Щороку Україна витрачає десятки мільярдів доларів на війну проти Росії. Захід не дає коштів на армію, але покриває наші соціальні потреби. Хто з партнерів найбільше допомагає Україні, чи вистачить кредитів на 2026 рік та як повертати борги – у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.
Фінанси України під час війни дуже сильно відрізняються від бюджетів до 2022 року. Якщо у 2020-2021 роках видатки державного бюджету перевищували доходи лише на 10-15%, то протягом 2022-2025 років цей показник вже становив 1,4-1,7 разів. Дефіцит державного бюджету 2023-2024 років перевищував 1 трлн гривень, а за результатами 2025 року він прогнозується на рівні 1,6 трлн гривень.
Дефіцит державного бюджету зростає з кожним роком повномасштабної війни (інфографіка РБК-Україна)
У 2021 році витрати на оборону становили 7-8% від всіх видатків держбюджету, у 2022 році цей показник зріс у 6 разів – до 42%, в наступні роки він становив 50 і більше відсотків. Тобто з початку повномасштабного вторгнення більше половини державного бюджету витрачається на оборону. У 2024-2025 роках цей сектор (Міноборони, СБУ, МВС та ін.) отримував близько 2,2 трлн гривень щороку.
З початку повномасштабної війни трохи більше половини державного бюджету йде на оборону (Інфографіка РБК-Україна)
"В обсягах ВВП – це взагалі страшно сказати – 26% ВВП ми спрямовуємо на сектор безпеки та оборони", - казав міністр фінансів Сергій Марченко в кінці 2024 року.
Для порівняння: Балтійські країни та Польща минулого року витратили на оборону 3-4% ВВП, Італія та Іспанія – 1,5% та 1,3% відповідно, більшість інших країн ЄС – близько 2%.
Росія ж, згідно оцінок Стокгольмського міжнародного інституту вивчення миру, минулого року спрямувала на війну 7% ВВП. В абсолютних значеннях Москва витрачає на ведення війни втричі більше за Україну. У 2024 році російський оборонний бюджет (разом із спецслужбами та МВС) складав 149 млрд доларів, український – 57 млрд доларів.
Витрати України несе дуже великі витрати на оборону, проте найбільший військовий бюджет у США (інфографіка РБК-Україна)
Для покриття дефіциту держбюджету Україна активно залучає зовнішню фінансову допомогу партнерів, яка надається у формі безкоштовних грантів та кредитів. Ця допомога приблизно співставна із розміром дефіциту державного бюджету. Зазвичай обсяг фінансування від партнерів становить близько 40 млрд доларів на рік, каже РБК-Україна виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Ukraine Дмитро Боярчук.
"Від початку повномасштабної війни майже вся зовнішня допомога (понад 98%) – чи то у формі пільгових кредитів чи грантів – спрямовується до державного бюджету", - додають аналітики інвестиційної компанії ICU.
Зовнішнє фінансування спрямовується на забезпечення соціальної сфери (наприклад, на виплати пенсій), освіту, медицину, функціонування державного апарату. В той же час витрати на оборону Україна покриває власними силами.
"Залучення зовнішньої допомоги дозволяють нам не думати про те, чи є в нас кошти на війну… і спрямовувати на війну все те, що у нас є", - коментував Сергій Марченко.
Цього року дефіцит державного бюджету очікується на рівні 1,6 трлн гривень або ж 39 млрд доларів (за курсом 42 гривні до долара). Його покриття планується за рахунок зовнішньої допомоги, оцінки якої від уряду та Національного банку сильно відрізняються.
Власні доходи України покривають лише 52% витрат державного бюджету (інфографіка РБК-Україна)
В кінці квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримає від партнерів 39 млрд доларів. "Ми домовилися про повний об’єм фінансування цьогорічних бюджетних потреб. Тому фінансовий дефіцит в розмірі 39 мільярдів доларів в нас цей рік повністю покритий зобов’язаннями наших партнерів передати нам гроші і навіть у нас є певний амортизатор-запас для цього ліміту", – сказав він. Пізніше Сергій Марченко надав уточнені дані – у 2025 році очікується отримати від донорів 39,3 млрд доларів.
Нацбанк в кінці квітня випустив черговий Інфляційний звіт, в якому прогнозував, що у 2025 році Україна може отримати значно більше грошей, а саме 55 млрд доларів, цю ж оцінку агентству Reuters підтвердив голова НБУ Андрій Пишний.
Кожен рік повномасштабної війни Україна отримує близько 40 млрд доларів зовншіньої допомоги (інфорафіка РБК-Україна)
Сергій Марченко також повідомляв, що станом на 8 травня 20 млрд доларів зовнішньої допомоги на цей рік вже отримано. За його словами, держбюджет виконується за планом і навіть є перевиконання надходжень – додаткові 41 млрд гривень від митниці.
Проте, за оцінками народного депутата Ярослава Железняка, який входить до фінансового комітету Ради, цьогоріч на оборону додатково буде потрібно близько 200 млрд гривень, а тому треба буде переглянути бюджет.
"Через збільшення об'єктивних потреб армії, у нас виникла різниця приблизно на 200-300 мільярдів (залежно від того як рахувати) додаткової потреби в бюджет Міноборони", - прокоментував Ярослав Железняк, додавши, що нові витрати будуть покриті завдяки перевиконання плану митницею та податковою, а також від програм зовнішньої допомоги і облігацій. Подібні зміни вносяться в бюджет кожен рік і вони не мають викликати складнощів або затримок із фінансуванням армії.
За інформацією Міністерства фінансів, протягом 2022-2025 років найбільші зовнішні надходження Україна отримала від країни ЄС, США, Міжнародного валютного фонду та Японії. У Мінфіні не змогли надати РБК-Україна вичерпні дані щодо повного обсягу та структури зовнішнього фінансування на цей рік, зазначивши, що ця інформація ще не є зафіксованою і "вимагає створення шляхом аналітичної роботи".
Згідно оцінок аналітика Київської школи економіки Тараса Маршалока, загалом у 2025 році від зовнішніх партнерів планується отримати близько 58 млрд доларів. Найбільшими джерелами зовнішнього фінансування є кредитна програма ERA (39,6 млрд доларів на 2025 рік) та програма Ukraine Facility (13,5 млрд доларів).
В рамках інструменту ERA Loans (англ. Extraordinary Revenue Acceleration - надзвичайне прискорення доходів) західні партнери домовилися використати на потреби України кошти, які отримують європейські банки від заморожених російських активів. Загальна сума допомоги за цієї програмою становить 50 млрд доларів.
Ця цифра виникла не випадково – це розрахункове значення відсотків, які можуть заробити банки, які тримають російські активи, за 10 років. Завдяки пришвидшеному надходженню коштів саме за цією програмою, вважають в НБУ, вдасться отримати у цьому році 55 мільярдів доларів. Також частину коштів від цієї програми можна буде спрямувати на оборону.
Програма Ukraine Facility – це фінансова підтримка України від ЄС, яка розрахована на період 2024-2027 років, загальним обсягом теж 50 млрд доларів, більша частина з яких перераховується до державного бюджету. Частка інших джерел становить менше 10%. Програми МВФ у 2025 році фактично не принесуть доходів для України, адже суми надходжень від фонду та суми повернень попередніх боргів майже однакові.
За словами Дениса Шмигаля, головними зовнішніми джерелами фінансування на 2026 рік залишаються ті ж ERA, Ukraine Facility та програма з МВФ. Проте фінального бачення, де взяти всі необхідні кошти, в уряду наразі немає.
"Ми працюємо над тим, щоб партнери розуміли, що при будь-якому варіанті розвитку подій в Україні (продовження війни або настання миру - ред.) нам необхідні додаткові джерела фінансування", - говорив на початку травня Сергій Марченко.
В свою чергу голова Національного банку Андрій Пишний говорив, що наступного року Україна може отримати лише близько 17 мільярдів доларів, а у 2027 році ще менше – 15 мільярдів доларів. Тому в НБУ й очікують отримати у цьому році суму, яка значно перевищує потребу, щоб частково покрити видатки 2026 року.
Коментуючи джерела коштів на 2026 рік, Тарас Маршалок зазначив, що не варто поспішати з підвищенням податків. "За нашими оцінками, у 2026 році Україна зможе забезпечити фінансування основних бюджетних видатків без необхідності підвищення ставок податків", - сказав він РБК-Україна, додавши, що уряду необхідно більше працювати над покращенням того, як податки збираються, особливо на митниці.
У зовнішніх кредиторів, зокрема Світового банку, інше бачення щодо податків. "Є один ключовий меседж, який полягає у необхідності податкового коригування (англ. fiscal adjustment), навіть у випадку сценарію, коли суттєва зовнішня підтримка буде продовжувати надаватися. Це буде необхідно зробити, адже коли безпекова ситуація стабілізується, витрати все одно будуть високими", - каже провідний економіст Світового банку Ю Мен Лі. На її думку, уряд має розширити перелік категорій громадян та організацій, які мають платити податки.
Збільшення продажу ОВДП – ще одна можлива опція наповнення бюджету. "За умови збереження макроекономічної стабільності й подальших реформ, банки та інвестори можуть нарощувати обсяги викупу ОВДП", - сказала РБК-Україна аналітик КШЕ Вікторія Климчук, зауваживши, що рішення про збільшення випуску облігацій треба приймати зважено, з огляду на наявність альтернатив.
Щодо зовнішніх джерел, варто зазначити, що Україна успішно продовжує співпрацю із МВФ, від якого уряд отримує кредити під дуже низькі ставки в обмін на реформи. На сьогодні залишається частина реформ (структурних маяків), які або ще не виконані вбо виконані не вчасно. Незважаючи на це, за словами Вікторії Климчук, МВФ демонструє помітну гнучкість, погоджуючись на перенесення термінів виконання деяких наших завдань. Експерт вважає, що МВФ продовжить фінансування України, але ризик затримок і ускладнень залишається.
Згадані програми – Ukraine Facility та ERA, за словами Тараса Маршалока, у 2026 році можуть принести Україні близько 11 млрд доларів. Рекордні надходження допомоги у 2025 році (55-58 мільярдів доларів) та продовження співпраці з фінансовими партнерами, на його думку, дозволяють очікувати на достатній фінансовий ресурс для покриття бюджетних потреб у 2026 році.
Окрім традиційних джерел, в уряді обговорюють й інші можливості, зокрема, конфіскацію заморожених російських активів на території ЄС. "Без сумніву, це питання піднімається, це питання – досить нагальне і актуальне для нас. Ми вважаємо, що є справедливим, що ці кошти мають працювати на відновлення економіки України", - казав Сергій Марченко на початку травня.
Проте експерти оцінюють ймовірність конфіскації як досить незначну. "Я не вірю в конфіскацію. Зрозумійте правильно, для Заходу важливо зберегти репутацію. Європейці можуть тримати замороженими ці активи хоч 100 років, але конфіскувати їх – ні", - сказав РБК-Україна голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру" Борис Кушнірук.
Дмитро Боярчук додав, що ЄС боїться впливу конфіскації на стабільність євро, адже у банках Європи свої кошти тримають й інші лідери країн, до яких можуть виникнути питання у майбутньому. В очах таких вкладників європейські банки можуть втратити репутацію у випадку конфіскації російських грошей.
"Фактично, зараз звучить теза про те, що Росія має сама погодитися (на конфіскацію її активів - ред.). Як вони на це погодяться, чесно кажучи, я не уявляю за жодних умов", - додав експерт.
Денис Шмигаль також згадував про такі джерела коштів у майбутньому як запровадження спеціального податку на торгівлю з Росією, виплату репарацій та запровадження "Плану Маршалла" для України. Всі ці ініціативи ще досить "сирі", вони потребують обговорень із партнерами.
"Ми проговорили із Світовим банком (під час Весняних зустрічей у Вашингтоні 21-26 квітня - ред.) можливість його лідерства у майбутньому Marshall Plan... Процес цієї дискусії вже запущений", - говорив прем'єр-міністр.
У 2022-2024 роках США надали грантову допомогу в держбюджет на суму 31,2 млрд доларів. Частка Штатів у загальній структурі грантової допомоги Україні протягом 2022-2024 років становила 66-94%, каже економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.
Для фінансування потреб Україниу у 2025-2026 роках в рамках програми ERA адміністрація Джозефа Байдена перерахувала на рахунки Світового банку 20 мільярдів доларів. З цієї суми у грудні 2024 року Україна отримала лише 1 млрд доларів, всі інші кошти мають надійти у майбутньому. Таким чином, на сьогодні невикористаний залишок коштів за програмою ERA на 2025-2026 роки від США становить 19 млрд доларів.
Кошти за програмою ERA називаються "умовно кредитними", адже вони повертаються кредиторам за рахунок доходів, які отримують європейські банки від заморожених російських активів, тобто Україна за них не платить.
Крім цього, Вашингтон надав Києву гуманітарної допомоги на декілька мільярдів доларів, а також військової техніки та зброї (за оцінкою Державного департаменту США) на 66,5 млрд доларів. Таким чином, щодо підтримки України від США протягом повномасштабної війни можна зробити наступні висновки:
сумарна вартість наданої та зарезервованої підтримки складає близько 120 млрд доларів;
фактично всю допомогу від США Україна отримала безкоштовно;
США залишаються найбільшим донором грантових коштів для України.
Більша частка фінансової допомоги від США має грантовий характер (інфографіка РБК-Україна)
Не дивно, що залучення зовнішнього фінансування у таких великих обсягах призвели до зростання боргу держави до раніше небачених значень. "До війни рівень (державного - ред.) боргу до ВВП був досить безпечним, він складав 55%. Зараз він досить суттєвий - ми наближаємося до 100% ВВП", - казав на початку травня міністр фінансів.
Багато боргів воєнного часу було отримано на пільгових умовах, які передбачають, що тіло значної частини боргів потрібно починати віддавати лише через багато років, а витрати по виплаті відсотків – частково взяли на себе партнери.
"Йде мова про те, що у найближчі умовно 30 років ми ці борги не будемо віддавати. Звичайно, йде мова про обслуговування, але ставка по обслуговуванню або пільгова, або навіть партнери приймають рішення про те, щоб заплатити відсотки за борговими зобов'язаннями із власних бюджетів. Тому, я хочу зазначити, що цей борг не є великим тягарем на сьогоднішній момент", - пояснив в ефірі одного із національних телеканалів Сергій Марченко.
Міністр запевнив, що параметри боргової стійкості жорстко контролюються урядом в рамках співпраці з МВФ. На сьогодні ці параметри дотримуються, тому в найближчій перспективі державний борг не є проблемою для України.