Росія восени може знову почати обстрілювати енергетику. Чи є у агресора можливості для масованих атак, скільки РФ виготовляє ракет та "шахедів" – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Представники влади все частіше припускають, що росіяни цієї осені знову почнуть бити по енергетиці. Попередня спроба занурити українців у темряву та холод за великим рахунком провалилась. Після пікового періоду атак в грудні минулого року світла в наших домівках ставало все більше, попри продовження обстрілів. Врешті-решт у березні росіяни полишили цю ідею – його арсенал ракетного озброєння був на межі виснаження.
На два місяці масовані обстріли припинились. Проте вже в травні ворог почав нову повітряну кампанію, обравши за пріоритетну ціль місця розташування військових та техніки, призначених для українського наступу. За перший місяць, як підрахувало РБК-Україна, росіяни атакували Україну 198 ракетами. А з середини липня взялись системно нищити портову інфраструктуру.
Схоже, що черговий план не дуже ефективний – на хід бойових дій він не сильно впливає. Тому після невдач на фронті ворог, ймовірно, може спробувати повторити минулорічний план, щоби подавити спротив українців.
Згідно з даними, які навів РБК-Україна представник ГУР генерал-майор Вадим Скібіцький, зараз у Москви залишається близько 585 ракет, які стріляють на відстань понад 500 кілометрів і якими ворог найчастіше атакує різні регіони України. Це приблизно 270 одиниць балістичних та крилатих ракет "Іскандер", близько 75 "Кинжалів", орієнтовно 140 "Калібрів", а також близько 100 ракет Х-101, Х-555 і Х-55 з бойовою частиною. Крім того, агресор може мати в запасах ще орієнтовно 150 старих ракет Х-22.
Попри сподівання українців, Росія від початку весни змогла не просто зайнятись накопиченням ракет, а й нарощенням їх виробництва. Станом на середину літа цього року противнику вже вдалось виробляти в рази більше ракетного озброєння, ніж у довоєнний період. У серпні росіяни хочуть випустити загалом 118 ракет "Кинжал", "Іскандер-М", "Іскандер-К", "Калібр", Х-101 і модифікованих Х-22 (Х-32).
"Крім шести "Кинжалів", росіяни загалом запланували виробити в серпні 30 балістичних ракет "Іскандер-М", 12 крилатих "Іскандер-К", 20 "Калібрів", близько 40 Х-101. Крім того, вони вдосконалюють крилаті ракети Х-22, перероблені зразки мають новий індекс – Х-32. За нашими даними, росіяни можуть поставляти не більше 10 одиниць таких модернізованих ракет щомісяця", – сказав Скібіцький. Однак він уточнив, що фактичний випуск деяких моделей ракет відстає від їхніх планів.
Наявні об'єми виробництва все одно не дозволяють росіянам підтримувати таку ж інтенсивність атак, як це було в травні, і випускати по 200 ракет кілька місяців поспіль. Рано чи пізно їхній власний арсенал дійде до нуля. Через обмеженість запасів та виробництва певних видів ракет противник був змушений відкоригувати тактику обстрілів, каже Скібіцький. Це і чергування різного класу ракет, і більш ретельний вибір цілей, і значно прискіпливіше визначення маршрутів прольоту ракет та БПЛА для обходу нашої системи ППО. І плюс агресор почав швидше ухвалювати рішення про нанесення ударів.
Скібіцький пояснює: коли ворог отримує інформацію про необхідність термінового ураження цілі, тоді застосовуються більш точні швидкісні ракети, які нашим підрозділам Протиповітряної оборони важче збити – як це, наприклад, було 19 серпня в Чернігові. Тоді агресор вдарив крилатою ракетою "Іскандер-К" по центру міста, де в той час проходила виставка дронів.
"Ракетні бригади "Іскандерів" розташовані вздовж усього кордону – в Ростовській, Курській, Бєлгородській областях, а також на наших окупованих територіях, зокрема в Криму. Відповідно, під загрозою знаходяться ті наші області та райони, які ближче до лінії фронту та українсько-російського кордону, адже час підльоту цих ракет до цілі – лічені хвилини. Швидко відреагувати на їхнє застосування вкрай складно", – уточнив Скібіцький.
З тих же причин агресор з травня почав частіше використовувати "Кинжали" – коли потрібно або раптово, або з більш високою ймовірністю вразити важливий для Москви об'єкт. Щоправда, практика показує: навіть якщо цю "гордість" російського ВПК не збивають в польоті, вона все одно не гарантує точного влучання у визначену ціль.
Ще одна характерна риса літніх атак – відносно менше застосування Х-101. Це пояснюється насамперед економією, каже Скібіцький: росіянам складно виконувати план з виробництва цих ракет – 40 одиниць на місяць – через дефіцит іноземних комплектуючих, а їхні запаси і без того досить малі. Друга причина – агресор намагається зробити запаси цих ракет, оскільки вони вважаються більш точними та ефективними, якщо порівнювати, наприклад, з крилатими ракетами Х-555, Х-22 або навіть "Калібрами", які ми успішно збиваємо.
Зрештою, усі ці тенденції в сумі можуть вказувати не лише на економію ворогом ракет, а й на спробу накопичити їх для наступної повітряної кампанії, під прицілом якої може опинитись наша енергетика. Початок цих атак може припасти на кінець вересня або жовтень.
На користь цієї версії може свідчити той факт, що росіяни вже проводять розвідку наших енергооб'єктів. За словами Скібіцького, ворог зараз шукає їхні вразливі місця і розташування систем ППО, щоб скласти оптимальні маршрути для пусків.
Щось схоже ми бачили під час атаки з суботи на неділю 27 серпня: пуск кількох ракет, які облетіли чи не всю країну, був, найімовірніше, призначений для того, щоби вивчити майбутні маршрути.
У ГУР припускають, що тактика та підхід ворога при обстрілах енергетики будуть залежати від того, наскільки правильно він визначить критичні для нас об'єкти. Це може бути як 1-3 удари, спрямовані на один об'єкт, щоб його остаточно знищити. Так і масований удар різними видами озброєння – безпілотниками і ракетами.
"Проте таких масованих обстрілів, як це було минулого жовтня, листопада, грудня, коли вони випускали по 70-100 ракет одночасно – найімовірніше, вже не буде. Росіяни усвідомлюють, що вони можуть не добитись своєї цілі, а натомість лише виснажать свої запаси, як це було минулого року", – додав Скібіцький.
Ще однією ймовірною схемою обстрілів може бути комбінований залп – пуск 10-30 різних ракет плюс значно більша кількість "шахедів". Одна з атак, яку противник організував у серпні, показує, що така тактика, на жаль, дозволяє деяким ворожим об'єктам обходити нашу ППО. Минулого сезону від дронів найбільше страждали підстанції – критичний елемент енергосистеми. Речник Командування Повітряних сил полковник Юрій Ігнат теж вважає, що у разі обстрілів енергетики ворог робитиме акцент на "шахедах".
"Нам відомо, що росіяни нарощують виробництво ракет. Однак цього все одно недостатньо, щоби підтримувати таку ж інтенсивність ударів, як це було минулої осені та зими – щотижня, кожні 10-14 днів по 70-100 ракет впродовж п'яти місяців. Тому, на мою думку, у разі нових обстрілів енергетики ворог буде більше застосовувати ударні БПЛА", – сказав виданню Ігнат.
Агресор вже почав працювати над тим, щоб налагодити потужне виробництво таких дронів. У червні Білий дім повідомив, що за допомогою Ірану Росія хоче побудувати в Татарстані завод з випуску "шахедів", який має запрацювати на початку наступного року. Проте, за даними нашої воєнної розвідки, Москва вже застосовує проти України дрони-камікадзе, зібрані в Росії.
"Після останніх атак "шахедів" ми виявили в них елементи, які вказують на те, що фінальний етап збору цих БПЛА відбувається вже на території Росії. Про це зокрема свідчить збільшення кількості російських деталей в дронах. І крім того, ми маємо плани агресора, якими передбачено нарощення виробництва "шахедів" на території РФ. Водночас під час однієї з російських виставок ВПК було заявлено, що Москва хоче освоїти приблизно 60 БПЛА різних модифікацій до 2030 року", – розповів Скібіцький.
Попередні дані ГУР свідчать про те, що противник запланував у другому півріччі цього року виготовити 1300 одиниць так званих "Герань-2", тобто "шахедів". Для них планується застосовувати комплектуючі як іноземного, так і власного виробництва. Проте в реальності Росія на сьогодні не здатна виготовляти таку кількість БПЛА, зазначив Скібіцький. За його словами, зараз ГУР збирає дані про те, якою є фактична потужність розгорнутого ворогом виробництва, де саме вони збирають ці дрони і які підприємства на території держави-агресора беруть участь у поставці деталей.
У воєнній розвідці кажуть, що успішність планів ворога буде залежати від ефективності санкцій та "кінетичної дії" на ті об'єкти, які беруть участь у виробництві "шахедів" у РФ.
Зараз в експертних колах вже точаться дискусії щодо того, яким буде цей опалювальний сезон – важчим, легшим чи таким же, як торік. Однозначної відповіді поки немає.
Нашу енергосистему намагались активно відновлювати восени та влітку. Однак, ймовірно, через завдані їй руйнування вона все одно матиме на початку опалювального сезону менше потужності, ніж на старті попереднього. З іншого боку, наші енергетики вже мають небажаний, але успішний досвід того, як робити неймовірне і ремонтувати пошкодження в екстремальних умовах.
Інший важливий фактор: з витоку документів Пентагону стало відомо про поступове виснаження зенітних ракет до С-300 та БУК-М1 – основних комплексів ППО, що закривають українське небо. Проте їм на заміну надходять більш сучасні західні комплекси, частина з них взагалі передається непублічно. Командувач Повітряних сил Микола Олещук сказав, що один NASAMS з 5-12 пускових установок може замінити п'ять ЗРК С-300.
Західні партнери також оголосили про передачу Україні низки систем, які за тактико-технічними характеристиками можуть стати непоганою альтернативою БУКам (зокрема IRIS-T SLS). І до того ж ще на початку року з'явилась інформація про те, що Україна планує (або вже почала) адаптовувати ці радянські комплекси для використання з іноземними зенітними ракетами. Тобто так чи інакше наша ППО буде більш підготовленою до потенційних масованих атак.