Без держфінансування з 2018-го. Чому Україна залишилася без космічної програми
Зараз Україна використовує дані із чужих супутників (фото ілюстративне: Getty Images)
Державна космічна програма в Україні закінчилася ще у 2018 році, а нові проєкти досі не внесені на розгляд Верховній Раді. Головною причиною блокування фінансування став шлейф незавершених і невдалих космічних розробок минулих років.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів головний науковий співробітник, екс-директор Інституту космічних досліджень НАНУ Олег Федоров.
Головне:
- Блокування програм: Державної космічної програми немає з 2018 року через незавершені проєкти минулих років та розслідування щодо бюджетних коштів.
- Цивільний космос під час війни: Інститут спеціалізується на завданнях відбудови, аналізі наслідків підриву Каховської ГЕС, опустелювання та моніторингу ґрунтів.
- Кадрова криза: Через низькі заробітні плати та брак престижу в науці бракує молоді.
Чому немає грошей і державної космічної програми
Остання державна космічна програма закінчилась у 2018-му році. Нові проєкти розробляли, але до Верховної Ради, яка мала їх затвердити, так і не внесли. За словами Федорова, тут є кілька причин, пов'язаних із колишніми невдачами галузі.
"Наприклад, проєкт "Антарес", співпраця з Бразилією на космодромі Алкантара та супутник "Либідь" не були успішно завершені. Спеціальна слідча комісія навіть розслідувала, куди пішли бюджетні кошти і чому нема очікуваних результатів. Але проблема не тільки в грошах - були ще й різні невдачі у розробках", - зазначив він.
Попри це, експерт наголошує, що галузь треба розвивати, бо "без власних космічних засобів неможливо забезпечити повноцінну безпеку держави".
До яких космічних програм дотична Україна (інфографіка РБК-Україна)
Криза з кадрами: в науці бракує молоді
Хронічне недофінансування призвело до того, що в Інституті майже не залишилося молодих спеціалістів. Ставки в установі невеликі, оскільки Національна академія наук не фінансується належним чином.
"Із науковими кадрами катастрофа, а в космічній галузі - тим паче. Молоді науковці є, але їх дуже мало. Частина з них працює одразу в кількох установах. Це радше залишки кадрового потенціалу", - резюмував Федоров.
На думку експерта, якщо тенденція триватиму, то Україна залишиться без молодих науковців. При цьому проблема не лише в оплаті праці, а й у тому, що зникли престиж науки та перспективи для молодих дослідників.
Чим займається Інститут космічних досліджень
Попри відсутність програми Інститут космічних досліджень продовжує працювати. Установа є суто академічною, а її основна спеціалізація - "ближній космос", тобто навколоземний простір.
Робота включає фундаментальні дослідження, розвиток ІТ-технологій, вивчення космічної плазми, боротьбу з космічним сміттям та проєкти стикування на орбіті.
Під час війни науковці фокусуються на прикладних цивільних завданнях відбудови, розвитку, моніторингу та аналізу збитків.
"За останні роки виконали багато робіт, пов’язаних із півднем України: аналізом наслідків підриву Каховської ГЕС, процесів опустелювання та інших екологічних змін. Також займаємося оцінкою стану земель, їхньою класифікацією, моніторингом сходів і процесів деградації ґрунтів. Співпрацюємо з Гідрометцентром та профільними інститутами щодо прогнозів врожайності", - розповів Федоров.
Дані інституту використовують Держстат і Мінекономіки, проте повноцінної системи прогнозування на національному рівні немає, адже для цього потрібна підтримка держави та великі ресурси.
При своїх дослідженнях Інститут використовує супутникові дані європейського групування Sentinel, зрідка NASA та приватних компаній.
Читайте також про те, що Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) заявило, що Міжнародна космічна станція втрачає повітря через технічні проблеми у російському сегменті. При цьому там нещодавно провели ремонт.
Раніше ми писали про те, що космічний апарат NASA Psyche виконав складний маневр біля Марса. Його здійснили, як репетицію перед прибуттям зонда до найбагатшого металевого астероїда Сонячної системи.
