Чому на Великдень фарбують яйця та печуть паски: символізм і легенди

Зміст

• Чому фарбування яєць може бути символічним
• Звідки взявся звичай робити крашанки та писанки
• Що може символізувати паска на Великдень
• Які традиції пов'язані з приготуванням паски

Чому фарбування яєць може бути символічним

Фарбування яєць на Великдень - не просто традиція, а глибоко символічний ритуал, який поєднує дохристиянські вірування, біблійні легенди та народні традиції.

В цілому яйце є універсальним символом, який означає родючість та оновлення життя. Він присутній у кожній культурі - від стародавніх єгиптян і персів до сучасних держав.

Поміщене у великодній кошик яйце може символізувати тіло Господнє, поміщене у гробницю. Тим часом розтріскування яйця являє собою воскресіння Ісуса Христа.

Дехто з дослідників вважає, що кількість яєць при цьому також є символічною (зазвичай їх малюють 13 - на честь дванадцяти апостолів і Спасителя).

Насамкінець важливим може бути й колір, який використовується під час виготовлення крашанок і писанок:

• червоний - кров, яку Христос пролив на хресті заради спасіння людства, жертва;
• жовтий - світло та радість Воскресіння;
• синій - небесна благодать і спокій;
• зелений - оновлення життя, прихід весни.

Звідки взявся звичай робити крашанки та писанки

Про походження звичаю робити крашанки та писанки на Великдень існує чимало переказів.

Одна з найдавніших легенд, знайдена у грецьких рукописах Х століття, розповідає, як Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тиберія, щоб сповістити про воскресіння Христа, та подала у подарунок яйця. Імператор не повірив і промовив: "Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливе воскресіння з мертвих". І тут, у всіх на очах, яйце нібито почервоніло.

В українській народній традиції також існує чимало переказів, які пояснюють походження писанок:

• на Поділлі розповідають, буцімто Ісус після свого воскресіння наказав воякам, які охороняли його труну, щоб ті йшли та сказали всім людям, що Христос воскрес (при цьому він дістав із гробниці крашанку і дав охоронцям - для того, щоб люди їм повірили);
• на Гуцульщині існує переказ про спробу Марії врятувати свого сина та зробити підношення у вигляді зроблених власноруч крашанок і писанок правителю Понтію Пілату (коли Марія дізналась, що вже занадто пізно, вона зомліла, а писанки покотилися по всьому світу);
• у Київській області зустрічаються розповіді про те, як Ісус Христос ходив зі Святим Петром по землі й в одному селі люди почали жбурляти у Спасителя камінням та грудками землі, проте камінь, торкаючись Ісусової одежі, перетворювався на писанку, а грудка землі - на крашанку (тоді Святий Петро зібрав їх до кишень і пізніше роздав людям, що перетворилось на Великодню традицію);
• у Полтавській існує легенда, буцімто писанки робила Матір Божа ще тоді, як Ісус був маленьким, щоб "дитина дуже тішилась тими цяцьками".

Тим часом видатний український діяч, науковець і письменник Іван Франко писав про великодні яйця так: "Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст".

Він розповідав також (виходячи з народних переказів), що писанки можуть:

• приносити любов і приязнь, красу та багатство;
• ставати подарунком для близьких і дорогих гостей на знак побажання здоров'я та щастя;
• бути оберегом для худоби (якщо в день святого Юрія погладити худобу по хребту від голови до хвоста);
• захищати оселю, якщо зберігати їх під іконами;
• приносити пасікам добрий медозбір тощо.

Отже, фарбування яєць на Великдень - не просто красивий обряд, але й давня традиція з багатим символізмом (який може залежати від того чи іншого регіону).

Що може символізувати паска на Великдень

В цілому святкова паска уособлює Божу присутність у житті людей, Його милосердя та турботу про людство. При цьому її солодкість та пишність мають сприйматися як знак Божої благодаті.

Спершу великодній хліб у християнській традиції був прісним (подібно до опрісноків, які їли юдеї під час виходу з Єгипту), проте згодом люди почали використовувати здобне, дріжджове тісто - як символ нового життя та духовного воскресіння.

Паска також може бути уособленням хліба, який неодноразово згадується в Новому Завіті як важливий духовний символ (адже під час Таємної вечері Ісус Христос розділив хліб зі своїми учнями, назвавши його "тілом своїм", що стало прообразом Святої Євхаристії).

Знайти у великодніх пасках можна також інший символізм:

• форма та структура - паски можуть мати круглу або високу циліндричну форму, що нагадує купол церкви;
• інгредієнти - паски готуються з найкращих продуктів (борошна, молока, масла, яєць), що символізує достаток і Божу благодать;
• дріжджове тісто - закваска у тісті може символізувати духовне зростання та Воскресіння Христове.

Які традиції пов'язані з приготуванням паски

Традиція випікання обрядового хліба має давнє походження. Вважається, що цей звичай міг з'явитися ще в дохристиянські часи. Водночас за християнства паска набула особливого значення, пов'язаного з Воскресінням Христовим.

У ранньохристиянські часи на Великдень під час богослужіння залишали хліб, названий "артос" - як символ присутності Ісуса Христа серед вірян. Пізніше цей звичай трансформувався, тож у домашніх умовах люди почали випікати святковий хліб - паску.

Примітно, що випікання великоднього хліба здавна могло супроводжуватись особливими обрядами:

• господиня повинна була бути вдягнена у чистий одяг;
• в домі мала панувати тиша;
• всі думки мали бути зосереджені на молитвах і добрих намірах.

Існує також повір'я, що паску не можна куштувати до її освячення - це вважається гріхом.

Водночас після освячення паска стає головною окрасою святкового столу. Разом із крашанками, ковбасами та іншими великодніми стравами вона є важливим елементом святкової трапези, що нагадує про Воскресіння Христове та Його жертовність заради спасіння людства.