Доведено: фізичні вправи можуть замінити Віагру

Які новини є в дослідників щодо еректильної дисфункції

Лікарі давно встановили, що еректильна функція пов’язана зі здоров’ям серцево-судинної системи й суміжними патологічними станами, зокрема атеросклерозом (запаленням і звуженням та/або затвердінням артерій).

Вони також виявили, що регулярні фізичні вправи полегшують симптоми серцево-судинних захворювань.

Тож фахівці замислилися, чи може такий підхід спрацювати в лікуванні чоловіків з еректильною дисфункцією.

Учені проаналізували 11 досліджень щодо фізичних вправ та еректильної функції і дійшли висновку: фізичні вправи протягом мінімум 30 хвилин тричі на тиждень можуть бути настільки ж ефективними, як Віагра та інші препарати для покращення ерекції. 

Проте за однієї умови - пацієнти повинні якісно й регулярно виконувати вправи.

Так, із 1100 чоловіків, які брали участь у дослідженнях, 600 дотримувалися режиму, який передбачав 30-60-хвилинні вправи з частотою 3-5 разів на тиждень.

Інші 500 добровольців становили контрольну групу - вони приймали Віагру або інші препарати без фізичних вправ.

Чоловіки, які регулярно виконували фізичні вправи, повідомили про покращення еректильної функції на 5 балів (за суб’єктивним оцінюванням і клінічними аналізами за 10-бальною шкалою).

У пацієнтів контрольної групи, які приймали Віагру або інший препарат, дослідники реєстрували покращення стану на 4-8 балів.

Учені також виявили: що тяжчим був стан, то більш значущим було покращення.

Фізичні навантаження передбачали ходіння, їзду на велосипеді тощо і покращували ерекцію у всіх чоловіків з еректильною дисфункцією незалежно від ваги, загального стану здоров’я чи супутнього прийому ліків.  

Які чинники прискорюють настання еректильної дисфункції

Варто пам’ятати про фактори ризику, адже деякі з них можна скоригувати.

Насамперед варто зазначити, що до еректильної дисфункції можуть призводити певні захворювання. Зокрема, це діабет, артеріальна гіпертензія, а також стан після хірургічного втручання з приводу захворювань простати й сечового міхура.

З-поміж факторів ризику, на які можна ефективно впливати, лікарі називають такі:

• ожиріння, оскільки цей стан супроводжується низьким рівнем тестостерону і високими показниками артеріального тиску;
• надмірне вживання алкоголю;
• прийом деяких ліків - для зниження артеріального тиску, знеболювальних, антидепресантів (тож варто запитати лікаря про альтернативу призначеним препаратам);
• стрес;
• відмова від звернення до лікаря - пацієнт соромиться говорити з фахівцем про свою делікатну проблему, тоді як своєчасна і кваліфікована медична допомога є найкращим способом вилікуватися.