Чи загрожує Україні гідрологічна посуха та чому річки міліють: бліц з гідрологом
Весняне водопілля в Україні цьогоріч пройшло без масштабних наслідків. Станом на кінець квітня на окремих ділянках Дніпра та Десни відмічається формування максимумів. Про те, чи є в Україні зараз "червоні зони" небезпеки на річках, чи загрожує їм критичне маловоддя і наскільки завчасно можна передбачити гідрологічні надзвичайні події – в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповіла начальниця відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторія Корнієнко.
Головне:
- Ситуація зараз: Весняне водопілля 2026 року пройшло без масштабних наслідків, на Десні та Верхньому Дніпрі триває формування максимальних рівнів води.
- "Червоні зони": Зараз критичних загроз підтоплення житлових масивів немає, ситуація стабільна.
- Людський фактор: Неконтрольована забудова заплав, хаотичні скиди води із ставків та водосховищ посилюють наслідки природної стихії, створюючи локальні затоплення.
- Загроза маловоддя: Все частіше спостерігаються випадки гідрологічних посух, оцінку яких УкрГМЦ проводить з червня – на початку сезонного явища межені.
- Специфіка Карпат: Регіон залишається непередбачуваним – рівень води в горах може стати критичним за лічені години.
- Точність прогнозів: достовірний гідрологічний прогноз прямо залежить від точності метеорологічних прогнозів.
- Гідрологічні спостереження: В Україні близько 200 пунктів спостереження при загальній кількості річок понад 63 тисячі. Дані моніторингу на окупованих територіях відсутні.
Велика вода-2026: що відбувається на річках України і чи є загрози затоплень
– Яка ситуація з водопіллям зараз? Ми вже пройшли пік чи варто очікувати нових розливів?
– Вже зараз на більшості річок України весняне водопілля сформувалося і пройшло без негативних наслідків. Однак на окремих ділянках вода вийшла на заплаву, що є природним процесом.
На річках басейну Південного Бугу локально склалась напружена ситуація, оскільки річки цього басейну надзвичайно зарегульовані.
У лютому, коли розпочалося активне сніготанення і були значні опади, до природного процесу весняного водопілля додалася ще активна водогосподарська діяльність. Тобто водосховища і ставки неконтрольовано скинули воду нижче по течії, що погіршило ситуацію і затопило певні території.
А в окремих ділянках на річках басейну Південного Бугу вода перевищила відмітки часткового затоплення окремих житлових будинків, доріг місцевого значення.
– Тобто зараз у нас немає червоних зон небезпеки?
– Немає. Весняне водопілля формується, коли починається танення снігового покриву. У цьому році це відбулося в кінці лютого. Водопілля було коротким, малоактивним й без негативних наслідків, бо березень виявився доволі сухим.
Дніпро і Десна – це великі басейни, тому весняне водопілля тут – тривалий процес. На Верхньому Дніпрі у створі гідрологічного поста Неданчичі відмічається максимальний рівень води.
На пригирловій ділянці Прип'яті пік вже пройшов. На ділянці Десни від села Макошине до села Літки ще розвивається водопілля – рівень підвищується на 1-2 см за добу, без негативних наслідків.
Також формується максимальний рівень водопілля зараз на притоці Десни річці Сейм поблизу гідрологічного посту в селі Мутин.
Сформувались максимальні рівні на ділянці Десни від кордону до села Розльоти, з виходом води на заплаву та локальним порушенням транспортного сполучення місцевого значення.
– В якому стані Дніпро у межах Києва? Чи є загрози підтоплення столичних районів?
– Дніпро в межах України у природному стані є лише від кордону з Білоруссю і до початку Київського водосховища. Все, що йде нижче – зарегульовані ділянки.
У межах Києва річка регулюється роботою Київського і Канівського водосховищ, режими яких щомісяця встановлюють на міжвідомчій комісії при Державному агентстві водних ресурсів.
– Торік річка Зубра раптово вийшла з берегів через зливу, затопивши окремі райони Львова та околиці. Наскільки такі випадки можуть стати систематичними?
– Зливи швидко підвищують рівень води, особливо на малих річках. На Львівщині тоді спостерігалися значні дощі і вони мали регіональний характер. Треба враховувати ще фактор людського втручання в річкову мережу. У нас по всій Україні йде щільна забудова впритул до річок.
Однак у водойм має бути законно виділена вільна природоохоронна зона саме на випадок виходу річки з берегів. Адже не так просто існують заплавні території. Це наче природні ніші для прийому зайвої води з річок.
Тому такі випадки, як із Зуброю, трапляються. Передбачити їх важко, оскільки зливи мають локальний характер. На цій річці відсутні гідрологічні пункти спостереження, однак було видано загальний прогноз по Львівщині.
– Наскільки непередбачуваними зараз є річки у Карпатах?
– Карпати – це паводконебезпечний регіон. Тут ситуація може змінюватися буквально за години. Значні дощі можуть зумовлювати різкі підвищення рівнів води у річках.
Цьогоріч весняне водопілля у Карпатах було невираженим або слабо вираженим. Вже сьогодні гірські річки поступово знижують водність.
В окремі дні з лютого по квітень дощі призвели до невисоких паводків. Але це навіть скоріше короткочасне підвищення рівня води і водності річок, ніж повноцінні паводки.
Негативних наслідків не було. Тут більше постає питання про маловоддя. Якщо не буде інтенсивних опадів, то річки поступово входитимуть у маловодну фазу.
– Як загалом охарактеризуєте стан українських річок? Чи спостерігаєте аномалії останнім часом?
– Кожна окрема річка у кожному регіоні має свої фізико-географічні характеристики і гідрологічний режим. Тому говорити тут про аномалії важко.
Річки мають свої фази водності. Весна – це період водопілля – сезонного явища, коли сніг тане і річка підвищує свою водність.
Потім рівень води знижується. Це явище називається літньо-осіння межень. Інколи річки у цей період переходять на підземне живлення.
Проте при значних опадах можуть формуватись паводки. Це все прогнозується та аналізується в оперативному режимі безпосередньо, коли саме явище очікується.
Від потопів до засухи: чи загрожує українським річкам маловоддя
– Ми все частіше чуємо про маловоддя – чи справді українські річки поступово міліють?
– Дійсно, питання маловоддя (гідрологічної посухи) з'являється все частіше, на окремих ділянках переважно починаючи з червня по листопад. Однак кожного року буває по-різному.
До прикладу, торік весняне водопілля в Україні було практично невираженим на більшості річок України. Випадки маловоддя фіксувались на окремих ділянках річок ще з квітня-травня. В цьому році ситуація ще більш-менш, оскільки водопілля хоч і низьке, але було.
– Окрім щільної забудови берегів, що ще критично впливає на стан річок?
– У Карпатах найгірше – це вирубка лісів, оскільки дерева здатні затримувати вологу у ґрунті. Локальні зливи можуть призводити до підвищення рівня води, особливо на малих річках.
У карпатському регіоні у нас не всі річки охоплені гідрологічними спостереженнями, тому можемо оперувати даними лише тих ділянок, де є пункти. Однак у більшості випадків зливи призводять до локального збільшення водності і виходу води на заплаву.
Ситуація на малих річках міняється спонтанно за години, бо швидко підвищується вода. А от на великих річках це більш контрольовано.
– За яких умов зливи в Карпатах загрожують не лише паводками, а й селевими потоками?
– Якщо волога в ґрунті накопичується, на схилах є достатньо уламкового матеріалу – є загрози сходження селевих потоків із гірських масивів. При інтенсивних та тривалих дощах на певних ділянках виникають такі небезпеки.
Селеві потоки характерні для крутих схилів. Тут є певна специфіка. Якщо є небезпека сходження селевих потоків – видається відповідне попередження про це.
Читайте також: На півдні України річки вже пересихають: гідролог пояснила, чого чекати в майбутньому
Від моніторингу до попередження: як працює мережа гідрологічних спостережень
– Наскільки добре водна система України покрита пунктами спостереження?
– В Україні понад 63 тисячі річок включно з малими і дуже малими річками. Мережа гідрологічних постів налічує близько 200 пунктів спостереження. Переважно вони розташовані на великих і середніх річках. Звісно ця кількість не є достатньою.
– Значна частина річок опинилась під окупацією. Чи є у вас можливість відстежувати, що там відбувається?
– Ні, на жаль, жодної інформації не маємо.
– На скільки завчасно можна передбачити надзвичайні події на річках і, відповідно, попередити про них населення?
– Гідрологічне попередження залежить від точного та обґрунтованого метеорологічного прогнозу. Якщо прогнозують сильні опади, ми аналізуємо ситуацію і видаємо попередження, якщо це стосуватиметься зміни гідрологічної ситуації і небезпечних гідрологічних явищ.
– Чи є уже попередні гідрологічні прогнози на літо-2026?
– Ні, оскільки ми прив'язуємося до метеорологічного прогнозу, який вважається більш точним на найближчі п'ять днів.
Звичайно, намагаємось аналізувати тенденції і прогнозувати на більші періоди, але точними є саме короткострокові прогнози по мірі розвитку метеорологічної ситуації.
Наш відділ займається оперативним аналізом гідрологічного режиму річок України. Щоденно спеціалісти оцінюють ситуацію, якщо є якась небезпека, яка призводить до негативних наслідків як для людей, так і для секторів економіки нашої країни, ми випускаємо попередження, готуємо спеціальні прогнози і доводимо до громадян.
Наша мета – спрогнозувати та попередити про можливі негативні наслідки. Попередження публікуються на сайті Українського гідрометеорологічного центру та його офіційних сторінках в соцмережах.