З чим іде уряд Свириденко: від зброї на фронті до євроінтеграції

17 липня 2025 року Зеленський представляв Раді нову прем’єрку з не церемоніальним, а цілком технічним завданням: частка української зброї в руках воїнів, "політика героїв", дерегуляція, реалістична соціальна політика, цифровізація, переговори з ЄС. І з критерієм оцінки: "Кожен день має приносити Україні результат".

Рік, що минув, виявився одним із найважчих за всю війну: складна ситуація на фронті, зміна політики США, місяці блокувань усередині ЄС, найтяжчий терор в опалювальний сезон, нафтова криза і стрибок цін на пальне.

Зброя: KPI, який перевиконали

Найконкретніша цифра минулорічного послання Президента в Раді стосувалася зброї: щонайменше 50% українського озброєння на полі бою. У підсумку за даними уряду, які ніхто не ставить під сумнів, – 60%. Показник перевиконано, і це, мабуть, головний структурний зсув року: українська зброя стала основою фронту.

У найдинамічнішому сегменті війни результат ще виразніший – 95% дронів на фронті українські. За рік виробники отримали 990 грантів і 5,8 млрд грн грантового фінансування топ-технологій, запрацювала розширена локалізація оборонних закупівель, а екосистема Brave1 і прямі механізми замовлення дозволили підрозділам отримувати озброєння напряму від виробника.

Виконано і "зовнішню" частину доручення. Запущено контрольований експорт зброї – за умови першочергового забезпечення потреб ЗСУ, а пакет міжнародної оборонної підтримки на 2026 рік сягнув 38 млрд доларів – один із найбільших за час війни.

Помітний і результат у небі: результативність збиття "шахедів" зросла з 83% до 90%, крилатих ракет – з 80% до 87%, змонтовано 1 574 км антидронових сіток – фактично довжина всієї лінії фронту, а ринок приватного ППО, якого рік тому не існувало, налічує вже 38 компаній.

Паралельно Україна системно б’є по спроможності Росії воювати: близько тисячі ударів углиб рф щомісяця, з ладу виведено 42,7% потужностей російської нафтопереробки зі збитками галузі 13,5 млрд доларів – звідси нормування пального у 90% російських регіонів і заборона експорту бензину, дизеля і керосину.

Гроші: як зникло слово "дефолт"

Наприкінці 2025-го опозиція навсібіч говорила про дефолт у 2026-му, і таку перспективу не під запис визнавали й самі урядовці. Сьогодні про ці розмови забули – і це, можливо, найнедооціненіший результат Кабміну:

• за рік залучено 47,8 млрд доларів зовнішньої допомоги
• погоджено Ukraine Support Loan на 2026-2027 роки обсягом 90 млрд євро, з яких 30 млрд євро – бюджетна підтримка і 60 млрд євро – оборона;
• стартувала нова програма МВФ на 8,1 млрд євро.

Реструктуризація ВВП-варантів дала потенційну економію до 20 млрд євро – робота, що не потрапляє в заголовки, але прямо визначає стійкість держави на роки вперед.

Уперше з початку повномасштабної війни фінансування Сил оборони визначене на два роки вперед: 4,36 трлн грн на оборону й безпеку у 2026-му – 42% ВВП, при цьому 100% доходів бюджету йдуть на оборону. Іншими словами, питання "чим воювати і чим платити бюджетникам" на два роки знято.

Не без нюансів – кожен наступний транш стикатиметься з новими умовами, – але вперше за війну держава живе не від траншу до траншу.

Макроекономіка цю передбачуваність підтвердила: ВВП додав 1,8% за 2025 рік і 3% у четвертому кварталі, інфляція знизилася з 12% до 8%, міжнародні резерви – рекордні 57,3 млрд доларів, а власні доходи бюджету – 1,9 трлн грн, 107,5% плану.

Юлія Свириденко (фото: Getty Images)

Європа: найшвидший скринінг в історії

У липні 2025-го Президент формулював обережно: Україна має бути готова щодо всіх переговорних кластерів, а доля перемовин залежатиме "тільки від здатності Євросоюзу виконувати обіцяне". Рік по тому Україна пройшла скринінг найшвидше в історії розширення – це оцінка самої Єврокомісії.

Верховною Радою ухвалено 27 євроінтеграційних законів, відкрито два з шести переговорних кластерів. Оцінка Єврокомісії за митним напрямом – 4 з 5, найкраща серед країн-кандидатів.

Зима, яка мала стати катастрофою

Одного завдання в минулорічному виступі президента не було – його створили нам росіяни.

Зима 2025/26 стала найтяжчою за всю війну і головним стрес-тестом урядової спроможності: понад 500 ударів по енергетиці за опалювальний сезон, прогнози багатотижневих блекаутів і дефіциту газу. Ми всі були значно ближче до катастрофи, ніж прийнято згадувати, – про це прямо говорили і українські, і європейські експерти.

Система вистояла. Внесок уряду – планові ремонти на 11,8 ГВт потужностей, відновлені 4,2 ГВт, 269 збудованих захисних споруд, 10,3 млрд куб. м газу в сховищах за цілі 14,6 і закладені на наступну зиму запобіжники: диверсифікація постачання через СПГ-термінали Клайпеди і Греції та Вертикальний коридор на 4,2 млрд куб. м на рік.

Для об’єктивності: вирішальну роль у тому, що країна не замерзла, зіграли Сили оборони і стійкість самих українців. Урядова підготовка була умовою необхідною, але не достатньою.

Окремий сюжет тієї ж зими – паливна криза. Головний результат: дефіциту і черг на заправках не допустили, обсяги постачання втримали на рівні минулого року. У пік цін держава компенсувала людям 15% вартості дизеля, 10% бензину і 5% автогазу – паливний кешбек, з якого опозиція глузувала як з "єБачка", соціальне напруження таки стравив.

Економіка: дерегуляція, яку відчули грошима

Доручення "максимальна дерегуляція, ліквідація будь-яких бюрократичних перепон" уряд виконував без гучних презентацій, але з цілком вимірюваним ефектом.

Скасовано чи не найархаїчніше явище української бюрократії – акти виконаних робіт: економія для бізнесу до 20 млрд грн на рік.

Сервісна модель держконтролю з превентивними перевірками додала ще 1,5 млрд грн, платформа "Пульс" вирішила 38 системних проблем бізнесу з ефектом 5,6 млрд грн на рік, а до першого читання готовий новий Трудовий кодекс – перше повноцінне оновлення трудового законодавства з часів СРСР.

З’явився й інструмент, без якого приватні інвестиції у воюючу країну неможливі в принципі, – ринок страхування воєнних ризиків: погоджено 174 заявки на 3,5 млрд грн, здійснено перші виплати компенсацій страхових премій.

Програма "5-7-9" додала 21,1 тис. кредитів на 99,4 млрд грн.

Інвестиційний напрямок приніс 2,4 млрд євро: перша угода Flagship Fund на 220 млн євро укладена саме з мілтех-компанією, а з міжнародними фінансовими організаціями запущено ризик-шерінг на 2,2 млрд євро для українських банків.

Соціальна політика: адресність замість роздачі

Вимога "значно більш реалістичного підходу" до соцполітики була реакцією на попередню практику "засівання грошима". Свириденко в усіх комунікаціях наголошувала: підтримка – адресна і лише тим, хто справді потребує.

"Зимова підтримка" охопила 18 млн людей на 17,8 млрд грн, окрема доплата 1 500 грн – понад 11,5 млн вразливих, а 6 500 грн – понад 400 тис. найвразливіших. Показово, що близько 80% цих коштів працювали в Україні: комунальні послуги, ліки, українські продукти.

Пенсії проіндексовано на 12,1% для 9,5 млн пенсіонерів – вище інфляції. Стартував пілот базової соціальної допомоги, що замінює розрізнені виплати одною адресною, – закон ухвалено в першому читанні.

І найбільше за роки оновлення підтримки родин із дітьми: 50 тис. грн при народженні, 7 тис. грн щомісяця до року, "єЯсла" для працюючих батьків.

"Політика героїв", якої окремо вимагав президент, за рік перетворилася з розрізнених пільг на систему.

Єдиний портал "Ветеран Pro" зібрав 323 тис. користувачів і 944 тис. активованих посвідчень у Дії. Мережа з 2 018 фахівців супроводу веде 55 тис. ветеранів. Ветеранський бізнес отримав 1 971 грант, створивши 2 453 робочих місць: на платформі "Кар’єра ветерана" – 1 191 активний роботодавець і 16 тис. вакансій.

4 752 родини отримали житлові субвенції, для ветеранів і родин загиблих запрацювала іпотека під 3%, забезпечення протезуванням зросло у два-три рази. І водночас соцдослідження досі фіксують скепсис ветеранів щодо державної політики.

Проблема – у комунікації: захисники, які повернулися з фронту, часто не знають про можливості й – небезпідставно, з огляду на те, що вони вже зробили для країни, – не готові докладати додаткових зусиль, щоб щось шукати й у чомусь розбиратися. Це борг, який переходить наступникам.

Цифровізацію – ще одне пряме доручення – уряд виконав із найменшим опором середовища і найпомітнішим для громадян результатом:

• запущено Дія.АІ, перший у світі національний ШІ-асистент із держпослуг, яким скористалися 3,5 млн українців;
• у Дії з’явилися 32 нові послуги, відкрито 19 Дія.Центрів;
• Дія.City додала 2 547 нових резидентів, а податкові надходження від неї зросли на 59% – до 58,3 млрд грн.

Юлія Свириденко і Володимир Зеленський (фото: facebook.com/zelenskyy.official)

Що не вдалося і чого очікували

Баланс не буде чесним без графи мінусів – тим більше що частина з них стосується очікувань, сформульованих на самому вході.

Перше – державні компанії. Саме тут від нового Кабміну чекали чи не найшвидших змін: президент прямо вимагав перезавантаження наглядових рад і наведення ладу в корпоративному управлінні після скандалу довкола Енергоатому. Процес затягнувся на місяці – і за це уряд критикували нещадно, часом жорсткіше, ніж за будь-який інший напрям.

Символом проблеми став Енергоатом: у річному звіті – оновлені наглядові ради великих держкомпаній і відкритий конкурс на CEO, у публічній же площині – відчуття, що лад у найбільшій енергетичній компанії країни так і не наведено, а оновлення відбулося радше на папері, ніж по суті. Це найпомітніший розрив між звітними формулюваннями і суспільним сприйняттям, і він теж переходить наступникам.

Друге – інвестиції. Роботі з інвесторами бракувало системності – вона велася радше з нагоди великих подій на кшталт URC, ніж як щоденний процес. Чесності заради: по-справжньому серйозні обсяги стануть можливі лише після припинення гарячої фази і появи гарантій безпеки, і жоден уряд цього обмеження не подолає.

І третє – закиди в "роздачі грошей". Вони мали право на існування: пряма виплата у воюючій країні завжди балансує на межі підтримки й популізму.

Що лишається у спадок

Уряд Свириденко запам’ятається як уряд, що зняв із порядку денного слово "дефолт" і вперше за війну дав державі фінансовий горизонт у два роки.

Як уряд, за якого українська зброя стала основою фронту, а Україна пройшла найшвидший скринінг в історії розширення ЄС.

І як уряд найтяжчої зими, яку країна пройшла без катастрофи, що її прогнозували і українські, і європейські експерти.