Чому зменшуються золотовалютні резерви НБУ?

Останнім часом у публічному просторі з’явилися дискусії щодо зменшення міжнародних резервів України. Після оприлюднення даних про те, що їх обсяг становить близько 52 млрд доларів і вони зменшуються другий місяць поспіль, дехто робить висновок, що в умовах війни резерви потрібно лише накопичувати, а не використовувати.

Однак така інтерпретація не враховує головної функції міжнародних резервів. Вони створюються не для того, щоб лежати "мертвим вантажем", а для того, щоб працювати на макрофінансову стабільність держави.

Що сталося з резервами у березні

За попередніми даними, станом на 1 квітня 2026 року міжнародні резерви України становили 52 млрд доларів. У березні вони зменшилися приблизно на 5% (Резерви знизились в березні на близько 2,9 млрд доларів. В лютому падіння було на такому ж рівні – ред.)

Основні причини цього цілком зрозумілі.

По-перше, валютні інтервенції Національного банку. У березні НБУ продав на валютному ринку близько 4,8 млрд доларів, згладжуючи дисбаланс між попитом і пропозицією валюти. Під час війни попит на валюту залишається високим через імпорт, військові потреби та загальні ризики в економіці.

По-друге, операції з державним боргом. На валютні рахунки уряду надійшло понад 3 млрд доларів від міжнародних партнерів, зокрема від МВФ та Світового банку, частина яких була використана для обслуговування боргових зобов’язань.

По-третє, переоцінка резервних активів. Через зміцнення долара до інших валют і зміну вартості золота резерви технічно зменшилися ще приблизно на 656 млн доларів.

Чи достатній нинішній рівень резервів?

Ключове питання — не сама зміна резервів, а їх достатність для підтримки стабільності.

Наразі обсяг резервів забезпечує приблизно 5,5 місяця майбутнього імпорту. Для порівняння, за міжнародними стандартами вважаеться достатнім рівень близько трьох місяців.

Тобто навіть після березневого зниження Україна має комфортний запас фінансової міцності для підтримки валютного ринку.

Резерви - це інструмент стабільності

Валютні інтервенції центрального банку — це нормальна практика у всьому світі, особливо під час криз або війни. Їхня мета — не утримання фіксованого курсу, а згладжування різких коливань.

Різкі курсові стрибки створюють ризики для бізнесу, підсилюють інфляцію та підривають довіру до фінансової системи. Саме тому центральні банки використовують резерви для стабілізації ринку.

Українська валютна політика базується на принципі гнучкого, але керованого курсу. Гривня має залишатися ринковою, але водночас передбачуваною та стабільною.

Як член Ради Національного банку України, я хотів би підкреслити кілька важливих моментів.

• Міжнародні резерви – це не показник, який потрібно просто накопичувати. Це інструмент стабільності, і їх використання під час кризи є ознакою сили економічної політики, а не її слабкості.
• Стабільність валютного ринку сьогодні є одним із ключових факторів економічної стійкості та цінової стабільності України. Передбачуваний курс гривні – це фундамент для інвестицій, розвитку бізнесу та довіри громадян до фінансової системи.
• Нинішній рівень міжнародних резервів України є історично високим (до речі, січневий макропрогноз НБУ показує, що золотовалютні резерви на кінець року будуть близько 65 млрд.доларів). Це результат відповідальної макроекономічної політики, співпраці з міжнародними партнерами та ефективної роботи Національного банку навіть у надзвичайно складних умовах війни.

Сьогодні Україна проходить один із найскладніших економічних періодів у своїй історії. І саме тому важливо дивитися не лише на цифри резервів, а на їхню роль у забезпеченні макрофінансової стабільності.

Сильна гривня, контрольований валютний ринок і достатній рівень резервів — це ключові елементи економічної стійкості держави під час війни та фундамент для майбутнього економічного відновлення.