Чому Угорщина блокує вступ України в Євросоюз та чого хоче Орбан

Угорщина погрожує блокувати початок переговорів про вступ України в ЄС. До чого тут національні меншини та як Київ та Брюссель шукають компромісу з Будапештом, – нижче у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.

Під час підготовки матеріалу використовувалися публікації Financial Times, Bloomberg, Politico, Радіо Свобода, заяви прем’єра Віктора Орбана, угорських та українських чиновників, ексклюзивні коментарі першого заступника міністра освіти і науки України Євгена Кудрявця та першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого.

Лідери Європейського союзу у середині грудня зберуться на саміт у Брюсселі, щоб розглянути важливе та фактично історичне питання – відкриття переговорів про вступ України до ЄС. Почати переговори з Україною рекомендувала на початку листопада Єврокомісія, але наразі консенсусу в ЄС немає. Причина цьому – позиція Угорщини.

Угорський прем’єр Віктор Орбан – єдиний лідер ЄС, який відкрито виступає проти членства України та погрожує заблокувати початок переговорів на саміті у грудні. Нещодавно в інтерв’ю угорському радіо Kossuth Орбан запропонував відкласти питання України на 5-10 років і укласти на цей час угоду про стратегічне партнерство між Києвом та ЄС. Таку ідею угорський прем’єр запропонував нібито з огляду на війну в Україні.

"Україна перебуває у стані війни, тому її правова система інша. Ми не знаємо, наскільки велика її територія, скільки населення, оскільки її мешканці постійно тікають", – пояснював тоді Орбан.

А днями угорський прем’єр написав листа президенту Євроради Шарлю Мішелю, в якому закликав взагалі зняти українське питання з порядку денного саміту ЄС. Пояснив він це тим, що на саміті нібито не буде можливості досягти одностайності щодо України та детально обговорити це питання.

Негативно щодо членства України в ЄС висловлювався і близький соратник Орбана, угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто. Після рішення Єврокомісії рекомендувати переговори про вступ угорський міністр заявляв, що України нібито "привнесе війну в ЄС", а також стверджував, що українська сторона виконала не всі умови для членства.

А днями Сійярто взагалі звинуватив Київ у зриві нібито ініційованих самими українцями переговорів з Будапештом напередодні саміту ЄС. Поговорити йому нібито пропонували віце-прем’єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина та керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Але обидві розмови, як стверджує Сійярто, були скасовані.

Питання національної меншини

Хоча угорська влада у своїх заявах ледь не щоразу вигадує якісь нові причини, чому Україні поки що не можна в ЄС, основні претензії Будапешту насправді стосуються навіть не війни, а питання національної меншини. Через розбіжності у цьому питанні Угорщина створювала перешкоди на шляху України не лише в ЄС, але й у НАТО.

"Чорна кішка" між Україною та Угорщиною пробігла ще у 2017 році, коли українська влада схвалила новий закон про освіту. Законодавство у тій редакції викликало шквал критики в Будапешті, оскільки зачіпало угорську нацменшину на Закарпатті. А на тлі руху України в ЄС це питання знову набуло актуальності.

Угорська влада не підтримує початок переговорів з Україною (фото: facebook.com/orbanviktor)

Нещодавно Орбан у звичній для себе манері розкритикував український освітній закон, заявивши, що в часи Радянського союзу ситуація з правами національних меншин в Україні "була ліпшою". Наріжним каменем, який викликає незадоволення в Будапешті, став початок вивчення предметів українською мовою під час переходу з початкової до середньої школи дітьми, які вступили до 2018 року та вчилися мовами нацменшин за старими програмами.

"Для них виникали проблеми на кшталт вивчення до 9 класу фізики румунською мовою, а з 10 класу вже українською – а це термінологія, важкий перехід для учнів, що ускладнював освітній процес. Тут Україна приймала рішення щодо відтермінування такого переходу для цих дітей", – розповів РБК-Україна перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець.

Однак, за словами Кудрявця, вимоги угорської сторони щодо освіти нацменшин не є деталізованими та конкретними, оскільки обумовлені політичним чинником, зокрема позицією щодо вступу України в ЄС. Спочатку Будапешт взагалі жадав скасування нового законодавства про освіту, що було досить маніпулятивною вимогою, додав заступник міністра.

Сьогодні повернення до старого законодавства означало б відкат тієї трансформації освіти, яка була проведена з 2018 року. Тому для розв'язання цього питання Україна та Угорщина у вересні цього року відновили переговори в рамках міжурядової групи та напрацювали дорожню карту, яку зараз втілює українська сторона.

"Ми маємо сформовану за результатами домовленостей дорожню карту, до якої зараз Угорщина вносить пропозиції. Рішення щодо складності імплементації правил для дітей, що почали навчання після 2018-го і навчаються вже за новими програмами, – це новий урядовий законопроект", – пояснив Кудрявець.

Мова про законопроект №10288, який Кабмін вніс на розгляд парламенту в останніх числах листопада. Він, серед іншого, передбачає зміни до закону про освіту, які стосуються національних меншин. Зокрема, нацменшини зможуть здобувати середню освіту рідною мовою, якщо вона є офіційною мовою ЄС. Але викладання таких предметів, як "Українська мова", "Українська література", "Історія України" та "Захист України", буде виключно українською. Крім того, школи зможуть самостійно розширювати перелік україномовних предметів на прохання батьків чи учнів.

Україна та Угорщина намагаються вирішити питання освіти нацменшини (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Цей законопроект не є вимогою Будапешту, хоч містить зміни, які мають задовольнити угорську сторону. Дані зміни були запропоновані урядом на вимогу Євросоюзу, як частина української "домашки" на шляху євроінтеграції та один з кроків до переговорів про вступ.

"Ми продовжуватимемо всі переговорні процеси з Угорщиною та виконуватимемо рекомендації та вимоги ЄС. Варто розглядати питання навчання дітей представників національних спільнот як процес євроінтеграції, а не вимог Угорщини. У разі прийняття нового законопроекту в Угорщини залишиться менше аргументів", – зазначив Кудрявець.

Поки Угорщина не коментує новий український законопроект, в самій же Україні його зустріли критикою. Зокрема, з боку мовного омбудсмена Тараса Кременя, який заявив, що запропоновані зміни "значно погіршать функціонування української мови", та подав зауваження до парламенту.

Але, за словами Кудрявця, робота над законопроектом ще триває. "У нас дійсно зараз є проблеми з тим, як цей закон має працювати, тому маємо ці механізми прописати чіткіше", – резюмував він.

Власні інтереси

Ситуація з угорською нацменшиною – не єдине питання, яке впливає на позицію офіційного Будапешту щодо України. Угорська влада має і власні інтереси. Так, Будапешт не один раз використовував питання України для вирішення своїх потреб: чи то послаблення європейських санкцій проти РФ, які зачіпають важливі для Угорщини галузі, чи розблокування європейського фінансування, замороженого через внутрішню політику Орбана.

У травні цього року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло угорський OTP Bank до українського списку спонсорів війни, адже фінустанова продовжує свою діяльність в РФ. У відповідь Будапешт заблокував виділення Києву 500 мільйонів євро з військового фонду ЄС. У вересні НАЗК тимчасово виключив OTP Bank зі списку, але в Угорщині назвали це рішення "несуттєвою зміною".

Орбан використовує питання України для досягнення власних цілей (фото: Getty Images)

Шантаж блокуванням переговорів про вступ України в ЄС може бути і спробою Угорщини розблокувати європейське фінансування. Оскільки рішення в Брюсселі ухвалюються консенсусно, то європейським лідерам доведеться переконати Орбана не заважати шляху України в ЄС, а отже, можливі поступки з їхнього боку. Так, французький президент Еммануель Макрон вже запросив Орбана в Париж, щоб обговорити питання України.

Крім того, на початку жовтня Financial Times з посиланням на трьох європейських чиновників розповіло про плани ЄС розморозити 13 млрд євро, які були заблоковані з грудня 2022 року через проблеми з верховенством права в Угорщині. Наприкінці листопада, за даними Bloomberg, в ЄС вже працювали над виділенням першого мільярда євро.

Чи заблокує Орбан переговори з Україною і як це обійти

Це не перший випадок, коли Угорщина блокує європейські рішення щодо України. Як правило, зрештою в ЄС доходять згоди і знаходять способи переконати Угорщину. Але, на думку першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, сьогоднішня політика Угорщини спрямована на руйнацію спільних зусиль абсолютної більшості країн ЄС.

"Ця політика завдає надзвичайної шкоди ЄС. Звичайно, вона завдає шкоди й Україні, але перш за все – самому ЄС, який намагається зараз посилити свою роль у встановленні стабільності у міжнародних відносинах. Угорщина робить все можливе, щоб підірвати ці намагання Євросоюзу", – зазначив він в розмові з РБК-Україна.

Лідери ЄС ще мають час переконати Орбана підтримати рішення щодо України (фото: Getty Images)

З наближенням грудневого саміту в ЄС почали шукати варіанти на випадок, якщо не вийде переконати Орбана і він реально заблокує початок переговорів з Україною. Як писало Politico, у Брюсселя на столі є "ядерний варіант" – виключити Угорщину з політичних рішень ЄС. Теоретично, Брюссель може застосувати спеціальну поцедуру, яка використовується, коли вважається, що країна-член ЄС ризикує порушити основні цінності блоку.

Цей крайній захід вважають в Брюсселі дуже токсичним, оскільки він порушить єдність, яку так важко вибудовували весь час в Євросоюзі. Крім того, це може підживити негативне ставлення угорського народу до ЄС, що знову ж таки ударить по єдності блоку.

Однак, ймовірно, Євросоюзу все ж не доведеться вдаватися до "ядерних варіантів" чи, що гірше, відмовлятися від початку переговорів з Україною. Як зауважив Солодкий, у минулому ЄС вистачало юридичної кмітливості та винахідливості, щоб досягати консенсусу. Це, за його словами, налаштовує на оптимізм, що ЄС вдасться знайти оптимальне рішення, яке влаштує всі зацікавлені сторони. Крім того, блокування не вигідне і самій Угорщині, вважає експерт.

"Чого доб’ється Угорщина своїм блокуванням? По-перше, вона дискредитує весь ЄС. По-друге, якщо Угорщина заблокує переговори, то Україна може взагалі не впроваджувати жодних змін щодо нацменшин, яких вимагає Будапешт. Тобто Угорщина зробить лише гірше. Тому будемо сподіватися, що у Будапешті зрозуміють, що своїм рішенням вони принесуть шкоду не тільки власним союзникам та Україні, але й собі", – пояснив Солодкий.

Думку про те, що блокування євроінтеграції України насправді не в інтересах Будапешту, висловив і співрозмовник РБК-Україна в дипломатичних колах. За його словами, сьогодні Угорщина використовує вступ України в ЄС для досягнення власних "тактичних цілей", але стратегічно – членство України в інтересах самого Будапешту.

***

До саміту в Брюсселі, який може стати дійсно історичним для України та самого Євросоюзу, залишається ще тиждень, тож в ЄС ще є час на пошук консенсусу. Водночас, за даними ЗМІ, посли країн-членів Євросоюзу вже почали обговорювати комюніке лідерів ЄС з рішенням про початок переговорів з Україною. Це позитивний сигнал для українців, але фінальний варіант документа ще може змінитися.