Чому в Києві досі немає пам'ятників Мазепі, Петлюрі та Скоропадському: роз'яснення УІНП
У столиці України досі відсутні повноцінні монументи трьом фундаментальним постатям українського державотворення - гетьману Івану Мазепі, Голові Директорії УНР Симону Петлюрі та гетьману Павлу Скоропадському. Водночас пам'ятник тоталітарному вождю Володимиру Леніну стояв у центрі Києва аж до Революції Гідності.
Про це РБК-Україна розповів голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП), історик та майор запасу ЗСУ Олександр Алфьоров під час інтерв'ю для проєкту "Не перебивайте!" з Володимиром Куренним.
Комплекс меншовартості та брак сміливості
За словами Алфьорова, столиця держави за своєю суттю не може залишатися ідеологічно та сакрально недорозвинутою. Проте в питанні вшанування власного історичного пантеону Київ роками демонструє відсутність політичної волі та сміливості.
"Ви маєте сміливість поставити в Незалежній Україні пам'ятник Петлюрі? Пам'ятник Мазепі? Пам'ятник Скоропадському? Ми питаємо про інші міста, питаємо, чому в Одесі Катерина II стояла... Так ви не будьте м'якотілими і дайте собі відповідь на це запитання відверто", - наголосив очільник УІНП.
Він підкреслив, що в той час як постаті княжої доби та козаччини (Володимир, Ярослав Мудрий, Сагайдачний, Хмельницький, Орлик) у столиці представлені, ключовий період визвольних змагань та розбудови державності XX століття залишається практично "замороженим".
Культ "попередників" та інертність суспільства
Алфьоров звернув увагу на тривалий період толерантності українців до радянської монументальної спадщини, яка роками формувала хибні смисли в центрі столиці.
"У нас Ленін стояв до грудня 2013 року. Мами водили дітей, діти питали: хто це такий? Він ніколи тут не бував, розпочав репресії, знищив українську державність - а відповідь була: "хай стоїть". У столиці немає пам'ятників трьом ключовим особам, і про що ми після цього говоримо?" - підкреслив історик.
За його словами, хоча ідея встановити пам'ятник Мазепі на Бесарабській площі на місці поваленого Леніна неодноразово звучала на найвищому державному рівні, місто досі не реалізувало цей та інші базові меморіальні проєкти.
Прогалини в меморіалізації та виклики сьогодення
Серед інших гострих системних проблем столиці у сфері національної пам'яті:
- Відсутність Пантеону: У Києві досі не створено Національного Пантеону та меморіалу, де були б перепоховані видатні діячі української історії, які померли в еміграції.
- Відсутність головного меморіалу війни: Попри понад десять років російсько-української війни, у столиці досі немає єдиного комплексоутворюючого меморіалу загиблим захисникам та захисницям України.
- Плутанина з імперськими символами: Проведення деколонізації часто гальмувалося на рівні органів місцевого самоврядування, які остерігалися конфліктів з електоратом і трималися за радянські та російські топоніми.
Алфьоров підсумував, що Київ має нарешті стати справжнім ідеологічним центром країни, де історія виступатиме не "шкільною казочкою", а фундаментальною опорою суверенітету та дороги в майбутнє.
Довідково:
- Доля Леніна в Києві: Пам'ятник В. Леніну на Бесарабській площі був відкритий у 1946 році й простояв до 8 грудня 2013 року, коли його повалили протестувальники під час Революції Гідності. Постамент досі залишається порожнім.
- Діяльність УІНП: З 2024 року Український інститут національної пам'яті отримав спеціальний статус центрального органу виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, що дозволяє інституції не лише надавати рекомендації, а й безпосередньо формувати державну політику пам'яті.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський у червні 2026 року підписав указ про підготовку до встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі в Києві. Його планують встановити на бульварі Тараса Шевченка, на місці демонтованого монумента Володимиру Леніну. Ескіз оберуть на відкритому конкурсі, а встановлення пам’ятника та благоустрій території профінансують із бюджету столиці.