Експрокурор розв'язав війну проти ЗМІ через розслідування про "адвокатів-хакерів"
Ексколишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов проти видання ZN.UA та редакторки Інни Ведернікової. Приводом стало розслідування про "справу адвокатів-хакерів".
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на ZN.UA.
Борзих вимагає спростувати інформацію, оприлюднену в журналістському розслідуванні "Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів" та наступних матеріалах.
Позивач оскаржує висвітлення відомостей, які перевіряються НАБУ, а також оприлюднення його імені у статусі підозрюваного до набрання чинності вироком суду.
Крім того, він просить стягнути з відповідачів майже 800 тис. грн судових витрат, з яких 300 тис. грн заявлено як компенсація за правничу допомогу.
Обставини справи та позиція НАБУ
Нагадаємо, НАБУ повідомило про підозру трьом адвокатам компанії "Гарантія ваших прав", включно з Борзих. За версією слідства, фігуранти мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень, з яких близько 30 стосувалися топкорупції та перебували в провадженні НАБУ.
У відповідь на запит адвокатів ZN.UA у НАБУ підтвердили, що Борзих є підозрюваним у провадженні №52023000000000620. Також у Бюро звернули увагу на позицію Верховного Суду: заперечення чи спростування відомостей досудового розслідування має здійснюватися у межах кримінального, а не цивільного процесу.
Представники ЗМІ вказують, що позивач фактично намагається через цивільний суд отримати оцінку обставин кримінальної справи.
Адвокат видання Євген Воробйов заявив, що позов має ознаки тиску на журналістів через судові механізми та фінансові вимоги.
Представник Інни Ведернікової, адвокат Роман Васильняк, зазначив, що сторони перебувають у нерівних умовах.
Розподіл справи та позиція медіа
За даними порталу "Судова влада України" та ЄДРСР, перебіг авторозподілу позовів Борзих містить ознаки "судової каруселі":
- первинна заява потрапила до судді Тетяни Ільєвої, але була відкликана позивачем
- наступний позов отримав суддя Євген Хайнацький, який взяв самовідвід через особисте знайомство з Борзих
- після повторного розподілу Ільєва також заявила про самовідвід
- зрештою справу призначили судді Олексію Соколову.
Видання раніше також повідомляло про ймовірні родинні зв'язки позивача з головою Печерського суду Русланом Козловим.
У ZN.UA наголошують, що справа стосується права ЗМІ інформувати суспільство. Редакція вважає законодавчі обмеження на оприлюднення імен підозрюваних загрозою свободі слова та суперечністю європейським стандартам і захищатиме позицію в суді.
Тиск Печерського суду на журналістські розслідування
Це вже не перший випадок, коли рішення Печерського районного суду Києва викликають гостру критику медіаспільноти через обмеження свободи слова та роботи журналістів.
У липні 2026 року цей самий суд ухвалив тимчасову заборону на публікацію спільного розслідування "Слідства.Інфо" та Центру протидії корупції. Матеріал стосувався майна, угод та інвестицій брата директора Державного бюро розслідувань - харківського бізнесмена Олександра Сухачова (у розслідуванні йшлося про 143 об’єкти нерухомості).
Суд обґрунтував рішення "заходами забезпечення майбутнього позову", посилаючись на можливу "невідворотну шкоду" фізичній особі та порушення комерційної таємниці.
Прецедент спричинив хвилю обурення. У відповідь виникла "Ініціатива 143": спочатку вісім провідних українських медіа одночасно опублікували заблокований матеріал, згодом до акції солідарності долучилися ще десятки редакцій. Розслідування, яке суд намагався зупинити, лише за кілька днів зібрало мільйони переглядів.