Десятки вакансій на людину. Як компанії полюють на випускників коледжів: інтервʼю з МОН

Фото: вступ до коледжів у 2026 році: головне, що треба знати (інфографіка РБК-Україна)

90% вчаться на бюджеті. Про вступну кампанію 2026 року

– Вже скоро починається вступна кампанія у професійні та фахові коледжі в Україні. Що головне треба враховувати тим, хто хоче туди вступати?

– Так, вступна кампанія в коледжі починається 25 червня. Традиційно вступна кампанія до закладів професійної та фахової передвищої освіти триватиме довше, ніж до закладів вищої освіти. Це для того, щоб охопити якомога більшу кількість бажаючих вступити до коледжів.

Цього року нічого принципово для вступників не зміниться. Як і зазвичай, більшість вступників в коледжі – це випускники дев'ятих класів, які вирішують не йти в ліцей або в 10-й клас школи, а обрати професійну траєкторію, професійний чи фаховий коледж.

За новим законом "Про професійну освіту", правила прийому в заклади професійної освіти більш децентралізовані. Міністерство освіти не вимагає додаткової регуляції, і самі заклади освіти можуть запроваджувати певні особливості вступу.

Але в профосвіті 95% всіх людей навчаються на умовах регіонального замовлення, тобто безкоштовно. Більшість отримують стипендію, безкоштовне проживання (торік розмір мінімальної академічної стипендії для студентів коледжів становив від 1510 грн до 2809 грн на місяць. Соціальні стипендії для студентів пільгових категорій коливалися в межах 890-4250 грн, а стипендії президента чи ВРУ перевищували 3000 грн – ред.).

І ми намагаємося такими різними опціями популяризувати, збільшити привабливість професійної освіти, оскільки таких фахівців дуже не вистачає.

Ми цього року ще не маємо затвердженого державного замовлення, але плануємо збільшити його на ті спеціальності, які є максимально для нас важливими: машинобудування, електрична інженерія, авіаційна ракето-космічна техніка та інші інженерні і будівельні напрямки.

"Водити трактор онлайн ви не навчитеся". Про перехід коледжів до очного навчання

– Як заклади професійної освіти зараз переходять в офлайн? Бо це такі професії, яким вчити дистанційно фактично неможливо.

– Тенденція до переходу в офлайн очевидна. Три роки тому, у травні 2023 року, понад 1 200 000 українських школярів вчилися виключно онлайн і не мали жодного очного уроку. Ми визначили це як найбільшу проблему і запустили державну політику "Школа офлайн".

Попри багато складних і непопулярних рішень, станом на зараз кількість дітей в Україні, які навчаються суто дистанційно, зменшилася до менш ніж 300 000.

Переважно це діти на територіях активних бойових дій, частина ВПО, які залишаються у своїх колишніх школах. Ми розраховуємо, що з вересня ця цифра ще зменшиться, адже протягом року завдяки мільярдним інвестиціям будується й ремонтується близько сотні нових укриттів.

Наш найважливіший напрямок – дати якомога більшій кількості дітей доступ бодай до змішаного навчання, щоб вони фізично займалися в класах.

Це критично важливо для практичного навчання, хоча ми маємо нерівні умови в різних регіонах. Ми також інвестуємо в переміщені заклади освіти: наприклад, Бахмутський центр професійної освіти зараз працює на Рівненщині, Краматорський – у Кам'янському, а заклади Запорізької області об'єдналися із міськими.

Навіть у Запоріжжі, Миколаєві та Харківській області ми ремонтуємо укриття, і заклади забезпечують практичну складову очно. Тому що водити трактор онлайн ви не навчитеся ніяк.

Про популярні і дефіцитні спеціальності, де зростають зарплати

– А щодо тих спеціальностей, які мали попит в попередні роки, які можна висновки зробити? Які професії найпопулярніші?

– В професійній освіті традиційно найпопулярнішою в Україні професією є кухар. Така професія найбільш популярна майже в усіх регіонах. Є винятки, це можуть бути автослюсарі, або слюсарі сільськогосподарської техніки, трактористи. Також дуже популярним є зварювання.

Є напрямки, на які ми радили б звернути увагу, попит на них недостатній. В них ми багато інвестуємо. Там умови навчання стають дедалі кращими, привабливішими.

Це майбутні оператори верстатів з числовим програмним керуванням або верстатники широкого профілю та електромонтери і все, що пов'язано з електричною інженерією.

Ці напрямки надзвичайно важливі для української промисловості. По них дефіцит на ринку праці зараз найбільший, і там зарплати зростають найшвидше з усіх інших спеціальностей професійної освіти. Це буквально десятки вакансій на одну людину, яка на ці вакансії приходить.

Тому ми радили б звернути увагу на них, і саме ми оновлюємо інфраструктуру освітніх закладів в регіонах.

В більшості закладів, де готують верстатників, вже є оновлені сучасні верстати, і випускникам пропонують роботу не лише в тому регіоні.

Крім цього, компанії з інших регіонів запрошують переїхати разом з оплатою проживання, харчування. Це переважно пропонують компанії з оборонно-промислового комплексу.

Таке рідко буває серед тих, хто отримує вищу освіту, а тут – це дуже часта історія. Представники компаній їздять по всіх наших закладах по всій Україні, пропонують переїхати в ті міста, де їхнє виробництво, і повністю забезпечують молодих фахівців не лише роботою, а й всіма побутовими умовами, так що не треба на це витрачати навіть свою зарплату.

А у фаховій передвищій освіті найбільш популярною є спеціальність "медсестринство". Є дуже багато гарних коледжів в кожній області, переважно в них є конкурс на цю спеціальність, і треба буде гарно готуватися, якщо ви збираєтесь на медсестринство.

Це найпопулярніша спеціальність і серед дорослих, які йдуть навчатися в коледжі за ваучерами або за іншими державними програмами, і серед молоді, яка йде в фахові коледжі.

Звісно, є "кон'юнктурні" спеціальності і в фахових коледжах, такі як менеджмент або фінанси. Але ми з точки зору державної політики робимо акцент саме на інженерних, природничих спеціальностях, допомагаємо розвиватися закладам у сфері сільського господарства.

Їх теж є багато, і вони, до речі, теж є дуже популярними. І є дуже гарні приклади закладів у галузі сільського господарства, які мають дуже успішних студентів.

Фото: Зараз попит на верстатників дуже високий. Це буквально десятки вакансій на одну людину, – Дмитро Завгородній (колаж РБК-Україна)

Про оновлення освітніх стандартів та техніки в коледжах

– Як саме оновлюють такі заклади?

– В першу чергу йде оновлення інфраструктури. Неможливо просто прийти в заклад і змінити програму викладання, якщо немає, на чому викладати. Щоб вимагати певного рівня залучення молоді, вимагати якості, співпраці з бізнесом, працевлаштування, треба забезпечити ці програми необхідним обладнанням.

Ми не можемо навчити верстатника без верстата або без симулятора. Те саме стосується дуже багатьох професій. Ви не можете лише на теорії навчити електрика, привести його на виробництво і сказати: "Дивіться, тут все, як в підручнику, тільки в реальному житті".

Без практики, без обладнання, без всього цього вимагати результатів неможливо і несправедливо по відношенню як до вчителя, так і до студента.

Тому ми вже третій рік поспіль рухаємося в такому масштабному оновленні їх інфраструктури.

Щороку це десятки закладів, які отримують нову сільськогосподарську техніку: трактори, плуги, сівалки, культиватори, навіть великі комбайни, навчальні стенди – електричні, механічні, пневматичні, гідравлічні. Верстати, зварювальне обладнання, обладнання для автослюсарів, автомобілі і багато іншого. Швейне обладнання, кухні теж не забуваємо.

Працюють заклади, які готують операторів важкої будівельної техніки, екскаваторів, навантажувачів, різних дорожньо-будівельних машин. Це сотні закладів по всій країні, і вони потребують оновлення.

Нещодавно відкрили центр лісотехнічного виробництва в Малинському фаховому коледжі. Це і деревообробка, і те, що стосується в цілому лісу. Там великі машини, гарвестери (самохідні лісозаготівельні комбайни – ред.) тощо. Також у цьому коледжі є й меблеве виробництво.

Фото: Ми не можемо навчити верстатника без верстата або без симулятор, – Дмитро Завгородній (інфографіка РБК-Україна)

– Чи може сам заклад оновлювати свою інфраструктуру без державної підтримки? Вони ж можуть, скажімо, подаватися на грантове фінансування.

– Так, можуть. В цілому це доволі затратна історія, і якщо йдеться про масштабне оновлення, сам заклад навряд чи це потягне фінансово. Зараз оновлення однієї сучасної майстерні коштує в середньому біля 10 мільйонів, а іноді 15-20 мільйонів гривень.

Є й комплексні проекти з ЄС вартістю 1,5-2 мільйони євро, де повністю ремонтують і обладнують будівлі на 2 000 квадратних метрів. Самостійно заклад такі суми не подужає, хоча успішні приклади співпраці з бізнесом та міжнародними партнерами вже є.

Держава виділяє кошти на конкурсній основі, але ми створюємо й інші можливості. Ось протягом найближчого місяця в межах проекту "Skills4Recovery" запустимо конкурс заявок.

Близько 50 найактивніших закладів по всій країні зможуть отримати до 250 000 гривень на проекти з інклюзивності, цифрової трансформації чи співпраці з бізнесом.

Ми очікуємо, що заклади залучатимуть бізнес до співфінансування. Такі конкурси ми створюємо, щоб навчити їх бути проактивними, змагатися й перемагати.

Паралельно ми переходимо до осучаснення змісту освіти. Цього року оновлюємо всі освітні стандарти у фахових коледжах, щоб вже з набору 2027 року студенти вчилися за новими програмами.

Програми спеціальностей ми створюємо разом із роботодавцями, долучаючи представників великих компаній для адаптації під реальні вимоги ринку праці.

Так само з 2027 року оновляться й програми старшої школи для коледжів у межах Нової української школи.

Загальноосвітні предмети – математика, фізика, біологія – будуть адаптовані під конкретний профіль: у майбутніх медиків вони відрізнятимуться від програм для автослюсарів чи агрономів.

Цього року триває масштабне розроблення й затвердження сотень модельних навчальних програм та стандартів.

Наступного року ми забезпечимо їх підручниками, посібниками й онлайн-курсами. Це велика робота, але такими етапами ми системно впровадимо нові вимоги до викладання на сучасному обладнанні.

Єдиний заклад на країну. Де готують рідкісних фахівців і куди йдуть вчитись дорослі

– Які в Україні збереглися свого роду унікальні заклади, які готують рідкісних фахівців?

– У нас є унікальні навчальні заклади, такі як, наприклад, напрямки підготовки спеціалістів суто для "Укрзалізниці" або майбутніх працівників морського і річкового транспорту.

Є дуже цікавий унікальний приклад – це центр навчання вітражників. Вони зберегли таку унікальну професію, яка викладається лише в одному єдиному навчальному закладі у Львові.

Це фахівці, які потім працюють над відновленням вітражів. Крім того, на всю Україну є всього два заклади, які готують ювелірів. Один з них – дуже сучасний в Києві.

Фото: Ще три роки тому важко було уявити, що в закладах професійної освіти навчатимуться сотні дорослих, – Дмитро Завгородній (колаж РБК-Україна)

– В минулій нашій розмові ви наводили приклад, де всі разом коледжі Дніпра випускають в 2-3 рази менше верстатників, ніж треба місцевим підприємствам. Які схожі приклади дефіциту кадрів ще можете згадати?

– Ця ситуація поглиблюється, сама проблема поглиблюється. Я вже казав про дефіцитні професії та про цей своєрідний "Work and Travel" всередині країни, коли за фахівцями їздять в інші міста. Насправді нестачу працівників відчувають в кожній галузі. Якщо назвати одну, то в іншій вийдуть і скажуть, що не вистачає і у них.

В Івано-Франківську громадська організація, створена за підтримки місцевих підприємців, шукає дорослих, які хочуть працювати у промисловості. Їх працевлаштовують відразу, щоб вони отримували мінімальну зарплату та бронювання, а вже потім відправляють на навчання.

Тобто беруть на роботу тих, хто готовий вчитися, забезпечує їх усім необхідним, супроводжує під час іспитів. Навчання проходить на базі Вищого професійного училища № 21, де ми створили сучасну майстерню.

Там дорослі на короткострокових програмах опановують професію оператора верстатів і одразу йдуть на роботу на виробництві.

А той же заклад освіти в Дніпрі, який ми згадували торік, там за рік короткострокові курси та підвищення кваліфікації проходять майже 500 дорослих. Ще три роки тому важко було уявити, що в закладах професійної освіти навчатимуться сотні дорослих.

Зараз це реальність, і це нагадує американські Community Colleges. Масштаб поки не такий великий, це сотні, а не тисячі людей, але це чудовий старт.

Нещодавно ми мали зустріч з представниками Світового банку, які аналізували результати навчання більше 50 000 дорослих за програмами Мінекономіки та Держслужби зайнятості за ваучерами.

Здебільшого це люди, які вже мали роботу до цього, але після цього навчання або змінили роботу, або ми бачимо ріст їхньої зарплати.

Це дуже цікавий момент: за даними Пенсійного фонду ми бачимо ріст середньої заробітної плати людей, які пішли на таке навчання, взяли в службі зайнятості ваучер, держава їм оплатила навчання, і фактично це збільшило їхню цінність, їхню продуктивність.

Бо в результаті ми бачимо як ріст їхніх доходів, так і ріст податків, які вони платять. І це напряму доводить, що нам потрібно інвестувати в освіту і дорослих.

"Працюючи сантехніком, ви фактично є фрілансером". Престижність професійних спеціальностей

– Раніше був стереотип, що всім обов'язково треба вища освіта. А як зараз? Здається люди більше розуміють, що зварювальники і верстатники теж дуже потрібні.

– Цьому розумінню найбільше сприяє зростання зарплат в окремих секторах, збільшення популярності робітничих професій. Коли це працює в комплексі, ми бачимо результат.

В Чернігові після дев'ятого класу ви випускаєтесь із гімназії і маєте обирати серед академічних ліцеїв, закладів професійної освіти, фахових коледжів та університетів.

Для цього в місті працює профорієнтаційний хаб, де весь дев'ятий клас учнів знайомлять із виробництвами, підприємствами та спеціальностями, водять на екскурсії. Коли система запрацювала саме так, ми побачили ріст бажаючих вступати до професійних і фахових коледжів.

В рамках одного міста має бути комплексна профорієнтація, яка показує всі варіанти. Промислові напрямки не мають бути застарілими. У Чернігові ці заклади оновлені, вони мають сучасні майстерні, лабораторії та інтерактивні дошки. Ви бачите сучасні технології, а не минуле сторіччя.

Також треба розуміти перспективу працевлаштування. Виробництво має працювати без відриву від освіти: за пропонованими напрямками мають бути робочі місця та гідна заробітна плата.

Якщо 10 років тому зарплати електриків чи будівельників були низькими, то недавно головний редактор Forbes написав, що через 10 років ми будемо бачити сантехніків і штукатурів за матча-латте на Рейтарській. Ця дифузія світів має відбутися.

Коли зарплати в цих секторах зростуть, людина зрозуміє, що працюючи сантехніком, вона фактично є фрілансером: працює, коли зручно, і заробляє достатньо на власне життя. Цей процес трансформує саму освіту та вимоги до неї.

Ваучери до 33 280 грн для ветеранів і ВПО: як скористатися

– Ви вже згадували ваучери на навчання. Чи дають вони можливості вступу для ветеранів та внутрішньо переміщених осіб?

– Є окрема програма Мінекономіки та Державної служби зайнятості, де ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та людям з інвалідністю, людям віку 45+ доступні ваучери на навчання. Що це означає?

Якщо ви знаходите навчання, яке вас цікавить, і воно коштує до 33 280 грн (або ви готові доплатити різницю самостійно), то така вартість може бути компенсована службою зайнятості.

Це діє в будь-якому закладі освіти, який має ліцензію, як на довгостроковій повноцінній програмі (одна з найпопулярніших — медсестринство), так і на короткостроковій програмі (наприклад, зварювання).

Ви можете за декілька місяців опанувати цю професію і знайти нову роботу, або підвищити кваліфікацію, навчитися новому і прийти на ту саму роботу вже на нову посаду.

Цим багато хто користується серед ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю та людей, старших за 45 років. Ця програма їм доступна для підвищення кваліфікації або здобуття нової.

Інформація про це є на порталі "Дія", на сайті Державної служби зайнятості, часто є на сайтах самих закладів освіти. Ви можете запитати в приймальних комісіях, у закладі, який вам подобається, або телефоном у центрі зайнятості.

Там запропонують багато варіантів. Біля 15-18 000 людей щороку проходять таке навчання безкоштовно, воно оплачене державою. Загалом більше 68 000 вже його пройшло.

Фото: зараз люди з технічною професією легко знаходять роботу в бізнесі, ОПК та ЗСУ, – Дмитро Завгородній (колаж РБК-Україна)

"Гарна професійна чи фахова освіта точно краща, ніж погана вища". Поради вступникам

– Які поради ви дали б тим, хто придивляється до коледжів зараз і хоче вступати туди, щоб здобути якусь із спеціальностей?

– По-перше, раджу пошукати заклади освіти, в яких за останні три роки відкривались оновлені майстерні або лабораторії. Побачивши їх, ви можете приємно здивуватися тому, що таке сучасний коледж. Коли ця освіта є сучасною, вона виглядає привабливою альтернативою поганому університету.

Друге: незважаючи на культ вищої освіти, в Україні є багато “псевдовищої освіти”, коли ви отримуєте диплом, але витрачаєте марно час. Гарна професійна або фахова передвища освіта точно краща, ніж погана вища освіта.

Третє: зараз люди з технічною професією мають дуже високий рівень затребуваності. Вони легко знаходять роботу в бізнесі, а також реалізацію за професією в оборонно-промисловому комплексі та в Збройних Силах.

Обираючи професійну освіту, ви обираєте шлях зростання через кар'єру. Ви інвестуєте час у те, щоб розпочати її якомога швидше. Коли вам буде 25 років, ви вже матимете сім-вісім років робочого досвіду, який у багатьох сферах важливіший за вищу освіту.

Якщо ви хочете, наприклад, керувати трубним заводом "Інтерпайп", де працює 9 000 людей, то директор того заводу починав з навчання на верстатника й токаря в Нікопольському училищі. Так, він потім закінчив MBА, але почав свій шлях саме через кар'єрне зростання, зрозумівши, як працює сучасне виробництво.

Я впевнений, що в Україні сучасного виробництва буде більше. Ми будемо відомі як країна, що експортує зброю, ракети й дрони. Люди в цій сфері будуть успішними й відчуватимуть себе будівельниками української економіки, як колись айтішники.

Все це складно реалізувати онлайн. Тому, якщо ви шукаєте якісну освіту, шукайте заклади, які працюють очно. Ми виділяємо кошти на укриття, генератори й акумулятори, щоб майстерні працювали.

Ми рекомендуємо закладам розпочинати навчальний рік раніше і робити подовжені канікули взимку, щоб якомога більше часу приділяти практичній підготовці.

І останнє – дивіться, з якими компаніями заклади співпрацюють. Питайте, цікавтеся, де працюють випускники, тому що найкращі заклади легко відповідають на ці запитання і прямо кажуть, де й коли ви будете працювати, ще й поєднуючи це з навчанням.

Фото: Люди в оборонній сфері відчуватимуть себе будівельниками української економіки, як колись айтішники, – Дмитро Завгородній (колаж РБК-Україна)