Фонди допомагали, але контроль слабкий: як ЄС оцінив підтримку українських біженців
Фото: Українські біженці в Європі (Getty Images)
У Євросоюзі визнали ефективною програму CARE для українських біженців. Однак зазначають, що вона потрібно покращити моніторинг.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на Раду Європейського Союзу.
Європейська рада затвердила висновки щодо звіту Європейської рахункової палати про те, як ЄС використовував кошти політики згуртованості для підтримки українських біженців. Йдеться про оцінку програми CARE - Cohesion’s Action for Refugees in Europe, створеної після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Що показав аудит
У звіті Рахункової палати зазначено, що ініціатива CARE дійсно допомогла державам-членам ЄС швидше використовувати доступні кошти згуртованості для реагування на міграційну кризу. Програми забезпечили гнучкість, швидке фінансування та спрощені процедури для реалізації проєктів.
Втім, аудитори вказали на серйозні проблеми з контролем і моніторингом:
- не вся допомога враховується в офіційній звітності,
- відсутні повні дані щодо використання коштів,
- оцінити ефективність заходів складно через нестачу інформації.
Ризики для майбутнього
Рада ЄС погодилася з висновком, що часте використання фондів згуртованості для кризових ситуацій може послабити їхню головну мету - зменшення соціальних та економічних дисбалансів між регіонами Європи.
Водночас ЄС наголосив, що в разі нових кризових ініціатив Єврокомісія має забезпечити ефективну систему моніторингу - з достатньою кількістю даних для оцінки результатів, але без зайвого бюрократичного навантаження.
Зазначимо, CARE, CARE Plus і FAST-CARE - три механізми, запроваджені ЄС у 2022-2023 роках для швидкої допомоги країнам, які приймають українських біженців. Вони дозволили переорієнтувати кошти з фондів згуртованості 2014-2020 та 2021-2027 років.
Раніше РБК-Україна писало, що країни ЄС вже в червні можуть ухвалити рішення щодо майбутнього правового статусу українських біженців після завершення дії режиму тимчасового захисту, який триватиме до березня 2026 року.
Прем’єр Чехії Петр Фіала нагадав, що не можна чекати до останнього моменту - тож ключове обговорення цього питання заплановане на засідання Ради міністрів внутрішніх справ ЄС у червні 2025 року. Саме там, можливо, буде узгоджено спільну позицію Євросоюзу та запропоноване рішення щодо подальшого статусу українців.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
