Блекаут і тривога: як не зійти з розуму без світла й тепла? Інтерв'ю з психіатром

Головне:

• Чому для людини життєво важливі світло, тепло та вода
• Як зберегти спокій, не піддаватися паніці та уникнути стресу під час блекаутів
• Як самотнім людям впоратися з ізоляцією та тривогою під час відключень світла
• Чому вночі краще спати, а не чекати на появу електрики або опалення
• Як уникнути конфліктів у родині та не загострювати стрес під час блекаутів
• Як не виснажувати себе постійним очікуванням чергового відключення світла і коли варто звернутися до психолога чи психіатра

Тривала відсутність електроенергії, тепла чи води - це не просто побутові незручності, а потужний фізіологічний сигнал про небезпеку для нашого мозку, який викликає тривожні та тривожно-депресивні реакції. Втрата світла, тепла та інформаційне голодування порушують наші циркадні ритми, провокують безсоння, апатію та конфлікти в родині.

В ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна лікар-психіатр, професор Борис Михайлов пояснює, чому блекаути так гостро впливають на психіку, як зберегти емоційний контроль у темряві, як уникнути сімейних сварок через черги до розетки і коли тривожний стан є приводом для звернення до фахівця.

– Як впливає відсутність світла, води й тепла на психіку і чому так відбувається?

– Світло, тепло і вода є чинниками біологічного існування людини як живого організму. Світло - необхідна умова для існування всього живого на планеті. Будь-яка жива клітина намагається переміститися до джерела світла. Щодо людей, то яскравим прикладом є проживання за полярним колом з таким явищем, як полярна ніч. Люди це переносять важко. Однак ті, хто живе там подовгу, до цього звикають.

Зменшення кількості світла так чи інакше призводить до того, що активність будь-чого в природі зменшується. З дерев опадає листя, ведмеді впадають у зимову сплячку тощо. Активність людей зі зменшенням тривалості світлої частини доби теж знижується.

Щоб зменшити негативний вплив дефіциту світла, людство і створило джерела штучного освітлення - і в приміщеннях, і вуличного.

У давнину для людей заволодіння вогнем було важливе не тільки для приготування їжі, а й для захисту від небезпеки, а також для того, щоб гуртуватися біля багаття. Світло в ті часи вважалося священним. Фактично відтоді нічого не змінилося, лише набуло нових форм.

Життя в середовищі, де гарантовано є освітлення, для сучасної людини є абсолютно нормальною потребою і з фізіологічного, і з психологічного погляду.

Світло - обов'язкова умова для активності. А відсутність світла організм сприймає як сигнал до зменшення активності.

Не випадково ми спимо за відсутності світла. У нормі ми спимо вночі, коли надворі - темрява, а освітлення в кімнаті вимкнене. Якщо доводиться зміщувати сон на денний час, то люди намагаються робити штучне затемнення у приміщенні.

Окрім того, що відсутність електроенергії позбавляє людей можливості освітлювати приміщення, це призводить і до інформаційного обмеження. Адже часто у блекаути зникають інтернет та мобільний зв’язок. Та й гаджети без електрики розряджаються.

Інформаційне голодування також негативно позначається на психіці і спричиняє дискомфорт, адже сучасні люди звикли жити з постійним доступом до джерел інформації та можливості спілкування.

Відсутність електроенергії - це й неможливість користуватися побутовою технікою. Це призупинення водо- і теплопостачання. Тобто це позбавлення умов для комфортного життя.

Ще якихось 100 років тому в селах родини гуртувалися всі разом на теплій печі. Нерідко до сіней заводили й домашню худобу. Щоб обігріти хати, люди заготовляли дрова. Воду носили з криниць чи ополонок. І це не вважалося незручностями - це було нормою.

А зараз для людини нормою є наявність освітлення, водопостачання і тепла без будь-яких зусиль з її боку. Тож втрату умов для комфортного життя люди нині можуть сприймати доволі болісно, іноді мало не як катастрофу.

Такі незручності надсилають головному мозку фізіологічний сигнал про небезпеку - і це природно. Проте це може призводити до розвитку тривожних та тривожно-депресивних реакцій.

Зараз лунають заклики до людей їхати зимувати з міст у села, проте і в селах люди вже звикли до комфорту.

Там так само, окрім банального електропостачання, є водогони або ж індивідуальні свердловини з можливістю накачати воду в будинок за допомогою електричного насоса.

Люди в селах також обігрівають будинки газом чи електрикою. Хоча, звісно, у багатьох сільських будинках є можливість альтернативного опалення - дровами. Також є криниці, є вуличні туалети. Проте не всі можуть переїхати в село, адже в містах людей тримає ще й робота.

– Як уникнути тривожності під час блекаутів?

– Люди старших вікових категорій, зокрема похилого віку, ще пам’ятають часи, коли вечорами вся сім’я збиралася разом - батьки, діти, бабусі й дідусі. І обов’язковою умовою таких посиденьок було мінімальне освітлення. Не тому, що світла не вистачало - його вимикали навмисне.

Люди залишали маленький вогник, і при світлі цього вогника дорослі розповідали казки, а діти із захватом їх слухали. І тоді маленьке джерело світла не сприймалося як негативне явище і незручність - навпаки, воно створювало відчуття тепла і родинного затишку.

Тобто навіть за мінімального освітлення можна створити приємне середовище для того, щоб провести час разом із сім’єю. І навіть використати ці моменти тимчасових незручностей для спілкування, на яке за нормальних, звичних умов не вистачає часу.

З дітьми можна пограти в різні ігри. З ліхтариком можна навіть почитати книгу.

Головне - гнати подалі негативні думки, а натомість створити позитивну атмосферу в оселі.

Звісно, хтось із членів родини має виступити ініціатором згуртованості. І абсолютно неправильно, коли люди в межах дво- чи трикімнатної квартири розходяться кожен по своїх кутках, замикаються в собі, "страждають" на самоті, адже самотність і може призвести до появи тривожних думок.Навіть за мінімального освітлення можна створити приємне середовище для того, щоб провести час разом із сім’єю (фото: Getty Images)

– А що робити самотнім людям?

– Соціально активним слід залишатися за будь-яких умов. Можна зайнятися волонтерством чи допомогти людям похилого віку. Можна піти до сусідів чи друзів. Є багато спільнот за інтересами, тож якщо в людини є хобі, їй варто знайти однодумців.

Навіть вихід із квартири просто надвір чи в магазин, спілкування з незнайомими людьми - це вже спосіб не замикатися в собі і не залишатися самому в темряві.

Не треба пасивно спостерігати за негараздами - треба чимось зайнятися. Якщо не хочеться нікуди йти, то так само можна почитати книгу. Можна зробити вдома прибирання. Перед сном замість того, щоб панікувати й накручувати себе через відсутність електроенергії, краще згадати позитивні події зі свого життя.

Для всіх - і самотніх людей, і родин - приємним заняттям може стати перелистування старих фотоальбомів. Крім того, можна послухати музику. У містах навіть під час відключень електроенергії відбуваються культурні події - вистави, концерти. Варто їх відвідувати і гнати подалі негативні думки.

Темрява, окрім переживань, призводить і до небажання будь-що робити. Це і потрібно подолати. Людина повинна дати собі поштовх до дії. Головне - побороти інерцію та повернутися до активності, навіть пересилюючи себе. І коли поштовх до дій відбувся, далі вже значно легше.

Будь-яка активна дія, і у фізичному, і у психологічному розумінні, приносить задоволення і водночас є протидією стану "застиглості".

– Як позначається на психічному здоров’ї порушення циркадних ритмів (режиму сон/неспання) через відсутність електрики? І як впливає на нервову систему раптове ввімкнення електрики вночі?

– Під час відключень електроенергії за графіками енергетики можуть подавати світло в оселі вночі. Якщо людина в нічний час після появи електроенергії замість того, щоб спати, займається побутовими чи робочими справами, у неї дійсно порушуються циркадні ритми.

Порушення циркадних ритмів небажане. Хоча люди до цього здатні призвичаїтися. До того ж, є певні професії й у цивільному житті, за яких порушення циркадних ритмів неминуче. Працівники авіації долають тисячі кілометрів і опиняються в інших часових поясах. Медичні працівники, працівники ДСНС, поліції тощо мають нічні чергування.

Щодо ввімкнення світла вночі - звичайно, це радість, коли воно вмикається. Але я не раджу всю ніч напружено чекати, коли воно ввімкнеться, а потім - негайно починати користуватися благами цивілізації. Все-таки вночі треба спати. І звичка залишати лампочку в кімнаті ввімкненою, щоб не прогавити появу електрики, - не найкраща звичка для здоров’я.

Якщо вимкнення світла не аварійне, а відбувається в межах графіків і не очікується перепадів напруги, сучасну побутову техніку, як-от пральну машину чи мультиварку, можна запрограмувати на відкладений старт, щоб вона почала працювати без участі людини.

– Як уникнути сварок у родині під час блекаутів? Зокрема, у разі тривалих відключень зростає конфліктність через розподіл ресурсів, черги до розеток тощо.

– Блекаути вже стають звичним явищем для українців, тож треба вчитися домовлятися про черговість користування ресурсами - без сварок і конфліктів. Побутові зручності за графіками - це вже наша реальність. Не слід влаштовувати перегони і суперництво через чергу у ванну кімнату чи до розетки.

Натомість варто спокійно впорядкувати це питання, за потреби навіть створити графік за пріоритетністю - кому з членів родини і коли умовно ця розетка чи душ є найпотрібнішими.

Конфлікти - це не вихід. І точно не вихід - зриватися на інших людях. Люди зараз повинні підтримувати одне одного, а не конфліктувати.

– А що можете сказати про імпульсивні дії на кшталт з’їсти всі запаси їжі з холодильника, щоб не зіпсувалися, чи скуповувати за шалені гроші зарядні станції і павербанки? Чи може це допомогти "повернути контроль" над ситуацією?

– У всьому має бути здоровий ґлузд. У періоди нестабільності не варто закуповувати у великій кількості продукти, які швидко псуються. Готувати слід теж по можливості на один раз, тобто не розраховувати на тривале зберігання готової страви.

Втім, взимку, а надто якщо в оселі - електрична плита і готувати про запас все-таки доводиться, замість холодильника можна використовувати балкон.

Запасати слід ті продукти, які можуть довго зберігатися, - крупи, макарони, консерви, чай. Обов’язково необхідно мати запас води. Це і дасть змогу хоча б певною мірою контролювати ситуацію і якийсь час протриматися в автономному режимі.

Щодо павербанків, ліхтарів, батарейок тощо, то для свого ж спокою їх обов’язково треба мати в тій кількості, яка потрібна на сім’ю, і з розрахунком на тривалі блекаути.

– А як впливає на психіку напружене очікування наступного обстрілу енергетичних об'єктів, неминучого блекауту та постійні думки про заряджання всього, що тільки можна зарядити?

– Звичайно, людині важко жити в постійному очікуванні негативних подій. Це не сприяє ні фізичному, ні психічному здоров’ю. Звісно, це людей дратує. Проте ми живемо в обставинах, на які не можемо впливати, тож треба пристосовуватися.

Повітряні тривоги зараз уже менше лякають людей, ніж на початку повномасштабної війни. Звичайно, це неправильно - ігнорувати небезпеку. Але це підтверджує той факт, що людина до всього звикає й адаптується.Психіатр Борис Михайлов пояснив, що найбільше руйнує нашу нервову систему під час блекауту (фото надане лікарем)

– Коли варто звернутися по допомогу до фахівців?

– Зараз є багато можливостей для отримання фахової психологічної допомоги. За останні роки люди дедалі частіше звертаються до психологів, і вже немає тої стигми щодо термінів із коренем "психо-", яка була раніше.

Нині можна отримати допомогу онлайн. Можна отримати її анонімно, навіть не називаючи своїх персональних даних.

Приводом для звернення до фахівця мають бути тривалі тривожні і тривожно-депресивні стани. Особливо такі, які, за відчуттями людини, не пов’язані з негативними подіями, що відбуваються навколо, тобто вже виходять за їхні межі.

Наприклад, і світло вже з’явилося, і все добре, і в холодильнику нічого не зіпсувалося, а душа, як то кажуть, не на місці. Тобто людина все одно скаржиться на пригнічення, переживання, відчуття безвиході, апатію, вона нічого не хоче робити, у неї опускаються руки.