Чи загрожує Україні гідрологічна посуха та чому річки міліють: бліц з гідрологом

Весняне водопілля в Україні цьогоріч пройшло без масштабних наслідків. Станом на кінець квітня на окремих ділянках Дніпра та Десни відмічається формування максимумів.

Про те, чи є в Україні зараз "червоні зони" небезпеки на річках, чи загрожує їм критичне маловоддя і наскільки завчасно можна передбачити гідрологічні надзвичайні події – в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповіла начальниця відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторія Корнієнко. 

З якими проблемами стикаються українські річки (інфографіка РБК-Україна)

Велика вода-2026: що відбувається на річках України і чи є загрози затоплень

– Яка ситуація з водопіллям зараз? Ми вже пройшли пік чи варто очікувати нових розливів?

– Вже зараз на більшості річок України весняне водопілля сформувалося і пройшло без негативних наслідків. Однак на окремих ділянках вода вийшла на заплаву, що є природним процесом.

На річках басейну Південного Бугу локально склалась напружена ситуація, оскільки річки цього басейну надзвичайно зарегульовані.

У лютому, коли розпочалося активне сніготанення і були значні опади, до природного процесу весняного водопілля додалася ще активна водогосподарська діяльність. Тобто водосховища і ставки неконтрольовано скинули воду нижче по течії, що погіршило ситуацію і затопило певні території.

А в окремих ділянках на річках басейну Південного Бугу вода перевищила відмітки часткового затоплення окремих житлових будинків, доріг місцевого значення.

– Тобто зараз у нас немає червоних зон небезпеки?

– Немає. Весняне водопілля формується, коли починається танення снігового покриву. У цьому році це відбулося в кінці лютого. Водопілля було коротким, малоактивним й без негативних наслідків, бо березень виявився доволі сухим.

Дніпро і Десна – це великі басейни, тому весняне водопілля тут – тривалий процес. На Верхньому Дніпрі у створі гідрологічного поста Неданчичі відмічається максимальний рівень води.

На пригирловій ділянці Прип'яті пік вже пройшов. На ділянці Десни від села Макошине до села Літки ще розвивається водопілля – рівень підвищується на 1-2 см за добу, без негативних наслідків.

Також формується максимальний рівень водопілля зараз на притоці Десни річці Сейм поблизу гідрологічного посту в селі Мутин.

Сформувались максимальні рівні на ділянці Десни від кордону до села Розльоти, з виходом води на заплаву та локальним порушенням транспортного сполучення місцевого значення.

Начальниця відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторія Корнієнко (фото: dsns.gov.ua)

– В якому стані Дніпро у межах Києва? Чи є загрози підтоплення столичних районів?

– Дніпро в межах України у природному стані є лише від кордону з Білоруссю і до початку Київського водосховища. Все, що йде нижче – зарегульовані ділянки.

У межах Києва річка регулюється роботою Київського і Канівського водосховищ, режими яких щомісяця встановлюють на міжвідомчій комісії при Державному агентстві водних ресурсів.

– Торік річка Зубра раптово вийшла з берегів через зливу, затопивши окремі райони Львова та околиці. Наскільки такі випадки можуть стати систематичними?

– Зливи швидко підвищують рівень води, особливо на малих річках. На Львівщині тоді спостерігалися значні дощі і вони мали регіональний характер. Треба враховувати ще фактор людського втручання в річкову мережу. У нас по всій Україні йде щільна забудова впритул до річок.

Однак у водойм має бути законно виділена вільна природоохоронна зона саме на випадок виходу річки з берегів. Адже не так просто існують заплавні території. Це наче природні ніші для прийому зайвої води з річок.

Тому такі випадки, як із Зуброю, трапляються. Передбачити їх важко, оскільки зливи мають локальний характер. На цій річці відсутні гідрологічні пункти спостереження, однак було видано загальний прогноз по Львівщині.

Наслідки паводку на річці Зубра на Львівщині у липня 2025-го (фото: Getty Images)

– Наскільки непередбачуваними зараз є річки у Карпатах?

– Карпати – це паводконебезпечний регіон. Тут ситуація може змінюватися буквально за години. Значні дощі можуть зумовлювати різкі підвищення рівнів води у річках.

Цьогоріч весняне водопілля у Карпатах було невираженим або слабо вираженим. Вже сьогодні гірські річки поступово знижують водність.

В окремі дні з лютого по квітень дощі призвели до невисоких паводків. Але це навіть скоріше короткочасне підвищення рівня води і водності річок, ніж повноцінні паводки.

Негативних наслідків не було. Тут більше постає питання про маловоддя. Якщо не буде інтенсивних опадів, то річки поступово входитимуть у маловодну фазу.

– Як загалом охарактеризуєте стан українських річок? Чи спостерігаєте аномалії останнім часом?

– Кожна окрема річка у кожному регіоні має свої фізико-географічні характеристики і гідрологічний режим. Тому говорити тут про аномалії важко.

Річки мають свої фази водності. Весна – це період водопілля – сезонного явища, коли сніг тане і річка підвищує свою водність.

Потім рівень води знижується. Це явище називається літньо-осіння межень. Інколи річки у цей період переходять на підземне живлення.

Проте при значних опадах можуть формуватись паводки. Це все прогнозується та аналізується в оперативному режимі безпосередньо, коли саме явище очікується.

Від потопів до засухи: чи загрожує українським річкам маловоддя

– Ми все частіше чуємо про маловоддя – чи справді українські річки поступово міліють?

– Дійсно, питання маловоддя (гідрологічної посухи) з'являється все частіше, на окремих ділянках переважно починаючи з червня по листопад. Однак кожного року буває по-різному.

До прикладу, торік весняне водопілля в Україні було практично невираженим на більшості річок України. Випадки маловоддя фіксувались на окремих ділянках річок ще з квітня-травня. В цьому році ситуація ще більш-менш, оскільки водопілля хоч і низьке, але було.

Восени 2024-го рівень Дніпра у межах Запоріжжя впав більш, як на 5,5 метрів (фото: Getty Images)

– Окрім щільної забудови берегів, що ще критично впливає на стан річок?

– У Карпатах найгірше – це вирубка лісів, оскільки дерева здатні затримувати вологу у ґрунті. Локальні зливи можуть призводити до підвищення рівня води, особливо на малих річках.

У карпатському регіоні у нас не всі річки охоплені гідрологічними спостереженнями, тому можемо оперувати даними лише тих ділянок, де є пункти. Однак у більшості випадків зливи призводять до локального збільшення водності і виходу води на заплаву.

Ситуація на малих річках міняється спонтанно за години, бо швидко підвищується вода. А от на великих річках це більш контрольовано.

– За яких умов зливи в Карпатах загрожують не лише паводками, а й селевими потоками?

– Якщо волога в ґрунті накопичується, на схилах є достатньо уламкового матеріалу – є загрози сходження селевих потоків із гірських масивів. При інтенсивних та тривалих дощах на певних ділянках виникають такі небезпеки.

Селеві потоки характерні для крутих схилів. Тут є певна специфіка. Якщо є небезпека сходження селевих потоків – видається відповідне попередження про це.

Від моніторингу до попередження: як працює мережа гідрологічних спостережень

– Наскільки добре водна система України покрита пунктами спостереження?

– В Україні понад 63 тисячі річок включно з малими і дуже малими річками. Мережа гідрологічних постів налічує близько 200 пунктів спостереження. Переважно вони розташовані на великих і середніх річках. Звісно ця кількість не є достатньою.

– Значна частина річок опинилась під окупацією. Чи є у вас можливість відстежувати, що там відбувається?

– Ні, на жаль, жодної інформації не маємо.

– На скільки завчасно можна передбачити надзвичайні події на річках і, відповідно, попередити про них населення?

– Гідрологічне попередження залежить від точного та обґрунтованого метеорологічного прогнозу. Якщо прогнозують сильні опади, ми аналізуємо ситуацію і видаємо попередження, якщо це стосуватиметься зміни гідрологічної ситуації і небезпечних гідрологічних явищ.

Паводок у Карпатах (фото: Getty Images)

– Чи є уже попередні гідрологічні прогнози на літо-2026?

– Ні, оскільки ми прив'язуємося до метеорологічного прогнозу, який вважається більш точним на найближчі п'ять днів.

Звичайно, намагаємось аналізувати тенденції і прогнозувати на більші періоди, але точними є саме короткострокові прогнози по мірі розвитку метеорологічної ситуації.

Наш відділ займається оперативним аналізом гідрологічного режиму річок України. Щоденно спеціалісти оцінюють ситуацію, якщо є якась небезпека, яка призводить до негативних наслідків як для людей, так і для секторів економіки нашої країни, ми випускаємо попередження, готуємо спеціальні прогнози і доводимо до громадян.

Наша мета – спрогнозувати та попередити про можливі негативні наслідки. Попередження публікуються на сайті Українського гідрометеорологічного центру та його офіційних сторінках в соцмережах.