Бронь від мобілізації. ЗМІ пишуть про нову ідею, у Раді спростовують: що ж насправді

При підготовці матеріалу використовувалися: публікація видання Forbes Ukraine, пост голови економічного комітету Верховної ради Дмитра Наталухи у Facebook, коментарі голови парламентського фінансового комітету Данила Гетьманцева та співрозмовника РБК-Україна у президентській команді.

Зміст

• Військовий збір + 20 тисяч гривень. Що пишуть ЗМІ про зміну підходу
• Дві гіпотези, але законопроекту немає. Що відбувається насправді
• "Податок на боягузтво" підірве оборону. Як у владі реагують на ініціативу
• Що пропонувалося раніше та як вже змінили правила бронювання

Військовий збір + 20 000 гривень. Що пишуть ЗМІ про зміну підходу

Як пише Forbes Ukraine, депутати економічного комітету Верховної ради кілька тижнів працювали над законопроектом щодо нових правил бронювання співробітників підприємств. Їхня головна відмінність від запропонованої наприкінці 2023 року концепції Офісу президента - у відмові від прив'язки до розміру заробітної плати, відрахувань податку на доходи фізосіб (ПДФО) або єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Видання з посиланням на драфт законопроекту зазначає, що нардепи хочуть встановити фіксований щомісячний платіж. Його сплата дозволить підприємству забронювати працівника незалежно від посади. При цьому головною умовою є робота компанії "в білу" та сплата податків до бюджету.

"Встановлення будь-яких критеріїв (за заробітною платою, - ред.) сприйматиметься суспільством як поділ на класи. На підприємстві можуть самостійно обирати, кого зі співробітників хочуть забронювати", - пояснив зміну концепції голова комітету та співавтор законопроекту Дмитро Наталуха у коментарі Forbes Ukraine.

Ідея в тому, щоб дати можливість бронювати персонал усім підприємствам, а не лише тим, які є критично важливими. Наприклад, СТО теж мають отримати таку можливість.

Зокрема, пропонується запровадити додаткову плату за кожного заброньованого. Розглядається варіант -1,5% військового збору + фіксована ставка 20 000 гривень. За словами Наталухи, прив'язка до військового збору забезпечить швидке адміністрування податку та закріпить надходження коштів на потреби військових. Крім того, співробітники мають бути офіційно оформлені, підприємство не має мати заборгованості з податків, і тоді з'явиться можливість бронювати до 50% військовозобов'язаного персоналу.

Такий механізм допоможе уникнути підвищення податків, оскільки ці кошти бізнес добровільно спрямовуватиме на потреби військових. Також він сприятиме виведенню з тіні частини компаній, стимулюючи сплату податків та відмову від використання схем з ФОП. У чернетці законопроекту зазначено, що не менше ніж 3,4 млн чоловіків мають невстановлений статус для економіки України. За різними сценаріями фіксована ставка за бронювання може принести від 18 до 155 млрд гривень на рік, пише Forbes Ukraine.

Публікація концепції "білого бронювання" викликала резонанс, і сьогодні Наталуха виступив із роз'ясненням. За його словами, по-перше, ще немає жодного законопроекту, готового до реєстрації, чи будь-якого іншого акта на цю тему. По-друге, це лише концепція, побудована на економічному аналізі, збиранні статистики, обговореннях з економістами, аналітиками, бізнесом та військовими. Зараз із ними тестують вірність чи хибність гіпотез та припущень.

"Далі, якщо одні гіпотези знайдуть підтвердження, а інші - спростування, на нас чекає ще і процес презентації цієї концепції і колегам, і урядовцям, і керівництву країни. Лише після цього, коли (і якщо) концепція буде узгоджена, можна буде переходити до її формалізації, адже це важливо, щоб всі відповідальні сторони були на одній сторінці і розуміли, які очікування від цієї ідеї, а які є ризики", - пояснив процедуру нардеп.

Дві гіпотези, але законопроекту немає. Що відбувається насправді

Наталуха звертає увагу на хаотичність процесу бронювання з самого початку війни. За його словами, система потребує оновлення. Проблема в тому, що одні бізнеси отримали можливість бронювати людей тисячами, а інші опинилися за бортом, тому що не дотягують за якимось одним критерієм.

Перша гіпотеза полягає в тому, що за відсутності законних альтернатив для бронювання, бізнес або опиняється під загрозою зупинки, або змушений йти в тінь: не оформлювати працівників або взагалі вдаватися до корупції, щоб їх зберегти.

Звідси друга гіпотеза - важливий кожен бізнес, готовий створювати "білі" робочі місця, чесно сплачувати податки і цим фінансувати Сили оборони.

"Немає різниці, це великий експортер із десятком тисяч працівників, чи невелике СТО на п'ять осіб, яке ремонтує волонтерам автівки. Масштаби різні, але кожен робить важливу справу, підтримує роботою наших співгромадян, а податками - наших захисників. Якщо ми хочемо перемогти, то нам доведеться знаходити механізми, як зробити так, щоб завтра на двері такого бізнесу не повісили замок, бо там вже немає кому працювати", - зазначив нардеп.

Сенс у тому, що краще за роботодавця ніхто не знає, хто саме зі співробітників важливий. Тому, якщо дати всім бізнесам можливість бронювати та самим обирати заброньованих, це частково прибере тривожність та непередбачуваність, що склалася навколо мобілізації. Тобто чесному бізнесу боятися нема чого, адже він зможе зберегти потрібних працівників.

"Це також і про справедливість, бо у багатьох звичайних трудяг, чия праця важлива, нарешті може з'явитися такий інструмент. Ми хочемо, щоб бронь перестала бути привілеєм, а стала доступною і тим, кому вона реально збереже виробництво", - наголосив Наталуха.

Причому робота над концепцією триває не перший тиждень. Для неї чітко відбиралися цифри, розроблялися варіанти та зіставлялися результати, щоб на виході були можливості як набрати людей до армії, так і збільшити кількість заброньованих, не зірвавши мобілізаційних планів. Щоб знайти джерело фінансування Сил оборони та не перевантажити бізнес податками.

"Це пошук балансу, про який, зрештою, і сказав президент. Ми вже як ніколи близькі до нього, але потрібно почекати і тим паче відкласти емоції", - додав він.

"Податок на боягузтво" підірве оборону. Як у владі реагують на ініціативу

РБК-Україна звернулося з питанням щодо цієї ініціативи до голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Він нагадав, що ідея "податку на боягузтво" обговорювалася неодноразово на різних рівнях.

"Вважаю її недоречною з кількох підстав: війна і оборона Батьківщини - це не про твій майновий стан і можливість відкупитися, це про твій особистий обов'язок перед державою; ⁠історія (а такий податок не наш винахід) свідчить про те, що в короткостроковій перспективі він може принести дохід, але працює на короткому проміжку", - наголосив він.

На його думку, такий "податок" підриває основний принцип, на якому тримається оборона - справедливості особистої пожертви. Ця справедливість, особливо у тому, що стосується життя, має бути рівною і не залежати від цензів, особливо від майнового.

Як розповів РБК-Україна один із членів президентської команди, раніше керівництво країни виступало проти ініціатив, пов'язаних із "податковим бронюванням" - можливістю забронювати співробітника, за якого роботодавець сплачує певну суму податків із його зарплати. Як аргумент використовувалося те, що в такому разі бідніші верстви населення будуть піддаватися дискримінації.

"Крім того, неоднозначна ситуація була б і в сесійній залі - наприклад, багато мажоритарників не проголосували б, тому що люди на їхніх округах потім задавали б їм питання", - сказав він.

Зазначимо, до цього низка співрозмовників РБК-Україна у владі казала, що питання бронювання загалом не обов'язково регулювати через законопроекти - це можна зробити через відповідні ухвали Кабінету міністрів.

Що пропонувалося раніше та як вже змінили правила бронювання

У середині січня Кабінет міністрів уже змінював правила бронювання. Зокрема, було внесено зміни до постанови №76 від 27 січня 2023 року, згідно з якими військовозобов'язані працівники критично важливих підприємств (установ та організацій) наразі бронюються незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності, а також не діє обмеження за кількістю.

До цього бронь гарантувалася керівникам та їхнім заступникам (крім підприємств паливно-енергетичного комплексу - там без обмежень), а кількість заброньованих не могла перевищувати 50% військовозобов'язаних. Більше можна було забронювати "у разі обґрунтованої потреби". Січневим рішенням Кабмін зняв обмеження щодо кількості.

Президент Володимир Зеленський наприкінці минулого року доручив розробити формат із урахуванням внеску військовозобов'язаних до економіки. І в першій ініціативі його Офісу йшлося про ідею давати броню найманим співробітникам та ФОПам, чий щомісячний податковий платіж становить близько 6500 гривень. У випадку з найманими працівниками - під цю умову потрапляли ті, хто має зарплату понад 35 000 гривень.

За інформацією РБК-Україна, у ході обговорень спочатку вирішили виключити з механізму ФОПів, а потім і зовсім відмовилися від умови щодо високої суми податків, яку можуть залишити лише як додатковий критерій. Як пояснили джерела у владі, все через те, що суспільство негативно сприйняло ініціативу. Над правками, які внесуть до постанови №76, працює Мінекономіки. Ймовірно, нові правила бронювання будуть затверджені паралельно із ухваленням Верховною радою закону про посилення мобілізації, який наразі відправили на доопрацювання.

Нинішній порядок включає кілька кроків. Спочатку роботодавець подає пропозицію з обґрунтуванням необхідності бронювання, після чого її погоджують із військовими, і остаточне рішення за Мінекономіки. Потім воно передається Міноборони, Генштаб надсилає інформацію про заброньованих до ТЦК, а військовозобов'язаним видається витяг з підтвердженням відстрочки.

Бронюванню підлягають ті, хто працюють:

• в органах державної влади та місцевого самоврядування

• на підприємствах, в установах та організаціях, для яких встановлені мобілізаційні завдання

• на підприємствах, в установах та організаціях, що виробляють товари (роботи та послуги) для Збройних сил України та інших військових формувань

• на критично важливих підприємствах, в установах та організаціях (критерії та порядок встановлює Кабінет міністрів

Докладніше про процедуру, про те, які підприємства вважаються критично важливими, як підтвердити наявність броні та хто не підлягає бронюванню, читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Раніше ми писали, що ідея "бронювання за податки" надто непопулярна у народних масах і її було неможливо провести через сесійну залу Верховної ради у тому форматі, в якій вона пропонувалася. Тому нові правила швидше за все встановлять на рівні уряду.

Поки невідомо, які з них точно з'являться у майбутній редакції. Один із провідних "слуг народу" у розмові з РБК-Україна в середині січня казав, що поки варіанта не видно, але очевидно, що треба розширювати базу мобілізованих. Він також припустив, що влада прибиратиме броню для депутатів і чиновників, "щоб показати, що всі рівні".

Детальніше про це - у матеріалі "Відбили подачу. Чому Рада завернула закон про мобілізацію і хто посварив "слуг народу" з Банкової".