Глобальне потепління в Україні впливає на біорізноманіття, створюючи умови для витіснення місцевої флори та фауни новими видами з інших регіонів.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла експертка кліматичного відділу ГО "Екодія" Софʼя Садогурська.
Головне:
Основна небезпека полягає у тому, що види, які не здатні адаптуватися до швидкого потепління та посух, поступово втрачають свої позиції. Їхнє місце займають більш витривалі організми, серед яких стає дедалі більше інвазійних видів.
"Зміна клімату може спричиняти зміни в ареалах поширення видів. Менш толерантні до потепління та посушливих умов види можуть замінюватися видами, які більш адаптовані до цих умов. І це можуть бути як наші місцеві види, так і нові "прибульці" - немісцеві інвазійні види, що швидко поширюються і витісняють місцевих представників", - пояснює Соф’я Садогурська.
Яскравим прикладом такої експансії є екосистема Чорного моря. Завдяки зміні кліматичних умов, водні простори стають придатнішими для видів, які раніше тут не зустрічалися або не могли масово розмножуватися.
"Останніми роками в Чорному морі все частіше зустрічаються такі немісцеві види, як американський блакитний краб, японська річкова креветка, і навіть вже звичні молюски рапани, які насправді потрапили сюди з Японського моря", - зазначає експертка.
За словами Садогурської, проблема полягає в тому, що ці види, потрапляючи в нові умови, активно адаптуються та починають витісняти місцеві види, які не готові до таких швидких екологічних змін.
Поширення інвазійних видів через кліматичний фактор є серйозним викликом, який неможливо ігнорувати. На думку експертки, це питання потребує комплексного підходу на рівні держави.
"Така велика проблема поширення інвазійних потребує законодавчого регулювання на рівні держави, а також конкретних заходів у межах природоохоронних об'єктів та громад. Це ще один додатковий виклик, пов’язаний зі зміною клімату", - підсумовує представниця ГО "Екодія".
Читайте також про те, що в Україні почастішали посухи та паводки, коли за кілька годин випадає місячна норма опадів, а тоді тижнями немає дощів. Це є наслідками зміни клімату.
Раніше ми писали про те, що через підрив дамби Каховського водосховища під загрозою опинились сільське господарство та екосистеми півдня України. Останнє дослідження НАН показало, що на Херсонщині втрати площ під деякими культурами сягнули від 71% до 98%.