ua en ru

Більше не потрібна: українці оцінили роль російської мови

Більше не потрібна: українці оцінили роль російської мови Фото: українці більше не вважають російську мову важливою (Віталій Носач, РБК-Україна)

У грудні 2022 року більшість українців (58%) не вважають російську мову важливою. Натомість українську мову вважає неважливою тільки 1% респондентів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.

З тих, хто все ще вважає російську мову важливою, найбільше респондентів указали на її ролі "мови, яку в Україні майже всі розуміють" та "мови більшості людей у східних областях України". Їх назвали по 14% респондентів. Вісім років тому першу роль назвали як причину важливості 59%, а другу - 31%.

Більше не потрібна: українці оцінили роль російської мови

Головною причиною важливості української мови, називають її роль як державної мови (76%), далі йдуть ролі "основи незалежності України" (32%) та "мови, яка об'єднує українське суспільство" (23%).

У грудні 2022 року 41% респондентів сказали, що спілкуються тільки українською мовою, ще 17% - "у більшості ситуацій" українською, натомість тільки російською говорять 6%, а переважно російською - 9% (ще 24% сказали, що вживають обидві мови "рівною мірою"). Порівняно з 2017-м частка повних і переважних україномовців збільшилася на 8%, а частка російськомовців зменшилася на 11%. Навіть на сході та півдні україномовців тепер не менше, ніж російськомовців (29% проти 27%).

Більше не потрібна: українці оцінили роль російської мови

Вдома з родиною тільки українською спілкуються 50% респондентів, переважно українською - 12%, обома мовами порівну - 19%, тільки або переважно російською - 16%, іншими мовами - 2%. Це істотна зміна проти 2017 року, коли тільки або переважно українською спілкувалися 51%, а тільки або переважно російською - 25%.

Більше не потрібна: українці оцінили роль російської мови

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування 4-27 грудня 2022 року серед 2005 респондентів. На замовлення Володимира Кулика (у рамках ґранту Канадського інституту українських студій) були додані запитання, що стосуються мови та ідентичності. Опитування не проводилося на території окупованого Росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.