Електромобіль, чи бензинове авто: що вигідніше для родини
Ринкова ситуація поступово змінюється, але певно все ще більшість власників електромобілів обирали їх з метою економії коштів на пальному. Наскільки справдовуються їхні сподівання?
Про те, що вигідніше в експлуатації – електромобіль чи машина з ДВЗ, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці публікації були використані матеріали видань Autogeek та Autobild, а також офіційні портали компаній-виробників.
Чому ми взагалі сумніваємось у рентабельності електромобіля перед авто з ДВЗ, якщо бак бензину чи солярки коштує в рази дорожче “бака” електроенергії? Тому що саме з ціною останнього не все так просто. Та й інші ускладнюючі чинники, як то кажуть, присутні.
Електро-, чи бензин?
Починаючи з минулого року порівнювати машини з різним типом приводу стало простіше. На ринку з’явилися електромобілі, за ціною практично рівні машинам того ж розмірного класу з бензиновим мотором. Це або цілком гідні моделі “електричок” китайських брендів, або електромобілі класичних марок, але привезені з того ж Китаю "сірим" імпортом. Проте, є й цілком офіційні варіанти. В цілому йдеться, наприклад, про MG ZS, MG Marvel R, BYD Yuan Plus, Volkswagen ID.4, Honda e:NP1, Toyota bZ4X, Volvo XC40.
Тож, якщо машини обох типів можна придбати по одній тій самій ціні, то можна спробувати для початку порівняти їхні витрати на заправку. Для прикладу візьмемо Volvo XC40, який пропонується як в бензинових версіях XC40 Plus Dark та XC40 Core, так і в електричній XC40 Recharge. Парадоксально, але ціна їхня не те що співрозмірна – у випадку з комплектацією Plus Dark “електро-Вольво” XC40 Recharge коштує навіть дешевше!
Як дешевше: на електриці чи на бензині
Отже, порівняємо витрати на два однакові кросовери, один з яких має бензиновий двигун, а другий – електричний.
- Volvo XC40 Recharge. Електричний привод. Ціна від 1 654 000 грн.
Заявлена виробником витрата енергії – 18,2 кВт⋅год/100 км. Зрозуміло, що для такого результату треба їхати повільно і дуже акуратно, і що на практиці зазначена цифра буде ближче до 20 кВт⋅год/100 км. Але візьмемо паспортний показник за основу. Таким чином, якщо заряджатись вдома від побутової розетки, де кіловат-година коштує 2,64 грн, кожна сотня кілометрів обійдеться власнику електро-Volvo в 48 грн.
Але навіть якщо заявлений пробіг XC40 Recharge на одному "баку" в 575 км буде реальністю, навряд чи власникові вдасться завжди заряджатись удома. А на публічних зарядках рахунки будуть вже іншими. Так, в одній з найпопулярніших в Україні мереж – від Yasno – тариф становить 14 грн/кВт⋅год для швидких портів і 11 грн/кВт⋅год для звичайних.
Тож якщо “на швидку”, то 100 км пробігу електромобілем обійдеться у 254 грн, а якщо буде час почекати кілька годин, то трохи менше – 200 грн.
Отже, кожні 100 км дороги на електромобілі обійдуться власникові від 48 грн до 254 грн. Цифри різні, але у порівнянні з бензиновим варіантом цієї ж самої машини доволі приємні – в чому можна переконатися нижче.
- Volvo XC40 Core/Plus Dark Бензин. Ціна 1 575 800 – 1 690 500 грн.
За даними виробника, Volvo XC40 B4 AWD споживає бензину 7,4 - 7,9 л/100 км. А значить, при ціні пального А-95 в 50 грн за літр кожна бензинова сотня кілометрів обійдеться власнику у 370 – 395 грн.
Залишилося додати, що регламент ТО-1 для електричного Volvo XC40 Recharge – кожні 30 тисяч км або кожні 2 роки. Коштує воно близько 8000 грн.
Для бензинового шведського кросовера інтервал ТО – кожні 20 тисяч км або 1 рік. Ціна – від 12 200 до 14 000 грн. В перерахунку на кілометр пробігу виходить вдвоє – втроє дорожче, але це все одно лише 60-70 копійок, тож чи варта різниця уваги, вирішуйте самі.
Цікаво, що офіційний представник марки Volvo в Україні підрахував, що за три роки експлуатації власник електричного кросовера зекономить на пальному 442 894 грн – щоправда, це при ідеальному апетиті бензинової машини в 7,6 л/100 км.
Ціна при перепродажі
Ще один аргумент на користь машини з ДВЗ – її ціна при подальшому продажі. Оскільки ми не їздимо на одній тій самій машині вічно, рано чи пізно доведеться продавати і електромобіль. Елементарний аналіз вторинного ринку показує, що електромобілі втрачають ціну швидше, і особливо це стосується преміальних моделей. Та й механізм цього процесу особливий, і не особливо вигідний для власника-продавця.
В принципі, все просто і пояснюється суто технічними причинами. В бензиновій чи дизельній машині головний чинник втрати ціни – великий пробіг і відповідно знос найскладнішого компонента – силового агрегата, тобто двигуна і трансмісії. Але в “електрички” найбільшу долю вартості – не менше 40% ціни всього авто – становить тягова батарея. І вона старішає неодмінно, причому незалежно від пробігу, як і всі літій-іонні акумулятори. Хай навіть йдеться про найкращу батарею з найдовшим 10-річним терміном гарантії (такий дає Mercedes-Benz), все одно вона, будучи "у віці", втратить 30-40% своєї ємності, і покупець оцінить її відповідним чином. При тому більшість марок в наш час дає гарантію на 7 – 8 років, і це значить, що акумулятор за цей строк не повинен втратити більше 30% ємності. Звісно, впливає на деградацію батареї і кількість циклів заряд-розряд, які вона пережила на своєму віку, і надмірний нагрів, і випадки глибокої посадки.
А якщо помре батарея?
З неодмінною деградацією батареї пов’язаний ще один чинник рентабельності – термін володіння електромобілем. Коли машина вже достатньо стара, близько 9-10 років, можна легко доїздитись до повного виходу батареї з ладу. Якщо в ній повністю відмовить бодай один елемент, вона вся відмовиться приймати заряд. І тоді доведеться або ремонтувати її, або купувати – вживану чи нову. Останній варіант точно зведе нанівець всю вашу багаторічну економію на пальному, адже новий акумулятор коштує від 8000-9000 євро. Та й ремонт чи купівля батареї б/в (від 1000 євро) як мінімум поставлять сенс електромобіля на межу рентабельності – особливо, якщо машина вже немолода.
Якщо коротко
Щоб не казали різного роду футурологи, і щоб не показувала статистика реєстрацій, покупка електромобіля все ще залишається більше емоційним вчинком, ніж раціональним. Але дуже часто фінансова вигода у володінні батарейним авто таки є, і це стосується вже не тільки окремих ідеальних випадків. Проте до повної заміни класичних машин "електричками" це не призведе, принаймні, в Україні, і принаймні, найближчі десять-п’ятнадцять років. Ми прогнозуємо лише зміцнення особливого сегменту транспорту – електричних автівок для “каботажних” рейсів і для фанових поїздок. Та й те, за умови, що баланс цін на рідке паливо і електроенергію особливо не зміниться.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало про ТОП-5 машин з незвичайним дизайном.