Для чого знімають захист із пам'ятників у Києві: пояснення КМДА

Чому з пам'ятників знімають захисні конструкції

Захисні споруди на київських пам'ятниках почали встановлювати в перші місяці повномасштабного вторгнення, щоб уберегти монументи від вибухових хвиль та уламків. За даними КМДА, міські служби разом із волонтерами та благодійниками облаштували такі конструкції на 18 пам'ятниках.

Однак тривале перебування під герметичними або щільними матеріалами за високої вологості та перепадів температур може шкодити стану монументів. Через порушення природного мікроклімату виникають умови для руйнування матеріалів, появи плісняви та корозії.

Тому захисні конструкції частково демонтують, щоб фахівці могли комплексно обстежити пам'ятки та визначити, чи потрібне подальше укриття.

"Наразі фахівці оцінюють співвідношення між захисною функцією споруд та потенційними ризиками від їх тривалого впливу, застосовуючи індивідуальний підхід до кожного об'єкта", - повідомили в департаменті.

Які пошкодження виявили під укриттями

Під час обстежень фахівці зафіксували кілька проблем, пов'язаних із тривалим перебуванням пам'яток під захистом.

Зокрема, на мармуровому монументі княгині Ользі виявили плісняву, яка утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті.

Під захисним риштуванням пам'ятника Богдану Хмельницькому проросла рослинність. Її коріння руйнувало структуру постаменту.

Крім того, через так званий парниковий ефект і порушення природного мікроклімату на бронзових елементах можуть з'являтися висоли та ознаки корозії.

Водночас у КМДА наголошують, що захисні конструкції справді допомагають уберегти пам'ятки від уламкових уражень. Як приклад там навели монумент Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і захистило пам'ятку від пошкоджень.

Демонтаж захисних конструкцій навколо пам'ятників у Києві (фото: КМДА)

Що буде із захистом пам'ятників надалі

Рішення щодо кожного монумента ухвалюють індивідуально - залежно від його технічного стану, наявних ризиків і безпекової ситуації. Захисні конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно.

У департаменті зазначають, що універсального способу захисту культурної спадщини в умовах війни немає. Тому фахівці мають враховувати як загрозу російських атак, так і можливу шкоду від тривалої ізоляції пам'яток.

Паралельно Київ використовує міжнародний досвід цифрової фіксації культурної спадщини. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дають змогу створити документацію монументів. У разі пошкодження ці матеріали можуть стати науковою основою для їхньої реставрації або відновлення.

За даними КМДА, досвід столиці із захисту пам'яток під час регулярних повітряних атак викликає інтерес міжнародної професійної спільноти.