Бомби чи дипломатія. Чи підтримає Трамп Ізраїль у війні проти Ірану

Головне:

• Які результати дали атаки Ізраїлю та чим відповідає Іран? 
• Що про конфлікт каже Трамп? 
• Як Європа намагається стати посередником?
• Що впливає на позицію Ірану в подальшому?

Військова операція Ізраїлю проти Ірану перейшла у "рутинну" фазу. Щодня ізраїльські військово-повітряні сили здійснюють удари по військовій інфраструктурі та ядерних об'єктах, а також методично знищують іранських лідерів та провідних вчених-ядерників. Разом з тим вище політичне керівництво Ірану залишається недоторканим, хоча Ізраїль закликає до повалення влади в Тегерані. 

Своєю чергою Іран відповідає ракетними та дроновими атаками по Ізраїлю, хоч їх інтенсивність значно знизилася – з понад сотні у перші дні конфлікту до менше десятка ракет за одну атаку. Серед іншого, це пов'язано зі знищенням великої кількості іранських пускових установок та необхідністю економити боєприпаси. Іран демонструє, що може і посилити обстріли. Приміром, 19 червня по Ізраїлю запустити 30 ракет. 

На початку конфлікту ізраїльська протиракетна оборона показала високу ефективність, – на рівні 90-95% збитих ракет. Проте з початку тижня ефективність перехоплень знизилася до приблизно 65–80%. За даними NBC News, причина – у використанні Іраном сучасніших ракет із кількома боєголовками, які ускладнюють перехоплення. 

Позиція США

У Ізраїлю наразі немає можливості повністю знищити ядерну програму Ірану. Як писало РБК-Україна, один з іранських об'єктів – ядерний комплекс Фордо – знаходиться на значній глибині у товщі скелі. Імовірно, його може знищити лише спеціалізована американська бомба GBU-57 (MOP). Тож для знищення Фордо потрібне залучення Штатів. 

Президент США Дональд Трамп не поспішає долучатися до ударів проти Ірану. Протягом тижня він зробив низку суперечливих заяв з цього приводу, а також закликав Іран до капітуляції. 

19 червня прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила, що Трамп ухвалить  рішення щодо участі Вашингтона у війні протягом наступних двох тижнів. За словами Левітт, рішення щодо участі США у конфлікті потребує часу, оскільки є перспектива переговорів з Іраном, які можуть відбутися або не відбутися найближчим часом. Вона також підкреслила, що адміністрація Білого дому прагне дипломатичного вирішення ситуації з Іраном, проте головний пріоритет – запобігти отриманню Тегераном ядерної зброї.

Трамп вважає, що завдавати ударів по Ірану варто тільки в тому випадку, якщо так звана "бункерна бомба" справді гарантує знищення об'єкта у Фордо, повідомляє The Guardian. За словами співрозмовників видання, наразі у Білому домі нема певності щодо цього. Трамп схоже, до кінця не переконаний в ефективності удару та очікує, що сама така загроза від США підштовхне Іран до поступок. 

Зі свого боку, Ізраїль не полишає спроб переконати Трампа в необхідності долучитися до ударів по Ірану. 19 червня прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу та керівництво ЦАХАЛ провели зустріч із представниками адміністрації Трампа – віце-президентом США Джей Ді Венсом і міністром оборони Пітом Хегсетом.

Водночас США стягують все більше сил на Близький Схід. 16 червня ударна група на чолі з авіаносцем Nimitz залишила Південнокитайське море і вирушила в напрямку Близького Сходу. Військово-морські сили США віддали наказ есмінцю Thomas Hudner вирушити до Східного Середземномор'я, а іншому есмінцю – почати рух вперед, щоб він був готовий до дії на вимогу Білого дому. 

Крім того, США перемістили в інші локації деякі літаки та кораблі з баз на Близькому Сході, які можуть бути вразливими до потенційної атаки Ірану. Водночас немає даних про перекидання в регіон бомбардувальників B-2 Spirit, які можуть нести бомби для знищення Фордо,

Іран та переговори

Попри обміни ударами з Ізраїлем, Іран продовжує діалог зі США та Європою. За даними Reuters, cпецпосланець Трампа Стівен Віткофф і голова МЗС Ірану Аббас Арагчі декілька разів спілкувалися по телефону після початку ізраїльських атак, аби дипломатично врегулювати конфлікт. 

Арагчі наголосив, що Тегеран не відновить переговори, доки Ізраїль не зупинить удари. Агентство повідомляє, що цьоготижневі дзвінки стали найпредметнішими з початку контактів у квітні. Арагчі зазначив, що Іран "готовий до компромісів у ядерному питанні", якщо США змусять Ізраїль припинити бойові дії. Мова йде про пропозицію США, висунуту Ірану наприкінці травня. Вона передбачає створення регіонального консорціуму зі збагачення урану за межами країни, яку Тегеран поки що відкинув. 

Аббас Арагчі (фото: Getty Images)

Паралельно в Женеві відбулися перемовини голови МЗС Ірану з міністрами закордонних справ Франції, Великої Британії та Німеччини. Вони підготували для Тегерану комплексну дипломатичну пропозицію, яка в теорії повинна зупинити ескалацію з Ізраїлем. 

Серед іншого, вона передбачає: повне припинення збагачення урану та відновлення роботи МАГАТЕ із доступом до всіх іранських ядерних об'єктів; нагляд за балістичною програмою Ірану; припинення фінансування Іраном "терористичних угруповань в регіоні", тобто іранських "проксі" (ХАМАС, "Хезболла", хусити, проіранські шиїти в Іраку тощо); звільнення Іраном "усіх заручників", тобто іноземних громадян, які ув'язнені іранським урядом.

***

Загострення між Ізраїлем та Іраном загалом вийшло на плато – після першого шоку в Тегерані оговталися та намагаються системно реагувати на кризу. Це стосується і захисту того, що Ізраїль ще не встиг знищити, і ударів у відповідь. Своєю чергою Ізраїль поступово вичерпав банк цілей і принципово більшої шкоди завдати Ірану не може, якщо не атакуватиме цивільні об'єкти, інфраструктуру експорту нафти та політичне керівництво Ірану. Однак це загрожує репутаційними втратами і не лише – чимало міжнародних гравців будуть не в захваті від можливого різкого росту цін на нафту.

На міжнародному рівні головним сюжетом залишається боротьба за позицію Трампа. Так само як і з Україною, президент США знаходиться "на розтяжці'. З одного боку, починати новий конфлікт – це точно не те, для чого він прийшов на посаду. З іншого, на Трампа тисне ізраїльське лобі та "яструби" з його оточення. Зрештою, сам Іран намагається відвернути удар США, показуючи, що він готовий до переговорів. Залишається неясним, наскільки це відповідає дійсності, а в якій мірі це тактична гра, аби виграти час. 

Серед іншого, на мотивацію іранських лідерів впливає і ситуація з економікою та соціальною сферою всередині країни, яка, очевидно, погіршилася після ізраїльських атак. Якщо вони відчуватимуть міцність своїх позицій – слід очікувати подальшої імітації переговорів. Якщо ж загроза режиму буде реальною, поступок від Ірану можна буде добитися швидше. Проте достовірних даних щодо цього немає – країна фактично відрізала себе від зовнішнього інтернету.