ЄС не вистачає грошей для України, але є два варіанти, - Euronews

Минулого тижня наприкінці дводенного саміту лідери ЄС заслухали президента України Володимира Зеленського. Він розповів про масштаб нестачі коштів.

"Війна коштуватиме 155 млрд євро наступного року. І нам потрібно щонайменше ще 70 млрд євро від вас: на оборону, на зброю та на нашу стійкість. Це реалістична сума. І я прошу вас знайти цю підтримку. Це допоможе нам стримати Росію", - сказав Зеленський.

За його словами, додаткові гроші допоможуть Україні збільшити виробництво власних сучасних дронів. Вони потрібні, щоб зупинити просування Росії на фронті, порушити її постачання та послабити її військову машину.

Лідери ЄС доручили Єврокомісії знайти способи закрити цю прогалину. Вона значно більша, ніж у Брюсселі розраховували.

Чому старої позики не вистачає

Досі ЄС спирався на позику на 90 млрд євро, яку лідери схвалили минулого грудня. Вона мала покрити дві третини фінансових і військових потреб України на 2026 та 2027 роки разом. Решту мали надати інші союзники.

Єврокомісія розраховувала, що війна закінчиться у 2026 році. Натомість Москва посилила наступ, зокрема денними ударами, які мають підірвати й без того слабку економіку України.

Київ кілька тижнів попереджав, що наступного року йому потрібно ще 32,6 млрд доларів на бюджет і 45 млрд доларів на армію. Разом це 78 млрд доларів, або приблизно 70 млрд євро. Спершу Брюссель не коментував цю суму, але після кількох раундів технічних розмов погодився з оцінкою.

Ці 70 млрд євро будуть додатково до 45 млрд євро, які ЄС планує виплатити за чинною позикою, та кількох мільярдів євро з інших програм.

У Брюсселі наголошують, що це будуть "спільні зусилля" з іншими союзниками, зокрема Великою Британією, Норвегією, Канадою та Японією.

"Ми завжди казали, що не можемо йти цим шляхом самотужки. Ми не можемо робити все це самі. Тому наші партнери загалом мають активізуватися. Вони мають оголосити про внески і виконати ці зобов'язання. Це дуже важливо", - заявив представник Єврокомісії.

Поки незрозуміло, яку частину з 70 млрд євро дасть ЄС, адже попередній розподіл "дві третини до однієї третини" не спрацював. Також невідомо, як швидко гроші потрібні Києву. Зрозуміло лише те, що варіантів швидко зібрати таку суму небагато.

Додатковий тиск створюють суперечки щодо наступного довгострокового бюджету ЄС і підготовка до президентських виборів у Франції. Лідерка перегонів Марін Ле Пен пообіцяла припинити будь-яку допомогу Україні.

Які варіанти є в Брюсселя

Нові борги на ринках. За словами дипломатів і посадовців, найімовірніший варіант - знову залучити спільний борг на фінансових ринках, як ЄС уже робить для позики на 90 млрд євро. Єврокомісія може збільшити чинний кредитний механізм і фактично продовжити нинішню схему.

Союз має стабільний кредитний рейтинг AAA. Після пандемії COVID-19 його облігації користуються попитом, а попит на аукціонах часто перевищує пропозицію. До масштабних запозичень закликав колишній прем'єр-міністр Італії та голова Європейського центрального банку Маріо Драгі.

Проте з грудня фінансова ситуація різко погіршилася. Вартість запозичень у світі зросла через дорожчу нафту, збільшення державних боргів і великий попит на гроші для проєктів зі штучного інтелекту.

Найбільше постраждали європейські країни, особливо ті, що вже мають великі борги. Бельгія тепер позичає під відсотки, подібні до грецьких, а Франція платить більше за Італію.

Через це нові борги політично чутливі та складні, бо збільшать суму відсотків. Дохідність 10-річних облігацій ЄС зросла з 2,8% у січні до 3,44% у вересні. Це помітне зростання, але менше, ніж на багатьох інших ринках.

У Єврокомісії заявили, що зростання вартості боргу зачепило весь світ, а відносна позиція ЄС не погіршилася.

"Ми залишаємося надзвичайно конкурентним емітентом", - наголосив представник Єврокомісії.

Якщо спільні запозичення стануть головним варіантом, кілька країн, імовірно, відмовляться від участі. Угорщина, Словаччина та Чехія вже звільнені від позики на 90 млрд євро. На минулотижневому саміті прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо сказав, що разом із прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадярем вони домовилися зберегти цю політику.

"Якщо вони (інші країни) хочуть надати позику Україні, вони можуть це зробити, але щонайменше дві країни зараз повідомляють, що ми не братимемо участі в цьому фінансовому механізмі. Ми виявляємо солідарність в інший спосіб", - сказав Фіцо.

Імовірно, осторонь залишиться й Болгарія. Її новий прем'єр-міністр Румен Радев не раз критикував військову допомогу ЄС Україні.

Заморожені російські активи. Останніми тижнями кілька країн знову запропонували інший шлях - використати заморожені активи центробанку Росії. У межах ЄС їх оцінюють у 210 млрд євро.

Дискусію у серпні відновили Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща. Згодом підтримку висловили країни Північної Європи, країни Балтії, Німеччина та Ірландія.

Це ті самі держави, які минулого року найбільше наполягали на безвідсотковому кредиті для України за рахунок цих активів. Здебільшого вони є найбільшими двосторонніми донорами України й вважають активи способом справедливо розподілити тягар.

Проєкт провалився через спротив Бельгії. У депозитарії Euroclear у центрі Брюсселя зберігається 185 млрд євро цих активів.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер попереджав, що використання активів стане конфіскацією з катастрофічними наслідками для країни. Він вимагав повного спільного покриття ризиків і необмежених гарантій від усіх можливих зобов'язань.

Лідери злякалися перспективи рятувати банківську систему Бельгії й в останню мить обрали спільний борг для позики на 90 млрд євро.

Попри це, прихильники ідеї не відмовилися від неї. Україна постійно піднімає цю тему. За словами Зеленського, якщо Європа не використає активи, Росія спробує їх повернути.

За неофіційною інформацією, США пропонували частково розблокувати активи, щоб підштовхнути Росію до мирних переговорів. Європейці відхилили цей план.

"Головний пріоритет - щоб у Росії не було можливості пізніше впливати на дискусію щодо цих активів, бо ми дуже чітко знаємо, що вони хочуть повернути ці активи. Це одна з цілей Росії", - сказав Зеленський минулого тижня.

Де Вевер залишається категорично проти. На саміті прем'єр Бельгії за власною ініціативою взяв слово й повідомив колегам, що його заперечення не змінилися, зазначає Euronews. Він вважає, що гроші мають залишатися заблокованими до кінця війни, щоб запобігти втручанню Москви чи Вашингтона.

Посадовці й дипломати залишили саміт із відчуттям, що в активів цього разу мало шансів. Провал минулорічної пропозиції ще свіжий у їхній пам'яті. Франція та Італія, чия підтримка була б вирішальною, досі вважаються стриманими щодо цієї ідеї.

Позиція Бельгії ще жорсткіша. Вона проти не лише використання коштів, а й перенесення їх з Euroclear до сховища, що належало б ЄС. Дехто пропонував такий юридичний обхідний шлях, щоб вийти з глухого кута.

"Це питання виникатиме знову й знову. Зрештою воно може знайти розв'язання. Але я не думаю, що найближчим часом воно буде на порядку денному, як-от цього чи наступного місяця", - сказала Euronews посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

Нагадаємо, що Україна стала другим найбільшим боржником МВФ у світі.

Станом на кінець вересня 2026 року вона заборгувала Фонду 14,5 млрд доларів, а найбільшим боржником залишається Аргентина з 56,9 млрд доларів.