Більше ніж засновник ОУН. Ким був Євген Коновалець і що його повернення означає для України

Хто такий Євген Коновалець

Євген Коновалець народився 1891 року в селищі Зашків поблизу Львова. Здобув юридичну освіту у Львівському університеті. Ще в студентські роки як активіст включився у громадсько-політичне життя, керував українськими студентськими організаціями та працював у товаристві "Просвіта".

Перша світова війна та визвольні змагання після неї розкрили військовий і організаторський талант Коновальця. Він пройшов австро-угорську військову службу, російський полон і втечу до Києва.

У столиці Наддніпрянської України Коновалець створив та очолив корпус Січових Стрільців Армії УНР. Це найбільш дисциплінований підрозділ українського війська тих часів, який відіграв вирішальну роль у придушенні більшовицького повстання на заводі "Арсенал" у січні 1918 року та у відновленні Директорії УНР після битви під Мотовилівкою.

При цьому сам Коновалець принципово відмовлявся від найвищих политичних посад і бачив себе передусім військовим будівничим держави.

Поразка Української національної революції не зупинила полковника. В еміграції, на відміну від більшості тодішніх діячів, які зневірилися в політиці, Коновалець вирішив продовжити боротьбу за українську державу. У 1920 році він заснував Українську військову організацію (УВО).

Нова структура мала чинити збройний опір окупаційним режимам – радянському і польському, який тоді встановив контроль над Західною Україною. У 1929 році у Відні Коновалець об'єднав різноманітні націоналістичні групи в Організацію українських націоналістів (ОУН).

Полковник побудував розгалужену мережу осередків ОУН у Європі та Північній Америці. Крім того, він налагодив співпрацю з урядами Литви, Німеччини та Японії. Проте у новій активній фазі боротьби за українську незалежність взяти участь не встиг.

Москва бачила в Коновальці головного системного ворога. Йосип Сталін особисто віддав наказ про його ліквідацію. 23 травня 1938 року в Роттердамі агент НКВС Павло Судоплатов передав Коновальцю вибухівку, яка була замаскована під коробку цукерок. Від потужного вибуху Коновалець загинув на місці. Його поховали на місцевому цвинтарі Кроссвейк.

Коновалець і Польща

В офіційному історичному дискурсі Польщі Євген Коновалець є фігурою виключно негативною. Польська влада міжвоєнного періоду класифікувала УВО та ОУН як терористичні угруповання. Тож полковника розглядають як організатора антидержавного підпілля.

Після Першої світової війни Західна Україна увійшла до складу відновленої Польщі. Українське населення чекало на обіцяну міжнародними угодами автономію, проте польський уряд розгорнув політику полонізації та асиміляції. У відповідь УВО та ОУН під керівництвом Коновальця перейшли до акцій спротиву.

Підпілля здійснювало збройні напади, аби здобути фінанси для власної діяльності, влаштовувало саботажі, палило маєтки польських переселенців. Найгучнішою акцією ОУН стало вбивство у Варшаві міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького у 1934 році. Це було прямою помстою за репресії проти українського населення.

До цього відбулися замахи на фактичного очільника польської держави Юзефа Пілсудського та президента країни Станіслава Войцеховського.

У відповідь Польща розгорнула масові репресії та арешти. Втім, судові процеси над організаторами та виконавцями – зокрема Степаном Бандерою – радше зробили ОУН відомою на увесь світ.

Другим чинником неприйняття Коновальця у Польщі є його міжнародна політика. УВО та ОУН шукали підтримки у зовнішніх сил, які прагнули перегляду кордонів у Європі, що склалися після Першої світової війни. Головним партнером УВО стала Німеччина – спочатку Веймарська республіка, а згодом і Третій Рейх. Німецька розвідка Абвер надавала ОУН фінансування та зброю.

Хоча згодом ОУН та УПА воювали насамперед проти нацистів, польські історики розцінюють це як безпосередню співпрацю з ворогами тодішньої Варшави.

Коновальця також активно підтримував уряд Литви, яка перебувала у стані "холодної війни" з Польщею через анексію Вільнюса в 1920 році.

Крім того, в офіційній польській історіографії проводиться пряма лінія від діяльності УВО та ОУН у 1920-1930-х роках до Волинської трагедії 1943 року. Коновальця ж часто називають одним з ідеологічних батьків "українського радикального националізму".

Тим не менш, повернення праху Коновальця в Україну не викликало такої бурі емоцій у Польщі, як це було у випаду з присвоєнням одній з частин ЗСУ імені героїв УПА. Частково це можна пояснити тим, що він все ж таки не був безпосереднім учасником подій на Волині, бо був вбитий за п'ять років до того.

Без антипольського підтексту

В Україні, при всіх заслугах, Євгена Коновальця не можна віднести до когорти історичних діячів, які найбільше на слуху. За рівнем впізнаваності він явно поступається іншим постатям, що діяли на початку ХХ століття – Степану Бандері, Симону Петлюрі чи Павлу Скоропадському.

Тим не менш, Коновалець у значній мірі – уособлення ідеї соборності. Будучи галичанином, він зі зброєю в руках захищав Українську Народну Республіку в Києві. А це повністю спростовує радянські та російські міфи про розколоту Україну.

На відміну від багатьох інших діячів визвольного руху, полковник був прагматиком і творцем інституцій. Він розумів важливість створення систем, а не ставки на харизму окремої постаті.

За життя Коновальця ОУН залишалася єдиною, дисциплінованою та структурованою організацією. Полковник утримував рух від передчасного розколу та зайвого екстремізму. Власне, все це і є приводом його вшанувати в незалежній Україні.

Як і у випадку з присвоєнням одній з військових частин ЗСУ імені героїв УПА, у поверненні праху Коновальця немає жодного антипольського підтексту. Україна повертає не ідеолога конфліктів із сусідами, а будівничого сучасної традиції збройного спротиву імперіям.

Питання – відповідь (FAQ):

– Хто такий Євген Коновалець і чому він важливий для історії України?

– Євген Коновалець – це український військовий і політичний діяч, який створив корпус Січових Стрільців, а пізніше заснував Українську військову організацію (УВО) та ОУН. Він є уособленням соборності України, адже, будучи галичанином, захищав зі зброєю в руках УНР у Києві та заклав основи системного збройного спротиву імперіям.

– Як загинув Євген Коновалець і хто організував замах?

– Полковник загинув 23 травня 1938 року у Роттердамі внаслідок вибуху замаскованої під коробку цукерок вибухівки. Наказ про його ліквідацію віддав особисто Йосип Сталін, а сам замах виконав агент НКВС Павло Судоплатов, оскільки Москва вбачала в Коновальці системного ворога.

– Чому в Польщі до Євгена Коновальця ставлення переважно негативне?

– Польська влада міжвоєнного періоду класифікувала УВО та ОУН як терористичні організації через їхню активну антидержавну діяльність, включаючи збройні напади, саботажі та вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького у 1934 році. Крім того, польські історики закидають йому співпрацю з Німеччиною та бачать у діяльності ОУН 1930-х років передумови Волинської трагедії.

– Як Євген Коновалець вплинув на розбудову та єдність ОУН?

– Завдяки своєму прагматизму та орієнтації на розбудову інституцій, Коновалець створив розгалужену мережу осередків ОУН у Європі та Північній Америці, а також налагодив контакти з урядами декількох країн. За його життя організація залишалася єдиною та дисциплінованою, що утримувало український націоналістичний рух від передчасного розколу.