В останні роки завдяки розвитку соціальних мереж з'явилося чимало психологічних трендів, якими усі почали захоплюватися. На жаль, частина з них не стільки корисна, скільки шкідлива і часом люди впадають у крайнощі, які можуть зіпсувати їхнє життя.
Які сучасні психологічні тренди можуть стати шкідливими та чому, розповідає РБК-Україна з посиланням на допис психолога Марії Бондаренко в Instagram.
Більше цікавого: Що таке асертивність і чому без неї складно жити у сучасному світі
Сучасне прагнення до відстоювання власних кордонів (меж) перетворилося на узаконений егоїзм. Під виглядом здорових кордонів, люди відмовляються чути, домовлятися та брати участь у стосунках. Будь-який дискомфорт - "це мої кордони", будь-яка потреба іншого - "ти їх порушуєш".
Психолог зазначає, що по факту, це не кордони, а інфантильна оборона та бажання, щоб світ обертався навколо тебе.
Ідея, що якщо ти себе приймеш та полюбиш - тебе всі полюблять, помилкова. Вас не полюблять. А іноді після змін вас зненавидять ще більше. Але, за словами психолога, це нормально.
"Інстапсихологія" продає ілюзію безконфліктного світу, де "ти хороший - і всі хороші до тебе". Але у справжньому житті так все не працює.
Ще один цікавий тренд останнього часу - невеликий рілс, в якому автори намагаються пояснити психологію простими словами - тобто, коли складні психічні процеси зводять до "30 секунд мотиваційної маячні".
Люди реально вірять, що одне відео може замінити роки життя, досвіду, помилок та відповідальності.
Поділ стосунків на "здорові" та "нездорові" за вигаданими чек-листами теж не працюють. Так, ніби є універсальна інструкція до людської близькості. Але ж її не існує насправді, бо стосунки завжди конкретні люди, конкретний контекст і конкретні компроміси.
Психолог наголошує, що чек-листи не допомагають - "вони вирощують параною".
Зараз модно шукати "ред-флаги" у кожному слові, погляді, жесті. Люди перестали бачити живу людину - вони сканують її, як загрозу. Фокус тепер не на близькості, не на теплі, не на реальній взаємодії, а на тому, де ж тут небезпека.
І це не усвідомленість, а тривожний контроль.
Травми на кожному кроці. Травми з дитинства, травми від батьків, травми від юності. Замість аналізу конкретних ситуацій, прийняття відповідальності та дієвих змін зараз, відкривається нескінченне копання "хто мене колись образив".
Іноді життєві труднощі - це наслідок поганої комунікації, неузгоджених очікувань, навичок, яких не вистачає зараз. Саме зараз. А копати в дитинстві до прабабусі - це може бути корисно іноді, але аж ніяк не завжди.
Це коли будь-яка втома, розчарування або стрес подається як доказ того, що тебе "несправедливо використали", "перейшли всі кордони" чи "хтось винен у твоєму стані".
В реальному житті вигоряння - це реакція організму та психіки на хронічне перенавантаження, і вона вимагає відпочинку зміни ритму, перерви та "відмахатися від себе".
Зараз це стало популярним трендом і це, коли будь-яка емоційна відстороненість, помилка в словах чи поведінці одразу трактується, як аб'юз або нарцисизм.
За словами психолога, це фактично спрощування ситуації, без контексту та аналізу, без глибини - просто колективний пошук винних.
"Інстапсихологія" перетворила складну людську психіку на гру в діагностику. "Токсичний", "аб'юзер", "маніпулятор", "нарцис" - це більше не терміни, а образи. Бо тепер їх вішають на всіх підряд, хто не вгадав бажання, не погодився, не підлаштувався або просто мав поганий день.
Несумісність, різні характери, темпераменти, різний рівень розвитку - просто стерли. Бо ярлик повішати значно легше.