Джерела розповіли, хто зараз входить у найближче оточення Зеленського

Окрім глави Офісу президента Андрія Єрмака, співрозмовники РБК-Україна відносять до ближнього кола Зеленського й прем'єра Дениса Шмигаля, віцепрем'єрів Михайла Федорова та Олександра Кубракова, з парламенту - спікера Руслана Стефанчука, його першого заступника Олександра Корнієнка, голову фракції "Слуга Народу" Давида Арахамію, із силовиків - головнокомандувача Валерія Залужного, командувача Сухопутних сил Олександра Сирського, начальника ГУР Кирила Буданова, голову СБУ Василя Малюка.

Варто зазначити, що цими прізвищами коло наближених президента не обмежується. Так, кілька співрозмовників видання відзначили й першого віцепрем'єра та міністра економіки Юлію Свириденко. Серед функціонерів ОП, окрім його голови, найближчим до президента називають Олега Татарова - насамперед за його старанність, перебити яку поки що не може весь негатив із біографії Татарова та критика з боку громадянського суспільства.

Вузькість кола наближених осіб призводить до того, що при вирішенні будь-яких кадрових питань доводиться тасувати ті самі нечисленні карти. Наприклад, коли виникла ідея створити окрему посаду силового віцепрем'єра, призначити туди передбачалося саме Малюка, тим самим оголивши Службу безпеки (втім від цієї ідеї відмовилися).

Показова історія - досі вакантне місце міністра культури та інформаційної політики. На цю посаду, здавалося б, знайшли відповідну кандидатуру, Юлію Федів, але проти неї негайно розпочалася активна інформкампанія.

"Насправді всі вже так втомилися від постійних медіаатак, коли всі всіх мочать. До того ж як у випадку з Федів, мочать свої…", - сказав співрозмовник видання в парламенті.

У результаті з'явилася ідея в принципі відмовитися від Мінкульту, передати функцію інформполітики у відання радника голови ОП Михайла Подоляка, а "культурний" функціонал розподілити між ЦОВВками.

За останніми даними, Федів таки планують призначити на посаду, але до моменту потрапляння її кандидатури до сесійної зали ще багато чого може змінитися. Загалом сама ситуація, коли якийсь орган влади можуть ліквідувати (принаймні, замислюються над цим) лише тому, що не можуть знайти йому керівника - дуже показова.