Двічі проривався в оточену "Азовсталь": у Києві презентували книгу про Героя України

Шлях розвідника: від АТО до авіапроривів в "Азовсталь"

Назар Боровицький народився 24 вересня 1993 року в Полтаві. Після школи навчався у Полтавському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей, а у 2011 році вступив до Національної академії СБУ, де був старшиною курсу.

У 2015 році розпочав службу в СБУ, пройшов підготовку у США, після чого виконував бойові завдання на сході України. Постійно вдосконалював військову майстерність: опанував спеціальності водолаза, сапера, інструктора спецоперацій і здійснив близько сотні парашутних стрибків.

Навесні 2021 року Назар підписав контракт із ГУР. Того ж року брав участь в евакуаційній місії української воєнної розвідки в Афганістані, за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

З перших днів повномасштабної війни Назар Боровицький брав участь у боях за Бородянку та Бучу, а згодом вирушив на Маріупольський напрямок.

Саме там Назар став учасником одних із найризикованіших операцій війни – авіапроривів до заблокованої "Азовсталі". Двічі він дістався оточеного Маріуполя, доставивши боєприпаси, медикаменти й підкріплення та евакуювавши поранених.

5 квітня 2022 року Назар загинув під час третього авіарейду. Його група летіла на допомогу екіпажу підбитого вертольота з пораненими захисниками "Азовсталі".

Російські війська збили гелікоптер, той упав за кілька кілометрів від лінії фронту на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Герой України Назар Боровицький (фото: kremenchukrda.gov.ua)

"Назар врятував мені життя": спогади рідних і побратимів

Мати Героя Леся Боровицька згадує, що в ранньому дитинстві Назар мріяв бути пожежником або фермером, але з 5-6 класу почав цілеспрямовано готуватися до військової служби.

"Назар був дитиною з великим серцем, навколо нього гуртувалися інші діти у дворі. Ми ніколи з ним не мали клопоту. Син завжди працював над собою. Там, де бачив несправедливість, – приходив на допомогу скривдженим", – розповіла вона.

Батькам Назар мало розповідав про свою службу, щоб максимально вберегти їх від переживань.

"Востаннє я бачив сина 27 березня 2022 року – після звільнення Київщини. Зрозумів, що він збирався в оточений Маріуполь: Назар сказав, що є лазівка. Він дуже міцно мене обійняв, і лише потім я усвідомив, що син тоді зі мною прощався", – згадує батько Богдан Боровицький.

Доля Назара тривалий час залишалася невідомою. Рідні понад рік сподівалися, що він живий і може перебувати в полоні. Лише після збігу ДНК на 99,9% його вдалося ідентифікувати. Назара поховали на Байковому кладовищі у Києві.

"Для мене він живий. Я його досі чекаю, надіюсь на помилку ДНК. Я не змирилася і живу надією, бо не знаю, як жити без Назара", – сказала мати.

Батьки Назара Боровицького (фото: Facebook/ГУР)

Один із побратимів Героя поділився історією, як той колись врятував йому життя під час боїв у Мар'їнці у 2016 році під час АТО.

"Це був мій перший стрілецький бій. Нас раптом почали обстрілювати, був хаос. Замість того, щоб самому бігти до укриття, Назар почав підганяти мене, бо я розгубився. За тиждень після штурму ми потрапили в це місце – там живого місця не було. Якби я тоді б ще хвилину завагався і Назар мене не підштовхнув – я б не вижив", – згадує військовий.

Інший побратим пригадав спільну евакуаційну місію в Афганістані у 2021 році.

"Тоді було дуже багато людей, дехто проривався таємно в автобуси, якими доставляли до літака. Ми привезли родину, але виявилося, що не всі члени були у списку. На борт усі не поміщалися. Назар тоді цим дуже перейнявся – не терпів несправедливості. Ми ледь не плакали, бо не змогли врятувати всіх", – згадує інший побратим.

У липні 2023 року Назару Боровицькому посмертно присвоїли звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка".

"Хочеться, щоб про Назара пам’ятали. Мають бути систематичні події на його честь, бо саме повторюваність дає пам’ять", – додає побратим Назара.

Книга-брошура є частиною проєкту ГУР "Видатні розвідники" (фото: Facebook/ГУР)

"Видатні розвідники" – проєкт пам'яті ГУР

Книга про Назара Боровицького стала частиною інформаційно-просвітницького проєкту "Видатні розвідники", присвяченого полеглим воїнам ГУР.

Мета проєкту – зберегти історії українських розвідників для майбутніх поколінь.

"Ми продовжуємо цей проєкт, щоб подвиг українських героїв не був забутий. Нові покоління військових і цивільних мають знати ці історії, вчитися на них і розуміти справжню ціну свободи. Щоб фраза "Герої не вмирають" була не порожніми словами, а мала справжнє наповнення", – наголосив представник ГУР Андрій Юсов.