Багато українців досі вважають антибіотики "універсальними ліками", хоча лікарі наголошують: вони не діють проти вірусів - зокрема грипу та ГРВІ. Проте люди й досі часто починають антибактеріальну терапію самостійно, сподіваючись "збити температуру" або "зупинити хворобу".
Спеціально для РБК-Україна доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця Микола Хайтович пояснив, що антибіотики діють на структури, яких у вірусів просто немає, тому їх застосування при ГРВІ та грипі не лише марне, а й потенційно небезпечне.
Хайтович наголошує, що при ГРВІ чи грипі антибактеріальний засіб не зменшує розмноження вірусу і, відповідно, не сприяє одужанню.
"Антибіотики мають унікальні мішені впливу. З погляду фармакології йдеться про ферменти-транспептидази (їх блокують бета-лактамні антибіотики, такі як амоксицилін чи цефтріаксон), або пептидоглікан бактеріальної стінки (ванкоміцин); бактеріальні рибосоми (азитроміцин, доксициклін, гентаміцин, хлорамфенікол тощо); синтез фолатів (ко-тримоксазол); ферменти ДНК-гіразу чи топоізомеразу (ципрофлоксацин тощо), яких у вірусів немає", - розповів експерт.
Тому не варто хапатися за антибіотики, якщо захворіли на вірусну інфекцію, - препарати цієї групи в таких випадках недієві.
Обов’язково слід звернутися до лікаря, який за потреби призначить противірусний препарат.
Антибіотики лікарі призначають лише тоді, коли вірусна інфекція ускладнюється ще й бактеріальною.
"Неправильне призначення антибіотика, зокрема при вірусній інфекції, неефективне, але при цьому призводить до шкоди через небажані реакції, такі як анафілаксія, антибіотик-асоційована діарея, гепатотоксичність тощо. Крім того, це зумовлює ризик формування антибіотикорезистентності", - наголошує Хайтович.
Він пояснив, що антибіотикорезистентність - це здатність мікроорганізмів виживати, незважаючи на дію антимікробних лікарських засобів, через вроджені чи набуті механізми захисту.
"Наприклад, після застосування антибіотиків деякі бактерії в організмі людини навчаються виробляти ферменти, які руйнують молекулу антибіотика. Ці бактерії тепер не лише виживають, а й швидко поширюються, оскільки вони передають потомству та іншим мікроорганізмам ген резистентності. При цьому звичайні інфекції стають складнішими для лікування, зростає ризик ускладнень, госпіталізацій і смерті", - розповів експерт.
Тому, за його словами, саме необґрунтоване надмірне застосування антибіотиків у медицині чи ветеринарії пришвидшує поширення стійких штамів патогенних мікроорганізмів.
"Лікар оцінює перебіг захворювання (тяжкість стану, підвищення температури тіла), лабораторні дані (аналіз крові, рівень С-реактивного протеїну, прокальцитоніну) та/або результати швидких тестів (наприклад, на стрептокок) і встановлює діагноз", - розповів Хайтович.
За словами експерта, якщо це діагноз бактеріального захворювання (наприклад, гострий бактеріальний риносинусит), лікар призначає антибактеріальний препарат, який у цьому регіоні на основі даних попередніх досліджень вважається ефективним.
"Це так звана емпірична терапія. За потреби лікар призначає бактеріологічні дослідження/посів з визначенням чутливості", - зазначив фахівець.
Він розповів, що через 48-72 год лікар отримує результати бактеріологічного дослідження і переглядає антибактеріальну терапію з урахуванням динаміки стану пацієнта, результатів лабораторного і бактеріологічного досліджень.
"Лікар може змінювати терапію. Наприклад, це може бути перехід з внутрішньовенного на пероральне введення препарату, якщо стан пацієнта це дозволяє; заміна антибіотика з широким спектром дії на антибіотик із вузьким спектром дії. При цьому лікар враховує чутливість патогена до певних антибактеріальних препаратів", - зазначив Микола Хайтович.
Експерт наголосив: самолікування антибіотиками неприпустиме, адже без правильної діагностики, без урахування регіональної чутливості до антибіотиків терапія може бути неефективною і при цьому шкідливою, тобто спровокувати розвиток побічних ефектів та антибіотикорезистентності.
Крім того, як зауважив Хайтович, втрачається час для початку відповідного, справді необхідного лікування.
Експерт зазначив, що на тлі застосування антибіотиків можуть виникати такі симптоми:
"Антибіотики руйнують частину фізіологічної мікробіоти, що може призвести до дисбіозу, діареї і підвищеного ризику клостридійної інфекції. Відновлення мікробіоти може тривати тижні і навіть місяці", - розповів Микола Хайтович.
При цьому він додав, що питання про обов’язкове застосування пробіотиків одразу після початку антимікробної терапії часто є суперечливим.
"Однак останні метааналізи показують зниження ризику антибіотик-асоційованої діареї, викликаної клостридіями, при використанні перевірених штамів пробіотичних бактерій у відповідній дозі. Тому у дітей, людей похилого віку, пацієнтів з імунодефіцитними станами пробіотичний супровід антибіотикотерапії бажаний", - зазначив фахівець.
"Класична порада "завершити курс" в наш час переглядається. Тривалість антимікробної терапії має бути оптимальною, мінімально необхідною. Тривале необґрунтоване лікування підвищує ризик появи побічних ефектів і селекції резистентних штамів", - каже Хайтович.
Тому, як наголошує фахівець, пацієнт повинен чітко дотримуватися рекомендацій лікаря, і не можна самовільно зупиняти або подовжувати курс терапії.
За словами професора, вже є патогени з мультирезистентними властивостями, і Україна в цьому питанні лідирує в Європі через стрімке поширення, наприклад, таких грамнегативних мікроорганізмів, як Klebsiella pneumoniae чи Acinetobacter baumannii.
Експерт розповів, що за останні роки в Україні впроваджено електронні рецепти і механізми обліку антибіотиків.
"Однак війна вносить корективи - через недоступність медичної допомоги регуляторні вимоги можуть бути не такими жорсткими у прифронтових регіонах", - зауважив Хайтович.
Тож проблема неконтрольованого застосування антибіотиків в Україні залишається актуальною.
Раніше ми розповідали про ліки, які можуть зашкодити шлунку, серцю й печінці: вони є в кожній домашній аптечці.
Також писали, як насправді працює плацебо і чи дійсно білі таблетки знеболюють, а сині - заспокоюють.
Крім того, розповідали, чому ваш список ліків може бути занадто довгим і що таке поліпрагмазія та поліфармація.