимчасово окупованих територіях.
Навіть якщо воно не зруйноване, але людина не має до нього доступу або не може ним користуватися чи розпоряджатися, це також вважається втратою.
Фактично йдеться про ситуації, коли право власності залишається лише формальним.
Як подати заяву
Подати заяву до Міжнародного реєстру можна досить просто:
- через застосунок "Дія";
- або у центрах надання адміністративних послуг.
Чому альтернатив майже немає
Шуляк також скептично оцінила ідею, що держава могла б викуповувати житло громадян на тимчасово окупованих територіях. За її словами, через війну і обмежені ресурси це нереалістично.
Саме тому міжнародний компенсаційний механізм залишається ключовим інструментом відшкодування збитків. І чим більше українців зафіксують свої втрати вже зараз, тим більше шансів, що цей механізм запрацює швидше і люди зможуть отримати реальні виплати.
Нагадаємо, у Міжнародному реєстрі збитків від агресії РФ з’явилася нова категорія - для втрат приватного бізнесу. Українці, які через війну втратили підприємницьку діяльність, вже можуть подати заяву онлайн через "Дію" для майбутнього отримання компенсації.
Також звернутися можуть українці, які були змушені виїхати за кордон через війну. Вони можуть подати заявку через "Дію" на компенсацію нематеріальної шкоди, зокрема через стрес і втрату дому.