Угорщина та Словаччина оголосили про намір домогтися від Єврокомісії процедури консультацій з Україною та погрожують судом. Причина - нібито призупинення транзиту нафти російської компанії "Лукойл" по трубопроводу "Дружба".
РБК-Україна зібрало все, що відомо про новий скандал.
Зміст
Минулого тижня видання Bloomberg повідомило про зупинку транзиту нафти "Лукойлу" трубопроводом "Дружба" через територію України.
Російська компанія і раніше знаходилася під українськими санкціями, але вони стосувалися виведення капіталів, обмежень на торгові операції та заборони на участь у приватизації державного майна. З червня заборона поширилася і на транзит.
Угорська енергетична компанія MOL та російський "Лукойл" працюють над розв'язування проблеми, заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим у кулуарах засідання ООН у Нью-Йорку.
За його словами, склалася ситуація, за якої "Лукойл" не здійснює поставки до Угорщини. При цьому він не вдавався до подробиць, що саме призвело до зупинки.
Невизначеності додало й те, що MOL, "Лукойл", "Нафтогаз України" та в міністерстві енергетики Росії не відповіли на запити про коментарі.
Згідно з галузевими даними, "Лукойл" - одна з кількох компаній із РФ, які постачають нафту південною гілкою трубопроводу "Дружба". Наразі угорська компанія MOL отримує з Росії дві третини сирої нафти.
Зазначимо, європейські обмеження проти російських нафти та газу не поширюються на трубопровідні поставки. Після того як цього домігся угорський прем'єр Віктор Орбан, Будапешт наростив поставки вуглеводнів.
Словацька сторона заявляє, що теж не отримує російської нафти. І це може вплинути на роботу одного із місцевих нафтопереробних заводів.
За словами прес-секретарки міністерства економіки Словаччини Марії Павлусик, повністю поставки російської нафти не призупинено.
"Інформація Slovnaft вказує на те, що проблема стосується лише постачання від конкретного постачальника - російської компанії "Лукойл", яка потрапила під санкції України", - зазначила вона.
Словацьке видання TASR вважає, що довгострокова пауза негативно позначиться на роботі НПЗ у Братиславі. Оскільки попри перехід до альтернативних постачальників, дві третини нафти досі надходить із Росії. Як заявила Павлусик, її міністерство вирішує проблему із українськими партнерами.
Напередодні у прес-службі словацького прем'єра Роберта Фіцо повідомили, що той порушував питання у телефонній розмові з главою українського уряду Денисом Шмигалем.
На думку Фіцо, Україна зробила "безглузді обмеження", які завдають шкоди нібито не Росії, а деяким країнам Євросоюзу.
"Словаччина не має наміру бути заручником українсько-російських відносин, і рішення українського президента означає, що словацький нафтопереробний завод Slovnaft, що входить до угорської групи MOL, отримає на 40% менше нафти, ніж потрібно для переробки", - заявив він.
І пригрозив, що це може призвести до припинення поставок нафтопродуктів від Slovnaft, яке забезпечує "майже десяту частину українського споживання".
Зазначимо, ні вчора, ні сьогодні на офіційних каналах Кабінету міністрів України та Дениса Шмигаля не було інформації про розмову з Фіцо.
Міністр закордонних справ та торгівлі Угорщини Петер Сійярто у п'ятницю заявив, що питання припинення транзиту нафти "Лукойлу" можуть винести на засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС. Засідання пройшло сьогодні, але на ресурсах ЄС є лише звіт про продовження санкцій проти Росії.
Він назвав рішення України "незрозумілим і неприйнятним", оскільки і Угорщина, і Словаччина залежать від постачання по трубопроводу "Дружба", яким перекачується близько двох мільйонів сирої нафти "Лукойлу" на рік.
"Це рішення ставить під серйозну загрозу довгострокову безпеку постачання нафти до Угорщини та Словаччини", - заявив він.
Він також додав, що Будапешт звертався до Києва із закликом вирішити проблему.
"Це дивно, що країна, яка прагне ЄС, ставить під загрозу енергопостачання двох країн-членів ЄС, особливо влітку, коли споживання енергії перебуває на піку", - підкреслив Сійярто.
За його словами, спочатку українська влада виявила готовність знайти вихід із ситуації, але останнім часом "спроби зійшли нанівець".
Як пише Politico, мета України - задушити ключове джерело доходів військового бюджету Росії більш ніж через два роки з початку повномасштабного вторгнення. Але цей крок викликає побоювання щодо дефіциту поставок до Угорщини, яка залежить від російської нафти на 70%, конкретно від "Лукойлу" - на половину обсягу.
За словами експертки "Центру східних досліджень" Ілони Гизинської, вже за кілька тижнів угорці можуть зіткнутися з подорожчанням палива та дефіцитом електроенергії, якщо не буде знайдено рішення.
Видання наголошує, що "скасування "Лукойлу" відбувається на тлі загострення відносин між країнами. Раніше президент України Володимир Зеленський критикував Орбана за зустріч із Володимиром Путіним у рамках так званої "мирної місії".
Євросоюз запровадив ембарго на морський імпорт російської нафти. Але виключив із санкцій поставки трубопроводом, щоб дати перехідний період Угорщини, Чехії та Словаччини для пошуку альтернативних джерел.
За словами члена комітету Верховної Ради з питань енергетики Інни Совсун, Україна вирішила взяти питання до своїх рук.
"Ми понад два роки чекали, доки ЄС, "Велика сімка" введуть реальні санкції проти російської трубопровідної нафти", - цитує її Politico.
За її словами, абсурдно дозволяти Росії заробляти на постачанні нафти, якщо гроші потім витрачаються на війну. Вона також натякнула на другорядну мету заборони: подолати спротив Угорщини постачанням зброї Україні та вступу до ЄС. І додала, що після провалу дипломатичного треку потрібно шукати інші підходи "як із ними розмовляти".
Санкції, які змушують оператора "Укртранснафта" нібито відхиляти заявки на транзит нафти "Лукойлу", не спрямовані проти інших компаній, включаючи "Роснєфть" та "Татнєфть". Почасти це пов'язано з тим, що "Дружбою" продовжує поставлятися неросійська нафта з Казахстану до Німеччини, каже Олена Лапенко, експертка з української енергетичної безпеки в аналітичному центрі DiXi Group.
Але після "Лукойлу" на підході санкції проти інших компаній, які видобувають та експортують російську нафту, зазначила вона у коментарі Politico. Видання наголошувало, що станом на 20 липня уряди України та Угорщини, а також компанії MOL та "Лукойл" не відповіли на запити.
Українська влада не поспішає офіційно коментувати новий скандал. Минулого тижня було опубліковано лише коментар "Укртранснафти" для українського Forbes.
"Транспортування нафти до європейських країн здійснюється у плановому режимі відповідно до отриманих заявок європейських замовників", - заявили в компанії 18 липня.
Там також додали, що "Лукойл" не є власником нафти для угорської MOL. І цю інформацію MOL підтвердила письмово. Таким чином, інші постачальники можуть і надалі постачати нафту до європейських країн "Дружбою".
Зазначимо, "Укртранснафта" прокачує нафту з Росії згідно з десятирічним контрактом, укладеним у 2019 році. За 10 років Україна має отримати 1,5 млрд доларів - у середньому по 150 млн на рік. За даними Bloomberg, Росія заробляє на постачанні нафти через південну гілку "Дружби" близько 6 млрд доларів на рік.
Сьогодні угорський міністр Петер Сійярто заявив, що контактував із МЗС України щодо припинення поставок.
"Я розмовляв з українським зовнішньополітичним відомством. Міністр учора сказав, що вони дозволяють будь-яке перекачування нафти, але це неправда", - сказав він.
Станом на вечір на сайті МЗС України немає публікацій про розмову із Сійярто.
Крім того, сьогодні він погрозив, що Угорщина може подати до суду на Україну.
"Очевидно, що рішення України докорінно загрожує безпеці енергопостачання Угорщини та Словаччини. Це неприйнятний крок з боку України, країни, яка хоче бути членом Європейського союзу, і одним своїм рішенням вона ставить під фундаментальний ризик постачання нафти двом країнам-членам ЄС", - заявив міністр і назвав українські санкції нібито порушенням Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Тому, за його словами, Будапешт ініціює процедуру консультацій, під час яких Єврокомісія має представляти його інтереси. А якщо не вдасться домовитися, то є можливість запустити швидкий арбітраж, який винесе рішення протягом 40 днів.
"У комісії є три дні на виконання нашого запиту, після чого ми передамо питання до суду", - зазначив він і додав думку про те, що ЄС має право відмовити Україні у виконанні зобов'язань щодо Угоди про асоціацію.
Його словацький колега Юрай Бланар заявив, що Єврокомісія має діяти як хранитель договорів ЄС і вплинути на Україну як на асоційовану державу. Офіційної реакції органів Євросоюзу поки теж немає.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації Bloomberg, Politico, "Forbes Україна", заяви офіційних осіб Угорщини та Словаччини.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.