Про добудову енергоблоків Хмельницької АЕС, можливе повернення під контроль України Запорізької АЕС та запуск станції, а також підвищення тарифів на світло для населення та транзит газу та нафти з Росії – в інтерв’ю РБК-Україна розповів голова комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Андрій Герус.
Зміст:
Верховна Рада у вівторок, 11 лютого, зробила крок до початку проекту з добудови двох блоків Хмельницької АЕС, фактично дозволивши уряду закупити у Болгарії реактори російського виробництва. Цей факт, як, власне, і сам проект викликав чимало суперечок не тільки серед енергетиків, а й у політичних колах. Після того, як добудову публічно підтримав президент Володимир Зеленський, Рада все ж дала зелене світло цій історії. За відповідний проект закону депутати віддали 269 голосів.
Втім, рішення про купівлю енергетичного обладнання для добудови двох блоків ХАЕС уряд міг би прийняти самостійно, каже голова профільного комітету РВ Андрій Герус. Але через масштаб проекту це зрештою вирішили провести через парламент. В інтерв’ю РБК-Україна депутат запевнив, що перспективи ж фактичної добудови енергоблоків будуть залежати від ТЕО будівництва, яке має бути переглянуто. Розмова відбулася минулого тижня ще до голосування в Раді щодо дозволу на закупку реакторів.
Герус також вважає, що на Запорізькій АЕС у випадку її звільнення від російських окупантів вже через рік можуть запрацювати два енергоблоки з шести наявних. А транзит російських енергоресурсів через Україну, переконаний він, треба припиняти, але так, щоб це реально скорочувало для Росії обсяги експорту нафти і газу.
– Днями президент Зеленський закликав депутатів підтримати законопроект про закупівлю в Болгарії обладнання для добудови двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Чи готова Рада розглядати цей законопроект і чи вистачить голосів?
– Рада готова розглядати цей законопроект. Стосовно голосів я сказати не можу, мабуть, мають бути голоси не тільки від нашої фракції. Сьогодні є два законопроекти – про купівлю реакторів і про саму добудову блоків. Вони пройшли комітет і готові до розгляду в залі.
– Ви визначились зі своєю позицією по голосуванню?
– Подивимось, який законопроект буде в залі. Все ж є питання по ТЕО, щоб розуміти вартість проекту. Це важливий момент. Одна справа, коли виходить вартість електроенергії в 500 доларів за МВт від нового блоку, тоді це виглядає дешево і економічно привабливо. Інша справа, коли це 10000 доларів за МВт – тоді це дорого. Це важливий момент. Ми ж не хочемо будувати генерацію за всі гроші світу, а хочемо знайти ефективне рішення, яке було б оптимальними з точки зору витрачених грошей і отриманого результату у вигляді генеруючих потужностей.
– Є старі розрахунки вартості добудови блоків на ХАЕС, але треба все перерахувати виходячи з поточної ситуації. Хто це має робити – "Енергоатом", Міненерго?
– Ці розрахунки мають актуалізувати. Алгоритм такий – "Енергоатом" оновлює розрахунки, оновлює ТЕО. Потім Міненерго це розглядає, виносить на Кабмін, який і затверджує. Нове ТЕО прикріплюють до законопроекту і тоді документ голосується в Раді. Є норма, що законопроект має подаватися в Раду разом із ТЕО.
– Тобто перший законопроект – про купівлю обладнання в Болгарії, може бути проголосований так як є, а ТЕО це вже для другого законопроекту?
– З цього приводу збиралась окрема погоджувальна рада парламенту і, наскільки я знаю, саме таке рішення було прийнято. Один законопроект, який дає можливість уряду прийняти рішення про купівлю реактора, а інший вже з оновленим ТЕО саме про будівництво блоків.
– Якщо буде прийнято перший законопроект, але, виходячи з підготовки другого, буде зрозуміло, що будувати нові блоки дорого чи з якихось інших причин недоцільно, то що робити з цим обладнанням, яке буде закуплено?
– Я не знаю, які будуть розрахунки. З коментарів від Міненерго, які зараз є – це відносно дешеве будівництво. Але це лише зі слів, які мають бути підтверджені ТЕО.
– Не може бути такого варіанту – ми купили обладнання, а потім не будемо знати що з ним робити?
– Якщо говорили про законопроект щодо купівлі реакторів – то він не змушує нікого нічого купляти. Він дає право проаналізувати ситуацію і, якщо буде доцільно, прийняти уряду рішення. А далі вже компетенція уряду – він може скористатися цим правом або ні. Взагалі є ще болгарська сторона, де є свої політичні процеси. Подивимось чим все закінчиться. Але в даному випадку законопроект дає право уряду вирішити питання і жодним чином не зобов'язує. У уряду буде повноваження самостійно приймати рішення, що робити в цій ситуації.
– А чи є взагалі сенс виносити законопроект на розгляд, якщо ТЕО не підготовлено і депутати не бачуть фінальні цифри?
– Є домовленість, що законопроект про будівництво буде виноситись з оновленим ТЕО. По закупівлі реакторів – міністерству, уряду надається право прийняти відповідне рішення. Це вже будуть їх повноваження. Хоча існує думка, що вони і так мають право прийняти це рішення, без схвалення Радою.
Голова комітету ВР з питань ПЕК Андрій Герус (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
– Це схоже на розмивання відповідальності.
– Купівля реактору – це крупна угода, тому і вирішили, що про це має бути згадка у законодавстві. Але ще раз кажу – в законі немає зобов'язання купляти. Лише дається право. І навіть якщо уряд вирішить не йти цим шляхом, він нічого не порушить.
– Тобто через Раду пішли, бо велика сума?
– Законодавство каже, що будівництво має йти через закон. Коли ми говоримо про закупівлю реакторів, то, мабуть, це невід’ємна частина будівництва і сума немаленька. Думаю, саме через це було вирішено застосувати саме такий підхід.
– Критики цієї ініціативи кажуть, що на купівлю реакторів у Болгарії витратять гроші, які закумулювали від підвищення тарифів для населення минулого року. Чи коректно говорити, що саме за рахунок підвищення тарифів планується закупівля?
– До кінця ми ще не можемо так стверджувати, тому що не бачимо, як це буде реалізовуватися. Але ми чуємо, що планується залучати кредити під це і планується якась донорська допомога. Але я не знаю від кого саме – в ЄС вже сказали, що в них на таке гроші не виділяються.
– Кредити банків? Держбанки, ЄБРР, ще хтось?
– Поки що не було конкретики, які саме кредити можуть бути. Ці реактори коштують 600 млн євро. Якщо кредитні кошти під це не будуть взяті, то закупівлю доведеться робити за рахунок коштів компанії ("Енергоатом" - ред.). Враховуючи що компанія частину електроенергії продає на вільному ринку, а частину по ПСО для населення, то це дійсно в тому числі кошти від тарифів. Тоді буде справедливо казати, що на це пішли тарифні кошти. Але сьогодні ми чуємо про кредитні кошти. Подивимось, як буде в результаті.
– Коли підвищували тарифи, казали, що це робиться через брак грошей для відновлення пошкодженої енергетики. Чи дійсно ці гроші направили на відновлювальні роботи? Чи досягнута мета підвищення тарифів?
– Якщо говорити, що всі ці гроші пішли на відбудову якоїсь генерації, то відповідь - мабуть, ні. Тому що ці гроші пішли тим компаніям, на які покладено ПСО, щоб тариф для населення був нижчий. Це дві компанії – "Енергоатом" і "Укргідроенерго", у пропорції – 85% на "Енергоатом" і 15% – на "Укргідроенерго". Відповідно, вони повинні покрити різницю між тарифом для населення і ринковою ціною.
В "Укргідро" були пошкодження, тому в них йде процес відновлення. В “Енергоатомі", на щастя, пошкоджень не було внаслідок обстрілів, тому гроші не пішли на відновлення. А якщо говорити опосередковано, то, мабуть, підвищення тарифів певним чином трохи допомогло енергосистемі, оскільки "Енергоатом" раніше з затримкою виконував свої обов’язки по ПСО і були борги постачальникам енергії для населення. Але в минулому році "Енергоатом" повністю закрив свої борги по ПСО і по ланцюжку покращилась система платежів. Тобто ліквідність в енергосекторі стала кращою. Це, мабуть, мало позитивний вплив і на відновлення. Це важко вивести в цифри, оскільки це опосередкований ефект.
– Чи варто очікувати подальше підвищення тарифів у найближчий перспективі? Нещодавно прем’єр Денис Шмигаль сказав, що мова про підвищення тарифів до завершення опалювального сезону не стоїть. Цей сезон закінчується через пару місяців. Чи можуть бути зміни тарифів після опалювального сезону?
– Я не чув про такі плани чи про обговорення такого варіанту.
– Таких планів немає в жодній з програм фінансової підтримки – МВФ, ЄС через Ukraine Facility і т.д.?
– Таких планів нема. Хоча я поки не знаю, що може бути з тарифом на воду і розподіл газу. По воді останній раз тарифи міняли перед війною. Те саме з розподілом газу. У нас не однаково підходять до тарифів. Деякі тарифи зростали навіть минулого року, а деякі залишаються незмінними з 2021 року.
Голова комітету ВР з питань ПЕК Андрій Герус (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
– Вертаючись до добудови енергоблоків. Можете назвати "за" та "проти" добудови?
– Якщо професійно аналізувати добудову енергоблоків, то дійсно є і плюси, і мінуси. Серед плюсів, безумовно, те, що через N-років деякі блоки доведеться виводити з експлуатації і їм треба буде заміна, щоб не виникло дефіциту. З точки зору стратегічного планування добудова – це плюс. Другий момент – атомна генерація керована. Тобто це не стохастична генерація, а більш надійна та прогнозована. Третій момент – АЕС не обстрілюють. Четвертий момент - АЕС можуть реагувати на сезонність попиту - взимку виробляти більше, а влітку іти на ремонти. До того ж у нас багато фахівців в цій галузі, у нас є школа, це конкурентна перевага нашої країни.
Щодо мінусів. У нас профіцит генерації на Заході країни, а дефіцит на Сході і в Центрі. Хмельницька АЕС – це Захід. Нерівномірність генерації створює серйозні проблеми. Днями у нас був дефіцит в Кіровоградській, Полтавській та інших областях Центру та Сходу, а на заході був профіцит. Нам треба розуміти, що концентрація генерації в одному місці може бути не дуже добре. І треба думати про те, щоб була якщо не рівномірність, то хоча б якась розосередженість генерації. Друге – треба розвивати розподілену генерацію, а АЕС до цього ніякого відношення не має. Розподілена генерація важлива з точки зору безпеки енергосистеми.
Третє – у нас енергосистема не стільки дефіцитна, скільки разбалансована і не гнучка. Весною можуть бути обмеження генерації через те, що її буде багато від сонця при суттєвому зниженні споживання. Це не викликає такого медійного резонансу, як відключення світла. Але коли йдуть обмеження генерації по сонцю і вітру, то за це все одно треба платити. Наприклад, 30 січня нам сусідні країни надавали аварійну допомогу. І це не додаткова енергія, а навпаки. Польща забирала у нас певний обсяг електроенергії, яку ми не могли спожити – не могли втиснути в нашу енергосистему. 30 числа було тепло і з 11:00 до 16:00 Польща забрала 1500 МВт-год. Тому є важливий пріоритет – високоманевренна генерація, а це в першу чергу – газова генерація. Також гнучкості енергосистемі додають установки зберігання енергії.
– А взагалі у державі є загальне розуміння, скільки нам потрібно буде генерації, враховуючи втрати промисловості? Чи є окреме розуміння у певних осіб – у Геруса, у Галущенка…?
– Є таке розуміння і з цим питанням треба звертатися до "Укренерго", яке прогнозує розвиток енергосистеми. У них розуміння, що треба більше 1000 МВт маневреної генерації (газова) і більше 1000 МВт energy storage (систем накопичення). З цього можна зробити висновок, що системний оператор просить додати гнучкості.
– Як ви думаєте, скільки часу може пройти між голосуванням за перший законопроект і за другий?
– Я не знаю. Все буде залежати від того, як буде підготовлено ТЕО.
– Зробити ТЕО "на завтра" навряд чи вдасться.
– Справа в тому, що є ТЕО, там треба зробити перерахунки. Я не знаю, я його не готував і меня важко відповісти на це питання.
– А що у нас з розподіленою генерацією? Мається на увазі 1 ГВт, який обіцяли в минулому році. Я чув різні цифри по обсягах її введення – від 300 МВт і майже до 1 ГВт. До речі, до 2027 року збиралися додати 4 ГВт.
– Якщо ми кажемо про встановлення нової генерації, відновлення пошкодженої, розконсервування якоїсь старої генерації, яка була вже не потрібна, то будемо мати одну цифру. Якщо говорити лише про запуск нової газової генерації, то цифра буде інша. У будь-якому разі треба спиратися на дані "Укренерго". Вони вже повідомляли, що нової генерації десь до 150 МВт.
Голова комітету ВР з питань ПЕК Андрій Герус (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Потім вони вийшли з додатковим роз’ясненням, що це не враховує генерацію, яка на стороні споживача. А я думаю, ще стільки ж збудувано на стороні споживача. Відповідно, якщо говорити про ту генерацію, яка може маневрувати, то загалом десь в районі 300-400 МВт. Якщо брати разом із сонячною, яку активно ставили і споживачі, і не тільки, то буде більше
– А у цьому році динаміка збережеться? Чи може бути прискорення по розподіленій генерації?
– Динаміка у цьому році може збільшитись. У минулому році запускалася невелика генерація. Є більш крупні проекти, які роблять наші держкомпанії або приватний сектор. Почалися проекти з донорами, але минулого року їх не встигли запустити.
– Виходячи з останніх заяв президента, тема ситуації на ЗАЕС буде розглядатися в контексті можливих перемовин з росіянами. Є розуміння, що може бути з ЗАЕС? У разі її повернення, коли станція зможе запрацювати?
– Коли у нас буде контроль над станцією, то протягом року її можна буде повернути до повноцінної роботи. "Укренерго" розраховує на введення в дію двох блоків. З часом може бути більше. Але це буде залежати від гарантій безпеки, рівня активності бізнесу. Загалом дуже багато умов і припущень.
– А чому два блоки?
– Оскільки якісне прогнозування неможливе, то зробили якесь мінімальне.
– Росіянам ця станція як джерело енергії не потрібна?
– Я би сказав, що з точки зору їх енергосистеми вона для них не має особливо важливого значення.
– Ми хочемо будувати два додаткових блоки. Є очікування, що два блоки ЗАЕС можуть додатись, плюс розподілена генерація. Але у нас немає розуміння про потребу в електроенергії. У нас не вийде, що ми побудуємо генерацію, а потім будемо думати, що з нею робити?
– На сьогодні перше і очевидне те, що нам треба збалансувати енергосистему, щоб при поточному споживанні в зимовий і літній піки у нас було достатньо електроенергії, щоб уникнути відключень споживачів. Для цього при поточному рівні споживання нам треба дві речі. Додати трохи потужностей і додати в енергосистему багато гнучкості. І коли наша система буде мати більше генерації і гнучкості, вона зможе краще реагувати на виклики і забезпечувати попит. Потім, відповідно до зростання попиту, треба буде органічно нарощувати генерацію. У нас уже є плани від приватних компаній по сонячним, вітряним станціям. Як ви думаєте, де будується більше вітряних станцій?
– На Заході країни, де більше безпечно.
– Так. Подалі від фронту. Вітряні станції – це капіталоємні проекти – це сотні мільйонів доларів. Вони будуються за кредити. Мало які банки профінансують вітряну станцію, наприклад, в Херсонській області. Трохи є в Одеській області. Є проекти в Житомирській, Вінницькій областях. І основная маса – це західні області. Всі хочуть, щоб було менше військових ризиків.
Голова комітету ВР з питань ПЕК Андрій Герус (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
– Якими темпами може зростати споживання електроенергії?
– Я не думаю, що у нас споживання зросте за рік на 30%. 2-3%, може 5% буде ріст, і відповідними темпами можна буде нарощувати генерацію. Це не буде проблемою. Але є поточні критичні проблеми. Є регіони, де дуже складна ситуація з постачанням електроенергії споживачам, там стоїть задача забезпечити людей зараз. Коли ми реалізуємо якісь проекти, то це треба вважати пріоритетом номер один.
– Яка у нас ситуація з захистом об'єктів генерації?
– Якщо говорити про підстанції "Укренерго", то там на дуже високому рівні організована система захисту. Є перший рівень – це на перший погляд дуже просто – звичайні мішки з піском. Але це дуже ефективно, враховуючи невеликі витрати грошей. Пряме влучання дрону чи ракети буває не так часто, а от певний захист від уламків навіть перший рівень забезпечує. Другий рівень – бетонна коробка – теж дуже ефективний. Вона теж захищає від дронів і від уламків. До речі, і від ракет теж іноді може захистити.
– Вважається, що другий рівень від ракет не дуже ефективний.
– Зазвичай ракети попадають на територію підстанції, а не в сам трансформатор, і пошкодження йде від вибухової хвилі та від осколків. А від цього вона захищає досить непогано. Звичайно, якщо буде пряме влучання балістики, то це інша ситуація.
Третій рівень – це підземний захист. Це вже коштовні довгобуди, які, я вважаю, неефективні з точки зору витрат і результату. Багато таких об’єктів почали будувати, потім зупинили і заморозили. Я думаю, треба проаналізувати ситуацію і, може, немає сенсу будувати третій рівень. Якщо б ми мали там другий рівень, то надійність захисту підстанцій "Укренеро" зараз була б більшою. Я би не фокусувався зараз на довгобудах, а давав би перевагу проектам із швидким результатом.
– Потужності "Центренерго" майже знищені. Чи доцільно їх відновлювати, чи краще шукати альтернативні варіанти? І що тоді робити з компанією?
– Якщо за відносно невеликі гроші ти отримуєш відносно великі потужності генерації, то треба відновлювати. Газова генерація може коштувати 700 тисяч доларів за 1 МВт потужності, сонячна ще менше, вітер - більше 1 млн евро за 1 МВт. Якщо можна вкласти кілька мільйонів доларів і отримати наприклад 200 МВт потужності, то, безумовно, це треба робити. Кожний об'єкт треба аналізувати окремо.
Що стосується самої компанії, то якщо б всі спроби її приватизації привели б до появи нормального інвестора, то було б краще. Обговорювалась ідея об'єднати всі державні шахти з "Центренерго" і створити вертикально інтегровану компанію, щоб генерація з шахтами була разом. Тому якщо "почистити" все зайве, а шахти, які працюють з економічним ефектом, об’єднати з "Центренерго", то у компанії може бути перспектива і може бути інвестор. Це було б краще для всіх.
– Яка ваша думка про збереження транзиту нафти і можливого відновлення транзиту газу?
– Хто найбільш активно популяризує і поширює думку про необхідність припинення транзиту?
– Колишній керівник ОГТСУ Сергій Макогон.
– Але будучи керівником оператора ГТС у 2022 році він не припиняв транзит, так? Отож, місце сидіння впливає на точку зору. Будучи головою підприємства, ти несеш відповідальність за фінансовий стан підприємства, за людей, які там працюють. Завжди більш відповідальніше підходиш і думаєш про плюси і мінуси. Думаю, Макогон був хорошим, чесним і професійним керівником Оператора ГТС. Коли він був керівником, вони збирали наради і тоді вирішили не зупиняти транзит газу, бо, я так розумію, бачили ризики арбітражів і була можливість продовжувати транзит газу через Суджу. Ще з весни 2022 року радились – зупиняти транзит газу чи ні, і тоді компанія прийняла рішення не зупиняти.
Голова комітету ВР з питань ПЕК Андрій Герус (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Друге – треба розуміти, що по газу контракт з "Газпромом" вже закінчився. І навіть якщо виставити нам якісь претензії по умовам Угоди про асоціацію, то вони будуть безпідставні, бо вже немає зобов'язань продовжувати транзит. А по нафті контракт ще діє. Окрім цього є ще політичний фактор. Якщо припинити транзит нафти, то як відреагують Угорщина та Словаччина? Чи будуть вони підтримувати рішення про продовження санкцій відносно Росії, яке в ЄС приймаються консенсусом всіх членів? Третій момент. Ми хотіли б, мабуть, щоб у нас друзів було більше, ніж ворогів? Угорщина і Словаччина підтримали санкції, були на саміті миру? Були і підтримали.
І ще один важливий момент. Який буде вплив на РФ від припинення транзиту? Всього РФ видобуває 530 млн тонн нафти. Більше 200 млн тонн вони експортують. Через Україну у 2023 році йшло 15 млн тонн, в 2024 – 13 млн тонн, в 2025 очікується 9 млн тонн через те, що Чехія хоче зменшити обсяги закупки. Більшість ринку для РФ – це Китай та Індія, і він може розширитись. Існує думка, що ці 9 млн тонн, які є мізером для РФ, вони якщо не повністю, то більшу частину переведуть на експорт по іншому напрямку.
А для нас важливо, щоб ці 9 млн тонн не просто не йшли через нас, а взагалі були "в мінус" для експорта Росії. І тут є хороший приклад по газу. Ми зупинили транзит, а що відбулося з російським LNG? У 2024 році він досяг рекорду і ще більше йде у Францію, Іспанію та Бельгію. Тобто, коли ми забороняємо транзит, то цей товар іншими шляхами заходить у ту саму Европу, і РФ все одно отримує дохід, а ми змушені піднімати тариф на транспортування газу.
Якщо ви мене запитаєте про припинення транзиту, то я за, але критично важливо, щоб ця нафта не потрапила на ринки іншим способом. Якщо у нас буде транзит мінус 9 млн тонн (нафти - ред.), а десь буде плюс 9 млн тонн, то результат такий собі... Тому такі рішення треба приймати синхронно із обмежувальними або санкційними діями наших партнерів, на мою думку, тоді це матиме найкращий ефект, якого ми бажаємо. І надзвичайно важливо формувати спільну позицію із Євросоюзом/Єврокомісією.
– Якою ви бачите перспективу транзиту азербайджанского газу?
– Я вважаю, якщо це не збільшує баланс експорту російського газу, то про такий варіант можна говорити. Тобто якщо це не збільшує газові доходи Росії.
– Наскільки спрацюють заклики США до Європи купувати більше їх LNG?
– На мою думку, це розумна і правильна ідея, коли Європа купує більше американського LNG і менше російського.
– Це питання більше в економічній чи в політичній площині?
– Я думаю, що в обох. Росія може демпінгувати. З іншого боку, у США було рішення заборони нових проектів по LNG в портах, але Трамп це скасував. США будуть збільшувати експорті потужності, а значить активніше зможуть заходити в Європу. Якщо ЄС прийме якесь рішення, щоб ускладнити доступ російського LNG на свій ринок, тоді вийде заміна. Нас цікавить комплексний варіант – щоб більше було американського LNG і менше російського.
– І наостанок, яка вірогідність, на вашу думку, заміни міністра енергетики Германа Галущенка? В Раді вже є проект постанови від опозиції про звільнення міністра.
– У нас, зазвичай, ефективні є ті кадрові пропозиції по уряду, які надаються прем'єр-міністром. Якщо він подає когось на звільнення тоді воно, з великою ймовірністю, може пройти. А ініціативи опозиційних депутатів не завжди отримують підтримку більшості парламенту, і так у будь-якому парламенті.