Гренландія тріщить: зміна клімату прискорює танення льоду

Це підтверджує новий аналіз, який демонструє, як тріщини на його поверхні збільшуються в розмірі та глибині.

Для проведення дослідження вчені використовували 8000 тривимірних карт поверхні, отриманих за допомогою комерційних супутникових знімків високої роздільної здатності. Ці дані дали змогу проаналізувати еволюцію тріщин на крижаному щиті за період з 2016 по 2021 рік.

Результати показали, що клиноподібні тріщини, які відкриваються в льодовиках, значно збільшилися в розмірі та глибині за останні п'ять років. Цей процес відбувається швидше, ніж передбачалося раніше.

Доцент географії в Даремському університеті та провідний автор дослідження доктор Том Чадлі зазначив, що його особливо вразило, наскільки швидко відбуваються зміни.

В одному з попередніх досліджень зміни, що відбуваються на крижаному щиті, були помічені тільки за десятиліття. Однак нове дослідження показало, що такі зміни можна спостерігати всього за п'ять років.

З 1992 року Гренландія перебуває в зоні підвищення рівня моря, що становить близько 14 мм. Учені пов'язують це з прискоренням танення льоду у відповідь на спекотнішу погоду та посиленням руху льоду в океан. Ці зміни, своєю чергою, є результатом глобального потепління.

Дослідники впевнені, що розкриття тріщин пов'язане з прискоренням крижаного щита. Уже кілька років відомо, що крижаний щит Гренландії значно прискорився з 1990 року, і вчені пов'язують ці зміни з потеплінням океану, яке впливає на динаміку льоду.

Крім того, вчені сподіваються, що карти високої роздільної здатності, використані в дослідженні, стануть основою для подальших досліджень, спрямованих на більш точне прогнозування підвищення рівня моря.

Наразі наявні моделі не можуть повністю пояснити процеси, які називають динамічною нестабільністю льодовиків. Ці процеси, пов'язані з переміщенням льодовиків і їхнім прискоренням, можуть призвести до значного підвищення рівня моря.

За словами Тома Чадлі, динамічна нестабільність може спричинити підвищення рівня моря на метр до 2100 року і на 10 метрів до 2300 року. Це підкреслює необхідність поліпшення прогнозу змін рівня моря, щоб планувати, пом'якшувати та адаптуватися до цих змін протягом наступних століть.