Експерт назвав, чим російська ракета "Філін" складна для ППО і як її збивати

Чому "Філін" - не "ракета з пластику"

За словами експерта, у медіапросторі появу ракети здебільшого сприйняли як чергову спробу РФ зліпити щось із пластику та китайської електроніки через дефіцит "серйозних" ракет. Храпчинський називає це спрощенням.

Він нагадує, що розробник "Філіна" - НПО "Молнія" - входить до корпорації "Тактичне ракетне озброєння" (КТРВ). До неї належить і МКБ "Радуга", головне конструкторське бюро РФ із крилатих ракет. На думку експерта, це дає інженерам "Молнії" доступ до документації, результатів продувок в аеродинамічних трубах та агрегатної бази серійних ракет Х-59, Х-69, Х-101 і "Виробу 30".

Уніфікація, за його словами, стосується і ключових вузлів. Малорозмірний газотурбінний двигун R500 виробляє російське ТОВ "Рейнольдс". На попередній ракеті S8000 "Бандероль" стояв комерційний китайський двигун Swiwin. Храпчинський вважає R500 результатом реінжинірингу та локалізації збирання в РФ. Цей двигун, за його даними, встановлюється й на авіаційні ракети С-71М "Монохром" та С-71К "Ковер" від ДКБ "Сухого".

Блоки автоматичного управління від компанії "ПЛАЗ", за його словами, за розведенням плат і маркуванням уніфіковані з пізніми серіями БпЛА "Гарпія" та "Герань-2". Їх доповнюють 16-канальна антенна решітка "Комета" та китайська інерційна система.

Начинку та бойову частину "Герані" масою 50 або 100 кг перепакували у вузький фюзеляж із вуглепластику та склопластику з триметровим прямим крилом і 3D-друкованими силовими кронштейнами. Через високу аеродинамічну якість планера, пояснює експерт, вистачило легкого R500 для швидкості 800 км/год і дальності до 1200 км.

Експерт додає, що R500 не ставлять на реактивні "Герані" через широке трикутне крило з великим лобовим опором. Щоб розганяти його до 600 км/год, потрібна тяга 90-120 кгс.

Стратегічну мету розробки Храпчинський бачить у порятунку залишків авіації РФ та виснаженні української економіки та ППО. Він пов'язує це зі зростанням небойових втрат ПКС РФ через технічні відмови, зокрема падінням Ту-22М3 в Іркутській області та аваріями Су-30 і Су-34. Кожен виліт Ту-95МС для пуску Х-101, за його словами, спалює ресурс старого планера та двигунів НК-12, виробництво яких втрачено.

"Філін" також знімає залежність від аеродромів дальньої авіації. Ракета стартує зі звичайної мобільної пускової установки за допомогою твердопаливного прискорювача, що дозволяє працювати з прикордонних районів. Експерт вважає, що в поєднанні з повітряними mesh-мережами та базовими станціями у Білорусі як північним ретрансляційним коридором це дає РФ інструмент для глибоких ударів по західних областях із мінімальним часом попередження.

Чим складна протидія і що пропонує експерт

За оцінкою Храпчинського, ефективна площа розсіювання композитного корпусу становить соті частки квадратного метра. Разом зі швидкістю понад 200 м/с це скорочує вікно реакції наземної ППО після виходу цілі з-за радіогоризонту до 60-90 секунд.

Крім того, "Комета" може формувати до 15 незалежних "нулів" діаграми спрямованості й відсікати поодинокі точки локального РЕБ. Півторахвилинний проліт зони подавлення компенсується інерційною системою та фільтрами, що ігнорують примітивний спуфінг. Тож ракету складно збити кулеметом із пікапа чи наздогнати квадрокоптером, а збивати її дефіцитними західними зенітними ракетами економічно невигідно.

Відповіддю, на його думку, має стати ешелонована мережоцентрична система ППО за принципом Sensor Fusion і концепцією розподіленого перехоплення:

• Виявлення. Малогабаритні тактичні 3D AESA-радари ближньої дії мають працювати в єдиному автоматизованому контурі з акустичними сенсорами та засобами РЕР. Цілевказання на вогневі засоби має передаватися за мілісекунди, без голосових команд і ручного дублювання на планшетах.
• Ешелонування засобів ураження. Мобільні вогневі групи з кулеметами залишаються для масових поршневих "Шахедів" та "Гербер". Для цілей зі швидкістю 600–800 км/год, на думку експерта, потрібні автоматизовані зенітно-артилерійські турелі з балістичними обчислювачами, машинним зором і боєприпасами з програмованим підривом.
  
  Також потрібні реактивні та твердопаливні дрони-інтерцептори з тепловізійними чи активними головками самонаведення на кінцевій ділянці. Це дозволить зберегти ресурс великих ЗРК для балістики та авіації РФ.

Храпчинський наголошує, що завдання України - автоматизувати контур власної ППО швидше, ніж російський конвеєр вийде на проєктну потужність.

Читайте також: Затримки з тривогою, дефіцит Patriot і реактивні "шахеди" до Львова: інтерв'ю з Ігнатом