Де шукати інформацію про своїх предків в архівах: основні і додаткові документи
Якщо ви вирішили дослідити історію своєї родини, починати пошук варто не з випадкових згадок в інтернеті, а з архівних документів. Найбільше інформації про життя предків можна знайти у метричних книгах, сповідних розписах та ревізьких казках.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів український генеалог Сергій Фазульянов.
Головне:
- Початок пошуку - з архівів: Дослідження родовіду варто починати з офіційних архівних документів, а не з випадкових записів чи публікацій в інтернеті.
- Три головні джерела: Основну інформацію про предків містять метричні книги, сповідні розписи та ревізькі казки.
- Алгоритм дій: Спочатку необхідно з'ясувати адміністративно-територіальне підпорядкування населеного пункту в потрібні роки, а далі шукати фонди на сайтах обласних архівів або через генеалогічні онлайн-сервіси.
- Додаткові джерела: Деталі життя предків можна знайти в документах підприємств, церковних звітах чи паперах дитячих будинків.
- Складності пошуку: Головні виклики під час дослідження - зміна написання прізвищ/імен у різних документах та регулярні зміни адміністративних кордонів у минулому.
Які документи є основними для генеалогічного пошуку
За словами генеалога, основними джерелами інформації про предків є метричні книги, сповідні розписи та ревізькі казки.
Метричні книги вели священники конкретних церков. У них записували інформацію про народження, одруження та смерть людей. За такими записами також можна встановити, хто був хрещеним батьком чи матір'ю дитини або свідком під час шлюбу.
Сповідні розписи містять поіменні списки парафіян, склад їхніх родин, вік та відомості про проходження сповіді.
Ревізькі казки - це переписні списки населення Російської імперії. У них часто зазначали членів родини та їхній вік.
Як знайти документи про конкретного предка
Пошук, за словами генеалога, варто починати з того, щоб встановити, до якого адміністративного утворення належав населений пункт у потрібний період.
Після цього можна зайти на сайт відповідного обласного архіву та пошукати фонди, де могли зберегтися документи за потрібний населений пункт і роки.
Частина архівних справ уже оцифрована. Перевірити наявність таких документів можна, зокрема, за допомогою спеціалізованих генеалогічних сервісів - Рідні, Качиний Інспектор, Інвентаріум. Якщо потрібні документи є у фондах архіву, але їх не оцифрували, дослідник може звернутися безпосередньо до архіву.
Фазульянов навів приклад власного дослідження: найдавніша метрична книга його села збереглася за 1798 рік. У ній він знайшов згадки про свого предка Михайла Павловича як батька та хрещеного, а також записи про його дітей. Крім того, збереглася ревізія за 1795 рік.
Де ще можна знайти інформацію про предків
Основними документами пошук не обмежується. За словами генеалога, додаткові джерела залежать від того, де жив, навчався і працював предок, а також від того, які документи збереглися.
Наприклад, якщо в населеному пункті працював завод, варто пошукати в архіві документи підприємства. Серед них могли залишитися списки працівників.
Окремим джерелом можуть бути документи церков. Так, у випадку з предком Фазульянова інформацію про його службу вдалося знайти у клірових відомостях. Це церковні звіти, де, зокрема, містилася інформація про склад родин священнослужителів, їхній вік, освіту, нагороди, посаду та зарплату.
До 1930-х років одну родину могли записувати під різними прізвищами (інфграфіка РБК-Україна)
Саме з таких документів генеалог дізнався, що його предок був звільнений за штат, а також отримав інші деталі про його життя.
Джерелом інформації можуть бути й документи дитячих будинків. У своєму дослідженні Фазульянов знайшов документи про усиновлення дівчинки однією з гілок його родини.
Чому пошук предків може бути складним
Одна з проблем, з якою можна зіткнутися під час генеалогічного дослідження, - різне написання прізвища або імені однієї родини в документах.
Тому під час пошуку важливо враховувати не лише конкретне написання прізвища, а й географію, часовий період, родинні зв'язки та особливості документів того часу.
За словами Фазульянова, спочатку потрібно визначити період, який цікавить дослідника, а потім з'ясувати історичне, географічне й адміністративне підпорядкування населеного пункту - зокрема, до якої губернії він належав у конкретні роки.
Раніше РБК-Україна розповідало, як українцям самостійно досліджувати свій родовід та коли варто звертатися до професійних генеалогів. Експертка радить починати з домашніх архівів і розмов із родичами, а потім шукати інформацію в державних архівах, спеціалізованих базах та генеалогічних спільнотах.
Також ми писали, як ДНК-тести можуть допомогти дослідити свій рід.