Forbes Ukraine назвав основні втрати України через СВАМ
Український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. У владі підтверджують: українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки.
Як пише пише РБК-Україна, про це говорили на "Саміті експортерів" від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві про який пише "Метінвест".
Під час галузевої дискусії керівник офісу CEO групи "Метінвест" Олександр Водовіз заявив, що під виглядом захисту довкілля ЄС запровадив податок, який фактично є інструментом захисту європейського ринку.
"СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання , бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?" - зауважив Водовіз.
За словами Водовіза, через дію CBAM українські виробники змушені скорочувати постачання до ЄС, що обмежує їхню конкурентоспроможність на ключовому ринку.
Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що умови конкуренції України та ЄС є нерівними, адже рівень фінансування дуже відрізняється.
"Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим", - зазначив він.
Крім того, європейські компанії отримують значні субсидії на "зелену" трансформацію, в той час як українські виробники мають тільки зростання витрат під час війни. Качка також підкреслив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, однак Україна веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту.
СВАМ для України
Нагадаємо, за даними Федерації роботодавців, у разі запровадження СВАМ вже до 2034 рр. падіння ВВП України складе 8,7 млрд доларів до 2026 року, а у 2034 – вже 11,3 млрд доларів.
Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності - воно може становити 2,8 млрд доларів у 2026 році, і сягнути 3,6 млрд доларів у 2034 році.
Як повідомлялось раніше, директор GMK Center Станіслав Зінченко наголошував, що Україна може отримати відстрочку дії механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), однак лише за умови активної та швидкої роботи уряду.