Абсолютна більшість легкових машин на наших шляхах сьогодні має привід на передні колеса. Така схема популярна серед виробників, але це не значить автоматично, що вона найкраща. Чи не помиляємось ми, коли обираємо передньопривідні автівки?
Про те, чим хороші і чим погані з точки зору споживача автомобілі з приводом на передню вісь, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали AutoBild та Motor.
Коли ми говоримо про тип приводу автомобіля, то маємо на увазі колеса, на які передається потужність двигуна і які рухають машину. Передній привод, на який сьогодні робить ставку весь світовий автопром, вперше з’явився на заводському конвеєрі на початку 1930-х, тобто за 30–40 років до чого, як він став домінуючим у світі.
Такий тривалий період знадобився, щоб подолати головну перешкоду – технологічну. Промисловість довго не могла дати автомобілістам надійний ШРУС – той самий шарнір, що передавав би потужність на колеса, які не тільки гойдаються вгору-вниз, а й повертаються вліво-вправо.
Зазначимо, що у випадку з типом приводу інтереси споживача-автомобіліста і інтереси автовиробника дещо відрізняються. Ми в першу чергу маємо на увазі користь для споживача.
Відтак, переваги переднього приводу такі:
Знов таки, з точки зору споживача-автомобіліста, передньоприводні машини мають кілька недоліків. З якими, скажемо забігаючи наперед, власникам доводиться миритись, адже у більшості класів авто передній привод є єдиним варіантом.
Передній привод більш зручний для автовиробника, саме тому він і отримав поширення останні півстоліття. Але при тому він не став домінуючим у сегментах спортивних і дорогих преміальних машин, де вимогливі споживачі воліють купувати більш комфортний і більш драйвовий задній привод. Але про нього ми поговоримо наступного разу.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як відрізнити кросовер від позашляховика.