Не "дешева робоча сила": вся правда про роботу та зарплати українців у Польщі

З 2026 року у Польщі почали діяти зміни у Трудовому законодавстві, а з березня – закінчується тимчасовий захист українських біженців. Водночас Польща є однією із найпривабливіших країн для працевлаштування українців за кордоном.

Що чекає українців на ринку праці у 2026 році, до яких змін треба бути готовим, які вакансії пропонують нашим громадянам і кому платять найбільше, в інтерв'ю РБК-Україна розповіла віце-президент міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal Галина Кіріченко.

Головне

• Ринок праці: у Польщі офіційно працюють до 780 тисяч українців. Пріоритетні сфери: логістика, будівництво, АПК.
• Зміни у законах: пільги PESEL UKR діятимуть і після березня 2026-го. Роботодавці тепер зобов’язані відкривати розмір зарплати.
• Доходи: українці не "дешева сила" – мінімалка складає 4 806 злотих (рівень ЄС).
• Тренди: лише 36% українців погоджуються на некваліфіковану роботу. Зростає кількість молодих чоловіків (18-22 роки), але це сезонне явище.
• Мова: знання польської мови у багатьох секторах перестає бути критичною вимогою.

Яку роботу і зарплатню пропонують українцям у Польщі (інфографіка РБК-Україна)

Тенденції на ринку і трудові зміни у Польщі

– Скільки українців зараз працевлаштовані у Польщі та у яких сферах переважно працюють?

– За різними даними, на кінець минулого року в Польщі працювало близько 740-780 тисяч українців. При цьому частка працевлаштованих довоєнних іммігрантів з України складала 92%, а тих, які приїхали після початку повномасштабного вторгнення, – 78%. Це один із найвищих показників у Європі.

Переважна більшість мігрантів все ще працюють у сферах, які не мають попиту серед місцевого населення. Так, за нашими внутрішніми даними, у 2025-му найбільше кандидатів з України – майже 49% – вибирали вакансії робітників з пакування та сортування товарів на складах та в логістичних центрах.

На другому місці за популярністю були аграрні та пов’язані з обробкою продуктів напрями – 11%. До ключових категорій також входили некваліфікована праця в промисловості, технічні некваліфіковані роботи, а також м’ясо- та рибопереробка.

Крім того, українці активно відгукувалися на пропозиції у будівельній сфері, де останнім часом зростає потреба у кваліфікованих робітниках: мулярах, плиточниках, штукатурах, монтажниках.

Саме ці напрями продовжують формувати основу постійного попиту на робочу силу в Польщі й залишаються головними каналами працевлаштування для українських робітників.

– Які тенденції на ринку праці спостерігаєте серед українських робітників?

– Українці рідше, ніж раніше, погоджуються на некваліфіковані посади. На цей момент не за кваліфікацією працюють десь 36%.

Це свідчить про все більшу інтеграцію українців у польську економіку. Багато мігрантів вже вивчили польську мову, здобули місцеву освіту чи підтвердили свою кваліфікацію, що відкриває їм доступ до стабільніших і краще оплачуваних робочих місць.

Українці дедалі частіше вибирають роботодавців, які пропонують соціальні гарантії та можливості професійного розвитку, а не лише короткострокову зайнятість.

У довгостроковій перспективі ці тенденції говорять про трансформацію українських трудових мігрантів з тимчасової робочої сили у сталу частину польського ринку праці.

Галина Кіріченко: "Українці рідше, ніж раніше, погоджуються на некваліфіковані посади. Це свідчить про все більшу інтеграцію українців у польську економіку" (фото надане Gremi Personal)

– У березні 2026-го у Польщі закінчується дія тимчасового захисту біженців. Як це вплине на працевлаштування українців?

– Поки у Польщі розглядають проект закону, який, по суті, продовжує пільгові умови працевлаштування для українських мігрантів зі статусом PESEL UKR – вони мають право на легальну працю без необхідності отримувати окремий дозвіл на роботу. Але запроваджує складніші умови для українців, які перебувають у країні з іншим статусом: мають тимчасові або довгострокові дозволи на проживання – карти тимчасового побиту, окремі дозволи на роботу, студентський, бізнес-статус.

Безперечно, це може вплинути на ринок праці Польщі, тому що лягає додатковим бюрократичним тягарем на компанії. Польські організації роботодавців уже реагують на це негативно, оскільки додаткові адміністративні вимоги можуть стримувати найм і створювати ризики нестачі робочих рук у певних секторах економіки.

Що стосується майбутнього українських біженців у Польщі загалом, то варто враховувати, що, як і в інших державах Європейського Союзу, після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на підставі Директиви ЄС, країни-члени ЄС зобов’язані забезпечити правові механізми для переходу таких осіб на інші підстави легального перебування. Йдеться, зокрема, про гуманітарні підстави, працевлаштування, навчання або возз’єднання сім’ї.

Те, у який саме спосіб цей перехід буде реалізований у Польщі, залежатиме від комплексу чинників – передусім законодавчих рішень, внутрішньополітичної ситуації та позиції уряду щодо подальшої міграційної політики. На цьому етапі прогнозувати, у якому форматі виглядатиме ситуація через рік, складно.

Водночас я впевнена, що цей процес буде впорядкованим і відбуватиметься в межах правового поля ЄС. Польща, як держава-член Європейського Союзу, зобов’язана адаптувати свої національні рішення до загальноєвропейських рамок.

– Які варіанти легалізації перебування у країні радите вибрати?

– Наша компанія не займається легалізацією українців у Польщі. Відповідно, щось комусь рекомендувати я не можу. Ба більше, вважаю, що умови перебування у Польщі у кожного мігранта різні, тому радити щось універсальне просто не можна.

У даному випадку кожен українець повинен дивитися на власні обставини – чи він працює по umowa o pracę (по трудовому договорі, – Ред.), чи веде підприємницьку діяльність, чи навчається. І відповідно, виходячи з цих умов, і подаватися на отримання карти побиту. Якщо ж мова йде про пенсіонера, то краще поки що перебувати зі статусом PESEL UKR.

– Нещодавно у Польщі вступили у дію нові норми Трудового кодексу. Розкажіть про головні зміни і як вони вплинуть на працевлаштування українців?

– Ключові нові норми стосуються відкритості даних щодо заробітних плат. Тепер роботодавець обов’язково має повідомляти кандидату початкову зарплату або її діапазон. Ця інформація повинна бути вказана в оголошенні про роботу.

Якщо вакансію оприлюднили без цієї інформації, роботодавець зобов’язаний повідомити її кандидату до співбесіди або щонайменше за день до обговорення умов договору.

Також важливо, що нові правила забороняють роботодавцям запитувати кандидатів про їхню теперішню або попередню зарплату. Це має запобігти дискримінації в оплаті праці.

Підприємства також зобов’язані звітувати про різницю в оплаті праці між жінками і чоловіками.

Важливо, що ці зміни стосуються всіх роботодавців, незалежно від розміру компанії чи сфери діяльності. За порушення нових вимог Національна інспекція праці Польщі може накласти штраф до 2 тис. злотих за перше порушення та до 5 тис. злотих – за повторне.

Українці зі статусом PESEL UKR зможуть працевлаштовуватись навіть після закінчення терміну тимчасового статусу (фото: Getty Images)

Вакансії і зарплати: що пропонують українцям у Польщі

– Кому зараз з українців найважче знайти роботу? А кому – найлегше?

– Для українців польський ринок праці залишається особливо сприятливим у секторах із меншою вимогою до кваліфікації та високою часткою фізичної праці. Насамперед у логістиці, де зберігається найдинамічніше зростання зайнятості – майже на 5% за дев’ять місяців 2025-го.

Водночас у виробництві чи навіть будівництві конкуренція посилюється, що стримує збільшення заробітків і підвищує вимоги до досвіду працівників.

Загалом, у найближчому майбутньому, найкращі перспективи відкриватимуться для тих українців, які готові переходити у виробничі та технічні спеціальності. Саме тут польські компанії продовжують інвестувати у персонал – пропонують більшу стабільність, вищі зарплати та ширші можливості для професійного зростання.

– Скільки зароблять українці в Польщі? Кому платять найбільше?

– Середня зарплата українців у Польщі, яку б вони посаду не обіймали, зростає темпами, співставними із загальною динамікою місцевої економіки.

Для прикладу, за дев’ять місяців 2025 року середня заробітна плата у бізнес-секторі Польщі зросла на понад 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року й у вересні складала 8 750 злотих (до вирахування податків, це понад 100 тис. гривень за поточним курсом, – Ред.).

Найвищі темпи зростання зарплат були у виробників комп’ютерів та електроніки, продуктів, транспортного обладнання, включаючи військове, машинобудівній галузі, включно з автомобільною промисловістю, а також у виробників меблів.

Підвищення оплати праці в цих галузях відбувалося на тлі поступового скорочення зайнятості у промисловості.

Водночас у логістиці, де традиційно працює багато українців, зростання відбувалося дещо меншими темпами. Проте, вона залишається одним із найкраще оплачуваних секторів у Польщі.

Середня заробітна плата у вересні 2025 року склала у ньому 9 029 злотих, що майже дорівнює показнику машинобудування – 9 195 злотих.

– Куди можна влаштуватись без знання мови?

– У першу чергу на сезонні роботи, наприклад перед святами чи у розпал збору врожаїв. Це комплектація замовлень, пакування, складські роботи, тимчасові позиції у харчовому виробництві та аграрному секторі. У даному випадку, головні вимоги до кандидатів на такі роботи – прагнути працювати та легально перебувати на території Польщі.

Також без знання мови можна влаштуватися на постійну фізичну працю, яка не вимагає високої кваліфікації.

– Наскільки критичним є володіння польською? Чи організовують роботодавці курси для працівників?

– Знання мови стає більш критичним для фахівців середньої та керівної ланки: бригадирів, керівників виробничих змін, лінійних менеджерів тощо. Для цих вакансій вже необхідні не лише знання мови, але й досвід роботи на аналогічних посадах у Польщі або за кордоном, а також уміння організовувати виробничі процеси й управляти командами. Саме такі компетенції визначають доступ до стабільних і високооплачуваних пропозицій.

Що стосується організації курсів польської мови роботодавцями, то таке зустрічається досить рідко. Це можна пояснити тим, що, по перше, українці дуже швидко опановують польську. А по-друге – на ринку більш ніж достатньо пропозицій з її навчання.

До речі, нещодавнє дослідження Національного банку Польщі показало, що 63% опитаних українців вже вільно або добре володіють польською і лише 4% не знають її взагалі.

– Чи є зараз приплив нових кадрів з України?

– Останні місяці ми спостерігали помірне зростання кількості чоловіків віком 18-22 років, які цікавляться працевлаштуванням у Польщі. Водночас мова не йде про жоден аномальний приплив.

Інформацію про нібито різке зростання перетинів кордону в січні цього року можна пояснити сезонним характером. Традиційно люди їздили додому та, навпаки, за кордон на різдвяно-новорічні свята.

Тож ці коливання не є свідченням нової хвилі біженців чи системного зростання трудової міграції з України.

Майже 49% кандидатів вибирали вакансії робітників з пакування та сортування товарів на складах та в логістичних центрах (фото: Getty Images)

– Чи погоджуєтесь із тезою, що українці – "дешева робоча сила" і чи реально вижити у Польщі на "зарплату українця"?

– Ця теза не відповідає реаліям польського ринку праці. У Польщі діє чітке законодавче регулювання оплати праці, яке поширюється на всіх працівників, незалежно від громадянства.

Нагадаю, з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата у Польщі становить 4 806 злотих брутто на місяць, а мінімальна погодинна ставка – 31,40 злотих брутто. Працівник отримує "на руки" близько 3600–3606 злотих нетто (43 тисячі гривень, – Ред.) – приблизно на 140 злотих більше, ніж торік. Це цілком середній рівень для Європейського Союзу. У низці країн ЄС мінімальна зарплата є нижчою.

Формулювання "зарплата українця" є не зовсім коректним. У Польщі рівень доходу визначається не національністю, а кількістю відпрацьованих годин, наявністю понаднормових, професією, кваліфікацією, досвідом та знанням мови. Саме від цих факторів залежить розмір винагороди.

Велика кількість кваліфікованих кадрів з України, наприклад, отримують зарплати вищі, ніж навіть середня зарплата по Польщі. Зокрема, мова йде про інженерів, ІТ, маркетологів, менеджерів з продажів, які мають кваліфікацію міжнародного рівня і підтвердили її у Європі.

Тож важливо відрізняти реальні факти від інформаційного шуму. Частина негативних наративів, на кшталт "українці – дешева робоча сила", формуються пропагандистськими джерелами РФ або непрофесійними коментаторами, які не мають ані практичного досвіду роботи з ринком праці, ані розуміння законодавства. Це спотворює уявлення про реальне становище українців у Польщі та не має нічого спільного з реальною картиною.

Попит на ринку і конкуренція у 2026 році

– Хто з українських робітників матиме найбільший попит у Польщі у 2026-му?

– Як і торік найвищий попит буде на робітників на складах, будівництві, в переробній промисловості, персонал у закладах HoReCa (готелях, ресторанах, кафе, – Ред.) та ритейлі. А ось на найвищі доходи можуть розраховувати кваліфіковані спеціалісти у галузях IT, інженерії, машинобудування тощо.

– Хто з трудових мігрантів зараз головний конкурент для робітників з України?

– Говорити про загрозу для українських працівників з боку інших іноземних трудових мігрантів поки немає підстав. Польський ринок праці й далі відчуває структурний дефіцит робочої сили, особливо в сегменті некваліфікованої та напівкваліфікованої праці.

Останніми роками Польща справді намагалася залучати більше працівників із Колумбії, Філіппін та Індонезії. Проте на практиці цей напрямок суттєво обмежений.

Умови отримання робочих віз для громадян цих країн були значно посилені й середній строк очікування приїзду такого працівника сьогодні перевищує 10-12 місяців. Для більшості роботодавців це занадто довго, особливо в галузях із високою плинністю кадрів.

Саме тому бізнес і надалі обирає швидші та передбачуваніші механізми найму – передусім громадян України, які вже перебувають у Польщі або можуть оперативно легалізуватися.

Іноземці з третіх країн, які вже працюють у Польщі, не створюють масової конкуренції. Їх кількість обмежена і не співмірна з масштабом української присутності на ринку праці.

Важливо також розуміти, що навіть польські працівники не є прямими конкурентами для українців у багатьох секторах. Попит на роботу в таких галузях, як HоRеCа, ритейл, складська логістика, переробна промисловість, залишається стабільно високим, тоді як зацікавленість місцевих працівників у некваліфікованих посадах – низькою. У результаті саме українці та інші іноземні працівники продовжують закривати ключові потреби бізнесу в цих секторах, отримуючи конкурентні зарплати.

Які тренди переважають на польському ринку праці у 2026 році (інфографіка РБК-Україна)

"Сірі" зарплати і "чорні схеми": як не нажити проблем при працевлаштуванні

– Що робити, якщо роботодавець відмовляється оформлювати офіційно?

– Звісно, краще одразу відмовлятися. Бо нелегальна робота в Польщі – це завжди серйозний правовий ризик. Сьогодні вам пообіцяли зарплату, а завтра можуть просто не заплатити, і ви нічого не доведете. Без договору у вас немає жодних прав: ні лікарняних, ні відпустки, ні захисту.

Окрема тема – робота через український ФОП. Якщо людина живе в Польщі постійно, то з точки зору податків вона має платити податки саме тут. Інакше це можуть розцінити як ухилення від податків. А проблеми з податковою – це завжди серйозно.

Плюс, нелегальна робота може зіпсувати вам усю легалізацію: карту побиту, продовження перебування, майбутні плани в Європі. Воно того просто не варте.

– В Україні іноді роботодавці пропонують працівникам оформити ФОП, щоб платити менший податок. Чи є подібні схеми у Польщі?

– Щодо аналогів ФОП у Польщі, то формально така можливість існує – це ведення індивідуальної підприємницької діяльності (JDG). Однак на практиці цей формат суттєво відрізняється від українського ФОПу й не є масовим рішенням для трудових мігрантів, оскільки передбачає повну податкову та бухгалтерську відповідальність, самостійну сплату внесків до ZUS, а також реальну підприємницьку діяльність із кількома контрагентами.

Якщо ж така форма використовується фактично для маскування трудових відносин з одним роботодавцем, це може бути перекваліфіковано контролюючими органами як приховане працевлаштування з відповідними санкціями.

Саме тому в Польщі стандартною й безпечною практикою залишаються трудові або цивільно-правові договори, які чітко врегульовані законом і забезпечують соціальний захист.

– Що порадите українцям перед працевлаштуванням у Польщі?

– Найперше – ніколи не починайте роботу "на випробувальний термін" без контракту. Неважливо, паперовий він чи електронний – він має бути. Без договору у вас немає жодних прав: ні гарантії зарплати, ні захисту, ні можливості щось довести.

Друга типова пастка – це вакансії з нереально високими зарплатами без знання мови та досвіду. Коли обіцяють "золоті гори", а вимог майже немає – дуже часто це або шахрайство, або умови, про які вам не скажуть одразу.

Якщо ви працюєте через агенцію тимчасового працевлаштування, обов’язково перевіряйте її в реєстрі KRAZ. Це займає кілька хвилин, але може врятувати від великих проблем.

І ще важливий момент – не погоджуйтеся на "сіру" зарплату в конверті. Так, інколи здається, що це вигідніше. Але насправді ви втрачаєте соціальні гарантії, захист і ризикуєте мати проблеми з законом.

Ну і якщо є вибір – краще працювати за трудовим договором, а не за цивільно-правовим. Трудовий договір дає оплачувану відпустку, лікарняні й кращий захист від звільнення.

Коротко кажучи: читайте документи, перевіряйте роботодавців і не ведіться на казки. Ваша безпека завжди важливіша за швидкий заробіток.

Це може зацікавити

– Що зміниться після закінчення тимчасового захисту?

– Українці з PESEL UKR зможуть працювати за пільговими умовами. Інші – з тимчасовими чи довгостроковими дозволами – зіткнуться з додатковими бюрократичними вимогами, що може уповільнити найм.

– Які нові правила на ринку праці почали діяти з 2026-го?

– Роботодавці мають вказувати зарплату в оголошеннях або повідомляти її до співбесіди. Заборонено запитувати про попередні доходи, а компанії звітують про різницю в оплаті чоловіків і жінок.

– Яку роботу пропонують українцям найчастіше?

– Найпопулярніші сфери – склади, будівництво, HoReCa та ритейл. Найвищі зарплати – в IT, інженерії та машинобудуванні. Попит на кваліфікованих спеціалістів зростає, що відкриває стабільний дохід і кар’єрне зростання.

– Скільки заробляють українці у Польщі?

– Середня зарплата у Польщі – 8,7-9,2 тис. злотих, мінімальна – 4 806 злотих до вирахування податків. Це середній рівень для ЄС. При чому українцям платять так же, як полякам, на рівень заробітку впливає тільки кваліфікація, а не національність.

– Кого шукатимуть роботодавці у 2026-му?

– Найбільше шукатимуть робітників на складах, у будівництві, переробній промисловості, HoReCa та ритейлі.

– Чи заберуть роботу в українців інші мігранти?

– Ні, дефіцит робочої сили в Польщі залишається. Українці – основні кандидати у високопопулярних секторах.

– Що важливо знати перед працевлаштуванням?

– Працювати без договору або "на конверт" небезпечно: немає гарантій зарплати, лікарняних чи відпустки, а також це ризик для легалізації. Найкраще укладати трудовий, бо він передбачає лікарняні і відпустку.