Черги на квартири та мільярдні втрати: як війна змінює житлову політику в Україні

За її словами, згідно з оцінкою збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабного вторгнення, проведеною Світовим Банком, станом на кінець 2024 року, сума коштів, необхідних на відновлення України, становила щонайменше 536 млрд доларів.

Однак, оскільки на житловий фонд припадає найбільший відсоток руйнувань, відповідно, і потреби на його відновлення найсуттєвіші - щонайменше 80 млрд доларів. 

"Це оцінка Світового банку за підсумками минулого року. Тому, враховуючи інтенсивність ворожих обстрілів цьогоріч, загальна сума коштів, необхідних на відновлення загалом, і, зокрема, на відновлення житлового фонду, буде на порядок вищою", - зауважила Шуляк.

Вона пояснила, що руйнування такого масиву житлового фонду - РФ за роки повномасштабної війни знищила фактично те, що Україна будувала впродовж 6-7 років, - не могли не вплинути як на ринок нерухомості загалом, так і на зміни в житловій політиці України.

Понад 4 млн українців стали вимушеними переселенцями, проте на підвищенні продажів нерухомості це суттєво поки не позначилося. 

"Навіть попри програму єВідновлення та зміни в програмі єОселя, купувати нове житло українці не стали більше, через низьку купівельну спроможність. Однак це не означає, що у цьому немає потреби: зараз на ринку спостерігається відкладений попит", - зауважила нардепка. 

Наразі, на її думку, на ринок нерухомості впливатимуть кілька факторів. Перший – безпековий.

З 1 листопада 2023 року в Україні вже почали діяти нові ДБН  - ДБН "Захисні споруди цивільного захисту" (ДБН В.2.2-5:2023), які передбачають обов'язкову наявність інженерно-технічних заходів цивільного захисту в містобудівній і проєктній документації, а також створення мережі надійних та сучасних укриттів.

Крім цього, передбачена обов’язкова наявність укриттів у новобудовах або використання споруд подвійного призначення.

"Не всім громадам і муніципалітетам вони подобаються, але безпека для нас сьогодні на першому місці. Тому все нове будівництво буде підпорядковуватися все більшим і більшим вимогам у цій царині. Наразі правила наступні – ти не можеш будувати і, відповідно, продавати житло, збудоване без укриттів або споруд подвійного призначення", - акцентувала Олена Шуляк. 

Другий фактор, який впливатиме на ринок, - вимоги до енергоефективності. Відповідно до законодавства, всі нові будівництва в країні, зокрема й житлове, мають відповідати мінімальним вимогам енергоефективності. Вони залежать від призначення будівлі, її висотності та виду. Ці вимоги переглядатимуть кожні 5 років. 

"Ми часто опалюємо не свої квартири, а повітря, якраз через низьку енергоефективність наших домівок. Якщо подивитися на показник, скільки витрачається енергії, щоб опалювати будинки в Україні, то він у 2-3 рази вищий, ніж у країнах Євросоюзу. Щоб цього уникнути, нам потрібно проводити комплексну термомодернізацію будівель, а нові будівництва мають вже зводитись енергоефективними. Відтепер це не потреба, а правило для всіх", - зазначила Шуляк. 

На сьогодні житлова політика, додала вона, стоїть у державі на одному з перших місць - війна підсвітила необхідність вирішення проблем, які не вирішувались десятиліттями. Зокрема, йдеться й про скасування Житлового кодексу 1983 року, наслідком дії якого є те, що нині на квартирному обліку стоять більше ніж 600 тисяч громадян, і ці черги майже не рухаються. 

"Законопроєкт, який скасовує Житловий кодекс 1983 року і запустить житлову реформу, в першому читанні ухвалено ще у липні цього року, і я сподіваюсь, що на цьому тижні нам вдасться ухвалити його остаточно. Це дозволить нарешті перезапустити житлову сферу в Україні, що, безумовно, позитивно вплине й на ринок нерухомості загалом", - підсумувала Олена Шуляк.